копія
14 грудня 2017 р. справа № 804/8480/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративного позову Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" про стягнення штрафу у розмірі 26827 грн. 21 коп.,-
13 грудня 2017 року до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" про стягнення штрафу у розмірі 26827 грн. 21 коп.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для повернення позовної заяви.
За результатами вивчення матеріалів адміністративного позову, суд дійшов висновку про необхідність його повернення позивачеві, враховуючи таке.
Пунктом 4 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративне судочинство це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з пунктом 1 часини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Отже, з урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що даний спір є публічно-правовим, однією зі сторін спору є суб'єкт владних повноважень, у зв'язку з чим зазначена справа є справою адміністративної юрисдикції.
Проте, суд зазначає, що нормами статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено розмежування між адміністративними судами за територіальною підсудністю.
Так, згідно частини 1 наведеної статті адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Предметом даного спору не виступає правовий акт індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Отже, дана справа не підсудна ОСОБА_1 окружному адміністративному суду, а підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва, оскільки зареєстрованим місцезнаходженням відповідача - Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" є: м.Київ, вул.Госпітальна, 12-г.
Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачу, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Внаслідок цього, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
В силу викладеного, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу його право звернутися до Окружного адміністративного суду міста Києва, оформивши позовну заяву відповідно до статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись статтями 19, 108, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" про стягнення штрафу у розмірі 26827 грн. 21 коп. - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу його право на звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва, оформивши позовну заяву відповідно до статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) ОСОБА_2
Ухвала не набрала законної сили 14.12.2017р. З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_3