Справа № 190/35/18
Провадження №2-н/190/2/18
11 січня 2018 року м. П'ятихатки
Дніпропетровської області
Суддя П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області Митошоп В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини від доходу батька, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до зміни матеріального стану сина чи батьків в особі його матері ОСОБА_1, посилаючись на те, що син є дитиною інвалідом.
Вивчивши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо, заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Статтею 6 СК України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Тобто, законом передбачено, що правовий статус дитини має особа, що не досягла 18 років.
Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина - особа віком до 18 років.
Таким чином, ОСОБА_3 досягнув 18-ти річного віку, а отже в розумінні Закону України «Про охорону дитинства» не є дитиною.
Cтаттею 198 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Отже, при визначенні розміру матеріальної допомоги, яка стягується на повнолітнього сина, суд повинен з'ясувати наявність можливості платника аліментів надавати матеріальну допомогу, що виключає можливість розгляду стягнення вказаної допомоги у порядку наказного провадження.
Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160-165 ЦПК України, суддя,
ухвалив:
Відмовити у видачі судового наказу по заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина.
Роз'яснити заявнику право звернутися із вимогою про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина, в позовному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Днпропетровської області через П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області протягом 15 днів з дня її складання.
Суддя