12 січня 2018 року м. Житомир
cправа № 806/198/18
категорія 10.3.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горовенко А.В., розглянувши в приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Мала Бердичівська, 23, клопотання ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10005) про забезпечення його позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003) та Державної казначейської служби України (вул.Бастіонна, 6, м.Київ, 01601) про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов"язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати неправомірними дії та бездіяльність Державної казначейської служби України щодо ненарахування та виплати компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, передбачену ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 09.08.2010, що була виплачена в кінці серпня 2017 року на підставі постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2011 у справі №2-а-851/11;
- зобов'язати Державну казначейську службу України та Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити, шляхом перерахування на його рахунок компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, передбачену ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 09.08.2010, з урахуванням проведених виплат, що виплачені в серпні 2017 року на підставі постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2011.
Одночасно, ОСОБА_1 просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на всі рахунки відповідачів до виконання судового рішення.
Вирішуючи дане клопотання, суд виходить з наступного.
Згідно із ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд зазначає, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту його прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності дій відповідача.
Клопотання не містить будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову, в даному випадку, може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому.
Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10005) про забезпечення його позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003) та Державної казначейської служби України (вул.Бастіонна, 6, м.Київ, 01601) про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов"язання вчинити дії, - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Горовенко