копія
Провадження № 11-кп/792/78/18
Справа № 675/866/17 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України Доповідач ОСОБА_2
10 січня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017240000000047 від 23.02.2017 року за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Ізяславського районного суду від 31 жовтня 2017 року, -
Вироком Ізяславського районного суду від від 31 жовтня 2017 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зубарі Ізяславського району Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, та призначено йому покарання - 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.
Ухвалено початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_8 - з 23 лютого 2017 року.
Цивільний позов прокурора залишено без розгляду.
Речові докази: отриманий в ході досудового розслідування оптичний диск, промаркований як (Ізяславський ВП інв. № 24 24.02.2017), на який записано інформацію, отриману в ході проведення НСРД, передбачених ст. 270 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_8 , отриманий в ході досудового розслідування оптичний диск формату DVD+RW (с.н. U2900335B09 R10071914886), на який записано відеозапис слідчого експерименту, проведеного 20 березня 2017 року за участю потерпілого ОСОБА_9 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - залишено в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
махровий рушник із ванної кімнати з плямою речовини бурого кольору, схожої на кров, що вилучено та опечатано у паперовий конверт; кухонний ніж із металевою ручкою, що належить ОСОБА_9 , виявлений та вилучений на тумбочці в кімнаті кухні, яким за попередніми поясненнями ОСОБА_8 , було нанесено колото-різану рану потерпілому; чотири кухонні ножі, виявлені та вилучені в приміщенні кухні, які можуть містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення; 15 відбитків папілярних ліній пальців рук людини, вилучених з об'єктів на столі в кімнаті № 1, що упаковані у сейф пакет № 4286975; марлевий відрізок, промочений у воді з миски ванної кімнати; штани сірого кольору, клітчасті, із слідами плям бурого кольору на лівій колошві та під підкладкою правої кишені; шкарпетки темно-сірого кольору із плямами на них речовини бурого кольору; футболка без рукавів з колото-різаним ушкодженням на грудному відділі спереду, просякнута речовиною бурого кольору в місці порізу; гольф чорного кольору з колото-різаним ушкодженням на грудному відділі спереду, просякнутий речовиною бурого кольору в місці порізу, які перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Славутського відділу поліції Головного Управління національної поліції в Хмельницькій області - знищено;
светр чорного кольору із сірими вставками; футболку блакитного кольору із смугами білого кольору; джинсові штани світло-блакитного кольору, на колошвах яких спереду в ділянці нижче колін виявлено плями речовини бурого кольору, схожої на кров; штани спортивні темно-синього кольору; мобільний телефон марки «Нокіа» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 ; один ключ до врізного замка; грошові кошти в сумі трьох гривень, які перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Славутського відділу поліції Головного Управління національної поліції в Хмельницькій області - повернуто ОСОБА_8 .
За вироком суду, 22 лютого 2017 року близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_3 , де спільно проживав з власником даної квартири ОСОБА_9 , спільно з ОСОБА_9 розпивав алкогольні напої за столом у кімнаті вітальні. В подальшому ОСОБА_9 ліг відпочити на ліжко, розміщене на підлозі цієї ж кімнати, а ОСОБА_8 залишився сидіти за столом та намагався продовжувати розмову із ОСОБА_9 , повідомляючи йому обставини свого особистого життя та заважаючи потерпілому відпочивати. ОСОБА_9 підвівся з ліжка та зробив усне зауваження ОСОБА_8 . При цьому у ОСОБА_8 , котрий перебував у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок раптово виниклої неприязні до ОСОБА_9 , оскільки був обурений поведінкою та зауваженням потерпілого, ОСОБА_8 взяв зі столу, біля якого сидів, металевого кухонного ножа, та правою рукою, з достатньою силою кинув ножа у потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_9 отримав тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки в ділянці IV міжребер'я зліва по середньо-ключичній лінії з пошкодженням перикарду та лівобічним гемопневмотораксом, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення. Від отриманого тілесного ушкодження потерпілий ОСОБА_9 впав на ліжко у кімнаті вітальні та лежав на спині поперек ліжка. ОСОБА_8 вийняв з грудної клітини ОСОБА_9 ніж, з якого у ванній кімнаті вищевказаної квартири змив нашарування крові потерпілого, розмістив потерпілого на ліжку у звичному положенні, прикрив ковдрою та звернувся по допомогу до сусідки ОСОБА_10 , котра викликала «швидку медичну допомогу», якою ОСОБА_9 був доставлений до лікувального закладу, де йому було надано кваліфіковану медичну допомогу.
Обвинувачений ОСОБА_8 у поданій ним апеляційній скарзі просить змінити вирок суду та визнати його винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 128 КК України і призначити більш м'яке покарання. Зазначає, що суд неправильно кваліфікував вчинений ним злочин за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки кримінальне правопорушення було вчинене з необережності. ОСОБА_8 не бачив, що зі столика взяв ніж, думав, що це ложка, яку кинув у ноги потерпілому ОСОБА_9 , враховуючи, що обвинувачений вживав спиртні напої рука його відхилилася. Тому злочин був вчинений з необережності.
В поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просить: вирок Ізяславського районного суд від 31.10.2017 року змінити, визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити покарання у межах санкції даної статті; у випадку погодження з позицією суду першої інстанції в частині кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України, змінити вирок та призначити ОСОБА_8 покарання у виді 5 років позбавлення волі, або інше більш мяке покарання з застосуванням ст. 69 КК України та звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. При цьому вказує, що вирок суду є незаконним через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через його суворість. Суд неправильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України та необґрунтовано відхилив позицію сторони захисту про необхідність застосування ст.ст. 25, 128 КК України. Наявними у справі доказами встановлено, що ОСОБА_8 не мав навиків метання ножів, кухонний ніж в нього опинився випадково, кидок ножем було здійснено не прицільно, а виключно в сторону ймовірного знаходження потерпілого та з кількох метрової відстані і з положення сидячи. Одразу після кидання ножа ОСОБА_8 , навіть при наявності заперечень з боку потерпілого, вжив заходів до надання необхідної медичної допомоги потерпілому. Жодного доказу, який би вказував на наявність в діях ОСОБА_8 умислу на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 стороною обвинувачення не надано. Суд не дав належної оцінки показанням експерта ОСОБА_11 , який вказав, що оскільки потерпілий по статурі був худорлявий, то пробити грудну клітку було не важко, для цього не потрібно було кидка великої сили. В той же час, оскільки серце пошкодженим не було, це свідчить про те. що рана була не глибокою. Вказані обставини свідчать про відсутність умислу обвинуваченого на заподіяння тілесних ушкоджень, тому дії ОСОБА_8 мали б бути кваліфіковані за ст. 128 КК України. При визначені міри покарання суд не достатньо звернув увагу на особу обвинуваченого, який хоча і зловживав спиртними напоями проте не вчиняв жодних правопорушень, вів мирний спосіб життя, вживав заходи по наданню допомоги потерпілому, щиро розкаюється у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого та його захисника, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони до задоволення не підлягають в силу наступних підстав.
Вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами в порядку ст.349 КПК України і не оскаржується будь - ким із учасників судового процесу, в тому числі і самими обвинуваченими.
Суд першої інстанції вірно перекваліфікував дії ОСОБА_8 з ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження.
Встановлено, що ОСОБА_8 перебував із потерпілим у дружніх стосунках, вони проживали спільно у квартирі потерпілого протягом майже трьох років, між ними не було неприязні, конфлікт виник спонтанно, на побутовому ґрунті, кухонний ніж опинився в руках обвинуваченого випадково, удар був одиничний і завданий неприцільно, спеціальних навичок, зокрема, щодо професійного володіння ножем та бойовими прийомами з ним, обвинувачений не володів. Одразу після завдання цього удару ОСОБА_8 вжив заходів, щоб відвернути настання для потерпілого шкідливих наслідків: оскільки сам перебував у стані алкогольного сп'яніння, покликав на допомогу сторонніх осіб, що зумовило вчасне надання кваліфікованої медичної допомоги та відвернуло настання смерті потерпілого. Однак, для приховання злочину перш ніж покликати сторонню особу для надання допомоги, змив і стер кров з знаряддя злочину.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 місцевий суд взяв до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, судом враховано особу обвинуваченого, який злочин скоїв вперше, у скоєному щиро розкаявся, свою вину визнав частково, по місцю фактичного проживання характеризується негативно, та обставин справи, суд прийшов до правильного висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе в ізоляції від суспільства при поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу, а також і те, що ОСОБА_8 фактично місця постійного проживання не має, ніде не працює, по місцю фактичного проживання характеризується негативно, схильний до зловживання спиртними напоями, має синдром залежності.
Крім того, судом враховано, що згідно висновку судово-психіатричного експерта № 129 ОСОБА_8 виявляє психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, разом з тим на момент вчинення злочину міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
З цих підстав не можуть бути задоволеними доводи обвинуваченого та його захисника про необхідність пом'якшення йому покарання та зміни кваліфікації злочину.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Ізяславського районного суду від 31 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_8 залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
суддя Апеляційного суду
Хмельницької області ОСОБА_2