Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/4846/17
провадження 1-кп/215/209/18
12 січня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12017040760001846 від 03.10.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
01 листопада 2017 року в провадження суду з Криворізької місцевої прокуратури № 2 надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 листопада 2017 року вказане кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого, заявила клопотання про повернення обвинувального акта.
Прокурор проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акта заперечував.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.
Потерпіла у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов'язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:
1)фактичних обставин кримінального правопорушення;
2)правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»);
3) формулювання обвинувачення.
При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 42 КПК України, обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу, а обвинувальний акт, згідно із пунктом 3 частини другої статті 283 КПК України, є однією із форм закінчення досудового розслідування, тобто обвинувальний акт - це підсумковий процесуальний документ, яким визнається достатність доказів, зібраних під час досудового розслідування, засвідчується його завершення й надання доступу до матеріалів стороні захисту. Далі обвинувальний акт затверджується прокурором й одночасно з його переданням до суду вручається учасникам кримінального провадження під розписку (стаття 293 КПК). Для суду цей процесуальний документ є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання, судового розгляду, визначення його меж. Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в його межах (частина перша статті 337 КПК).
Обвинувачення згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Саме в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, має здійснюватись судовий розгляд, як це передбачено вимогами ст. 337 КПК України.
Відповідно до положень ст. 91 КПК України у кримінальну провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення, тобто час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета тощо.
Формулювання обвинувачення повинно складатись з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив та мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.
У обвинувальному акті не зазначено дату та час, коли обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення у якому його звинувачують, у обвинувальному акті зазначено лише приблизний час та дату коли у ОСОБА_4 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна, тобто не в повному обсязі розкрито об'єктивну сторону крадіжки, у зв'язку з чим формулювання обвинувачення зроблено без врахування положень ст. 91 КПК України, щодо доказування часу та обставин вчинення злочину, що є суттєвим порушенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
У рішенні від 09.10.2008 р., прийнятому у справі «Абрамян проти Росії», вказано: «Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення».
В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення пп.«а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.
Окрім того захисником обвинуваченого, ОСОБА_5 , було надано суду копію обвинувального акта, який їй було вручено стороною обвинувачення. Вказаний обвинувальний акт не є копією того обвинувального акта, який було направлено до суду, а саме на другому аркуші обвинувального акта, вказано “після чого, діючи повторно з прямим умислом”, а в наданій копії вказано “після чого, діючи з прямим умислом”. Також в додатках до обвинувального акта зазначено - реєстр матеріалів досудового розслідування на 2 арк, а копії наданій захиснику обвинуваченого зазначено реєстр матеріалів досудового розслідування на 3 арк. Отже прокурором не виконано вимоги ст. 293 КПК України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення виявлених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 293, 314 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні ЄРДР №12017040760001846 від 03.10.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, повернути до Криворізької місцевої прокуратури № 2 для усунення вищезазначених судом недоліків та виконання вимог КПК України у строк, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів до апеляційного суду Дніпропетровської області.
Суддя: