Справа № 206/5287/17
Провадження № 1-кп/206/88/18
"12" січня 2018 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро кримінальне провадження № 12017040700001140 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 18 травня 2017 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 125 КК України до 120 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
потерпілий ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
17 серпня 2017 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_3 , прийшов на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , де мешкає його знайомий ОСОБА_6 .
Перебуваючи на подвір'ї території вищевказаного домоволодіння, за вище вказаною адресою, на ґрунті особистих неприязних стосунків, між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, в результаті якого у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння ОСОБА_6 .
Далі, цього ж дня, тобто 17 серпня 2017 року, приблизно о 19 годині 10 хвилин, ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, знаходячись на території подвір'я домоволодіння АДРЕСА_3 , стоячи обличчям до потерпілого ОСОБА_6 , розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння, ззаду із-за поясу, з правої сторони одягнених на ньому шортів ярко-рожевого кольору з рожевими вставками, правою рукою дістав раніше узятий за місцем свого мешкання кухонний ніж та знаходячись на відстані витягнутої руки від потерпілого ОСОБА_6 , утримуючи вказаний ніж в правій руці за рукоятку лезом від себе, наніс ОСОБА_6 , згори до низу та зліва на право, один проникаючий колючо-ріжучий удар в область грудної клітини ліворуч та вважаючи свої дії доведеними до кінці з місця вчинення злочину зник.
В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 3076е від 14.09.2017 потерпілому ОСОБА_6 , були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного торакоабдомінального поранення ліворуч, яке розпочинається раною на грудній клітині ліворуч по задньо-пахвовій лінії в проекції 7-го міжребер'я, далі переходить в раньовий канал, який йде згори до низу та зліва на право з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини в 7-му міжребер'ї проникає в плевральну порожнину, з явищами, лівостороннього гемотораксу з подальшим ушкодженням лівого купола діафрагми, проникає в черевну порожнину з подальшим ушкодженням задньої стінки шлунку в області тіла, з явищами внутрішньочеревної та шлункової кровотечі, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину визнав частково та пояснив, що 17 серпня 2017 року близько 18:30 години він сидів вдома з дружиною та спілкувався. В цей момент йому подзвонив ОСОБА_6 у якого він запитав, коли він поверне йому борг у сумі 1000 гривень за продаж холодильника. ОСОБА_8 йому відповів, що гроші будуть пізніше десь о 19 годині. Пізніше він йому передзвонив та повідомив, що холодильник зламаний, а тому він може забрати його собі та грошей не отримає. Тоді він сказав дружині, що піде до ОСОБА_9 розбиратись, а кухонний ніж взяв з собою у випадку чого захиститись, оскільки розумів, що там він не один і може виникнути конфлікт. Прийшовши на територію будинку АДРЕСА_3 , він побачив ОСОБА_10 , який сидів випивав на лавочці з товаришами. Він почав виражатись на адресу ОСОБА_9 нецензурною лайкою та вдарив холодильник ногою, а ОСОБА_10 в свою чергу підвівся з лавки, наблизився та штовхнув його в груди, після чого хотів його вдарити рукою, але в цей момент він дістав ніж та вдарив ним ОСОБА_9 з лівого боку у груди. Після цього він повернувся додому, поклав ніж у ванну та помив руки. Вдома він попросив зробити йому бутерброд та повідомив тещі, що випадково підрізав ОСОБА_9 , а тому вирішив повернутися на місце цих подій. Ножем йому довелось скористуватись з метою захисту від удару, який йому хотів нанести ОСОБА_6 .
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, винуватість останнього повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 17 серпня 2017 року близько 13 години він з обвинуваченим домовились продати холодильник та поділити кошти. Він повинен був викласти повідомлення про продаж в газеті. Зазначений холодильник знаходився у нього у дворі домоволодіння АДРЕСА_3 . Ввечері, близько 17-18 години, він з дружиною та знайомими сиділи у дворі будинку. В цей час до них підбігла донька співмешканки ОСОБА_11 та повідомила, що до них йде ОСОБА_3 з ножем. Через деякий час до нього підійшов обвинувачений, пнув ногою холодильник та почав виражатися на його адресу нецензурною лайкою. Він підвівся з лавочки та хотів зупинити та відштовхнути обвинуваченого, щоб заспокоїти останнього та залагодити конфлікт. Однак, знаходячись на відстані витягнутої руки, обвинувачений правою рукою різко дістав із-за спини кухонний ніж та вдарив його один раз зліва в груди без всякої боротьби та сутичок. Після цього його занесли в будинок, почали перев'язувати рану та подзвонили в поліцію і викликали швидку допомогу. Через деякий час обвинувачений забіг до будинку та почав виправдовуватись, що він не хотів цього робити. Бійки між ними не було, а була лише словесна перепалка. На теперішній час в нього відсутні претензії майнового характеру до обвинуваченого та він не наполягає на його суворому покаранню.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що конфлікт між обвинуваченим та потерпілим відбувся 17.08.2017 року біля будинку в якому вона мешкає, а саме АДРЕСА_3 . Вдень вони з обвинуваченим сиділи у дворі будинку та пили пиво. Після чого обвинувачений пішов до себе додому. Вони з ОСОБА_13 та знайомими продовжили сидіти на подвір'ї спілкуватись. Приблизно з 18-00 до 19-00 години до них підбігла донька ОСОБА_14 та повідомила, що до них йде ОСОБА_15 з ножем. Через деякий час до них підійшов обвинувачений та почав виясняти стосунки з ОСОБА_10 , оскільки останній повинен був йому якісь кошти. Вони стояли обличчям один до одного, як в один момент обвинувачений різко дістав із шортів правою рукою ніж та вдарив ОСОБА_9 в лівий бік грудей, а ОСОБА_9 при цьому навіть не встиг вдарити обвинуваченого. Потерпілий почав відходити назад та кричати, що йому боляче та його поранено. Вони занесли його в будинок, а обвинувачений в цей момент пішов додому, а коли повернувся - вже приїхала поліція та затримала його.
Свідок ОСОБА_16 пояснив, що ввечері він зі знайомими сиділи у дворі будинку АДРЕСА_3 та пили пиво. Через деякий час до них підійшов обвинувачений ОСОБА_15 та почав сваритись з ОСОБА_13 . Під час сварки вони стояли обличчям один до одного, як в один момент обвинувачений дістав правою рукою із-за спини ніж та вдарив ОСОБА_9 ним у груди. Бійки між ними не було. Потерпілого з пораненням вони занесли в будинок та викликали поліцію і швидку допомогу.
Свідок ОСОБА_17 пояснила, що 17 серпня 2017 року близько 19 години вони зі знайомими сиділи у дворі будинку АДРЕСА_3 . В один момент до них підбігла її донька ОСОБА_11 та сказала, що до них йде ОСОБА_15 з ножем, але вони не звернули на це уваги. Коли обвинувачений зайшов у двір, то почав нецензурно лаятись в адресу потерпілого ОСОБА_10 . Підійшовши ближче, ОСОБА_15 дістав із-за спини ніж та вдарив ОСОБА_10 ліворуч під лопатку, після чого пішов додому. Ініціатором конфлікту був ОСОБА_15 , а причиною якийсь холодильник, який вони нібито повинні були продати та поділити кошти. Після поранення ОСОБА_9 ножем, вони допомагали потерпілому зупинити кров та викликали швидку допомогу. Коли обвинувачений повернувся щоб поговорити з потерпілим, вже приїхала поліція та його затримали.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що 17 серпня 2017 року її донька з обвинуваченим сиділи у дворі будинку АДРЕСА_2 та спілкувались. Через деякий час вона вийшла з будинку, але їх у дворі вже не було. Пізніше повернувся ОСОБА_3 з ножем в руках, який кинув його біля порогу та повідомив, що випадково підрізав ОСОБА_19 . ОСОБА_20 пішов на кухню, помив руки, потім повернувся та підняв ніж, який теж помив та кинув до шафи. Після цього він повернувся на місце конфлікту.
В судовому засіданні, в порядку ст. 354 КПК України, також було допитано малолітню ОСОБА_21 , яка повідомила, що влітку вона з ОСОБА_22 гуляла на території будинку АДРЕСА_2 . У дворі будинку сидів ОСОБА_3 та в руках тримав ніж. Вона побігла додому до будинку АДРЕСА_3 та повідомила про це маму та ОСОБА_9 , але вони не звернули на це увагу. Пізніше ОСОБА_15 прийшов до їх будинку та почав лаятися з ОСОБА_13 . Самого моменту удару ножем вона не бачила, а вже бачила як ОСОБА_20 відходив та витягнув ніж з ОСОБА_9 . Після цього ОСОБА_20 пішов додому, а коли повернувся - біля будинку вже була поліція. Працівникам поліції він повідомив, що ОСОБА_9 сам наштовхнувся на ніж. Бійки між ОСОБА_20 та ОСОБА_9 вона не бачила.
Крім вищезазначених показів потерпілого та свідків, винність ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме:
-протоколом огляду від 17 серпня 2017 року з фототаблицями, згідно якого було проведено огляд домоволодіння АДРЕСА_2 , де з ванної кімнати № 1 було виявлено та вилучено марлевий тампон з рідиною бурого кольору, а також кухонний металевий ніж з металевою ручкою з темно - коричневою вставкою та двома заклепками, на якому на лезі біля ручки маються дві плями з рідиною бурого кольору, розміром близько 5 мм (т.1 а.п.13-21);
-протоколом огляду від 17 серпня 2017 року з фототаблицями, з якого вбачається, що було проведено огляд домоволодіння АДРЕСА_3 , внаслідок чого було виявлено та вилучено в жилій кімнаті № 2 простирадло, полотенце та чорну футболку з рисунком на яких маються сліди речовини бурого кольору. Також на чорній футболці зі спини мається отвір невизначеної форми (т.1 а.п.23-37);
-висновком судово - медичного експерта від 08 вересня 2017 року № 1207, згідно якого кров ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0» (т.1 а.п.111-112);
-висновком судово - медичного експерта від 13 вересня 2017 року № 1258, згідно якого кров ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0» (т.1 а.п.119-120);
-висновком судово - медичного експерта від 22 вересня 2017 року №1260, згідно якого на шортах (об'єкти №№1,2) та в одному сліді на футболці (об'єкт № 4) ОСОБА_3 встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні в слідах крові на шортах (об'єкти №№1,2) та в одному сліді на футболці (об'єкт №4) ОСОБА_3 виявлений тільки антиген В, що не виключає можливості походження крові у зазначених об'єктах від особи (осіб) групи крові В з ізогемаглютиніном анти-А. Враховуючи результати серологічного дослідження слідів крові на шортах (об'єкти №№1,2) та на футболці (об'єкт №4) ОСОБА_3 та групову властивість крові потерпілого ОСОБА_6 не виключена можливість походження крові у зазначених об'єктів саме від нього, оскільки виявлений антиген В, властивий його груповій характеристиці крові (т.1 а.п.124-126);
-висновком судово - медичного експерта від 22 вересня 2017 року № 1259, згідно якого на марлевому тампоні зі змивом з ванни (об'єкт №1) встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні в сліді крові на марлевому тампоні зі змивом з ванни (об'єкт №1) виявлений тільки антиген В, що не виключає можливості походження крові у зазначеному об'єкті від особи (осіб) групи крові В з ізогемаглютиніном анти-А. Враховуючи результати серологічного дослідження сліду крові на марлевому тампоні зі змивом з ванни (об'єкт №1) та групову властивість крові потерпілого ОСОБА_6 не виключена можливість походження крові у зазначеному об'єкті від нього, оскільки виявлений антиген В, властивий його груповій характеристиці крові. Оскільки, антиген А, який властивий груповій характеристиці крові підозрюваного ОСОБА_3 в сліді крові об'єкту №1 не виявлений, даних про присутність крові підозрюваного в вказаному сліді не отримано (т.1 а.п.132-134);
- висновком судової трасологічної експертизи від 28 вересня 2017 року № 25/4.2/1174, згідно якого на поверхні футболки потерпілого ОСОБА_6 наявне одне наскрізне колото - різане пошкодження, яке розташоване на задній поверхні футболки, на відстані 60 мм від лівого бічного шва та 270 мм від плечового шву.Дане наскрізне пошкодження утворене в результаті дії колюче - ріжучого предмету, який має клинок з вістрям, обухом та лезом, вірогідно ножем.Колото - різане пошкодження на поверхні футболки потерпілого ОСОБА_6 , могло бути утворене як ножем, вилученим 17.08.2017 року за місцем мешкання ОСОБА_3 : АДРЕСА_2 , так і іншим предметом, що має клинок, схожий по конструкції і розмірним характеристикам з клинком представленого ножа. Вирішити питання в категоричній формі не надається можливим, з причини відсутності відображення окремих ознак слідоутворюючого предмету в пошкодженні (т.1 а.п. 148-152);
-висновком судово - медичного експерта від 14 вересня 2017 року №3076е, згідно якого у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виявлено тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного торакоабдомінального поранення ліворуч, яке розпочинається раною на грудній клітині ліворуч по задньо - пахвовій лінії в проекції 7-го міжребір'я (на відстані 128 см. вгору від підошовної поверхні стоп та на 31 см ліворуч від умовної серединної лінії тіла), далі переходить в раньовий канал, який йде згори донизу та зліва направо з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, в 7-му міжребір'ї проникає в плевральну порожнину, з явищами лівостороннього гемотораксу, з подальшим ушкодженням лівого купола діафрагми, проникає в черевну порожнину з подальшим ушкодженням задньої стінки шлунку в області тіла, з явищами внутрішньочеревної та шлункової кровотечі.
Виявлене у нього тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого колото - різаного торакоабдомінального поранення ліворуч, спричинено від механічної дії гострого предмету, який володів колючо-ріжучими властивостями, що діяв в область грудної клітини ліворуч, у напрямку згори донизу та зліва направо, яким могло бути і лезо ножа або інші предмети з аналогічними властивостями, що підтверджується характером рани (краї рани рівні, кінці гострі) та напрямком раньового каналу.
За своїм характером виявлене у ОСОБА_6 тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного торакоабдомінального поранення ліворуч - відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-й,к, «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.
Враховуючи характер та локалізацію виявленого у нього тілесного ушкодження, ступень ознак його загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що воно отримано незадовго до надходження на стаціонарне лікування в 16МКЛ, тобто і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові. Спричинення тілесних ушкоджень у вигляді: проникаючих колото - різаних торакоабдомінальних поранень - є не характерним для падіння з висоти власного зросту та ударом об тупу тверду поверхню (т.1 а.п.160-164);
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 від 14 вересня 2017 року з фото таблицями, згідно якого ОСОБА_6 відобразив обставини подій при яких йому було нанесено тілесні ушкодження (т.1 а.п. 197-208);
-додатковим висновком судово - медичного експерта від 27 вересня 2017 року № 3248е, згідно якого локалізація та характер виявленого у ОСОБА_6 тілесного ушкодження, механізм його спричинення встановлений при проведенні судово - медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на який вказує ОСОБА_6 в ході проведення слідчого експерименту за його участі, тобто від механічної дії (удару) леза ножа в область грудної клітини ліворуч (т.1 а.п.212-213).
Вищевказані письмові докази - протоколи слідчих дій та висновки експерта є належними та допустимими доказами, складені відповідно до вимог КПК України та не оспорювалися учасниками кримінального провадження, клопотань про їх виключення з обсягу доказів не надходило.
Версія обвинуваченого з приводу того, що між ним та потерпілим ОСОБА_6 відбулась штовханина, а тому йому з метою захисту довелось скористатись ножем - є надуманою та спростовується показами допитаного потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_21 , які під час судового розгляду справи запевняли суд про те, що ніякої штовханини та бійки між обвинуваченим та потерпілим не виникало і останній ніяких ударів обвинуваченому не намагався наносити. Пояснення потерпілого та свідків були послідовними та узгодженими між собою, мають логічне співвідношення з іншими письмовими доказами у даному кримінальному провадженні, що у своїй сукупності переконує суд в їх достовірності.
Таким чином, в ході судового слідства не було встановлено протиправної поведінки потерпілого відносно обвинуваченого, а тому, на думку суду, обвинувачений ОСОБА_3 діяв з прямим умислом на умисне нанесення тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння потерпілому ОСОБА_6 , який лише намагався його заспокоїти.
Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_3 .
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України як такі, що виразилися в умисному нанесенні тілесного ушкодження, небезпечному для життя в момент заподіяння, а тому суд вважає необхідним призначити йому покарання в межах санкції зазначеної статті.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
За змістом ст. 50 КК України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає добровільне відшкодування спричиненої шкоди потерпілому.
Суд не може прийняти як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, його заяву про щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні, оскільки такі дії за своєю суттю не є щиросердечними, обвинувачений будучи раніше засудженим за злочин проти життя та здоров'я особи, на шлях виправлення не став, а його заяву про щире каяття, суд розцінює як таку, що спрямована виключно на пом'якшення призначеного судом покарання.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення в стані наркотичного сп'яніння.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, за місце мешкання характеризується негативно, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З врахуванням даних про особу обвинуваченого та за відсутності кількох обставин достатньо пом'якшуючих покарання, які б істотно знизили ступінь вчиненого злочину, виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів, на думку суду, можливо досягти виключно шляхом призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі з його реальним відбуттям в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України без застосування положень ст. 69 КК України, що буде відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації призначеного покарання та буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Призначаючи обраний вид покарання ОСОБА_3 , суд не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України, оскільки обвинувачений на шлях виправлення не став, має непогашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість, вчинив умисний тяжкий злочин в стані наркотичного сп'яніння, а тому, на переконання суду, виправлення обвинуваченого не можливе без реального відбування покарання.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від не відбутої частини покарання за попереднім вироком.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбуття основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також, коли новий злочин вчинено після оголошення вироку, але до набрання ним законної сили.
Виходячи з вищевикладеного, суд при призначенні покарання враховує те, що ОСОБА_3 вчинив вказане кримінальне правопорушення в період не відбутої частини покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2017 року, а саме 120 годин громадських робіт, а тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання з застосуванням ст. 71 КК України та п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, де передбачено, що одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт.
Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта, а тому останні підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь експертної установи у розмірі 790,96 гривень за проведену судову експертизу № 25/4.2/1174 від 28.09.2017.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 368, 369, 370-374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків з урахуванням вимог п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, де передбачено, що одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт, до покарання, обраного ОСОБА_3 за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2017 року і остаточно призначити покарання у вигляді 6 (шести) років 10 (десяти) днів позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили, залишити у вигляді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання обраховувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_3 , тобто 17 серпня 2017 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь експертної установи НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області (УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, р/р 31118115700004, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, ГУДКСУ у Дніпропетровській області), витрати за проведення судової експертизи № 25/4.2/1174 від 28.09.2017 в розмірі 790,96 гривень.
Речові докази: кольорове простирадло та кольорове полотенце, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Самарського ВП ДВП (квитанція № 000716) знищити; шорти та футболку ОСОБА_3 , які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Самарського ВП ДВП (квитанція № 000718) повернути ОСОБА_3 за належністю; марлевий тампон зі змивом з ванни, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Самарського ВП ДВП (квитанція № 000719) знищити; залишки змивів на фрагменті марлі, зразок крові ОСОБА_3 , зразок крові ОСОБА_6 , які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Самарського ВП ДВП (квитанція № 000720) знищити; ніж та футболку потерпілого ОСОБА_6 , які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Самарського ВП ДВП (квитанція № 000717) знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Самарський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1