12 січня 2018 рокусправа № 333/5495/17(2-а/333/307/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
розглянувши заяву про усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 26 жовтня 2017 року у справі №335/5495/17 (2-а/333/307/17) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 26 жовтня 2017 року у справі №333/5495/17 (2-а/333/307/17) в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено (а.с. 33-34).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 28.11.2017 року подав апеляційну скаргу, що підтверджується відбитком штампу поштового відділення (а.с. 45-54).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 26 жовтня 2017 року у справі №333/5495/17 (2-а/333/307/17) - залишити без руху у зв'язку з пропуском строку її подання та надано тридцятиденний строк, для усунення недоліків, який обчислюється з дня отримання копії ухвали (а.с. 56).
Копію ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 року про залишення апеляційної скарги без руху отримано позивачем 23.12.2017 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 59).
03 січня 2018 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду на виконання вимог ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року від заявника апеляційної скарги надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останній просить визнати поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження та поновити строк на апеляційне оскарження (а.с. 60).
Так, в поданій заяві в обґрунтування пропуску строку апеляційного оскарження позивач зазначає, що ним копію постанови Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 26.10.2017 року дійсно було отримано 10 листопада 2017 року, однак, у зв'язку з відрядженням він не міг вчасно передати оскаржувану постанову своєму представнику для складання ним апеляційної скарги. Позивач, також, посилається на юридичну необізнаність, яка не дозволила йому скласти апеляційну скаргу самостійно. Крім того, зазначає, що одразу після повернення з відрядження він звернувся до свого представника яким було складено апеляційну скаргу, яка була підписана ним - ОСОБА_1 (а.с. 60-63).
Надаючи оцінку доводам, зазначеним в заяві про поновлення строків, суд апеляційної інстанції зважує на ту обставину, що в матеріалах справи наявне поштове повідомлення, зі змісту якого вбачається, що копія постанови Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 26 жовтня 2017 року у справі №335/5495/17 (2-а/333/307/17) була направлена на адресу ОСОБА_1 та отримана останнім 10.11.2017 року (а.с. 42).
Вказана обставина підтверджується й в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, де зазначено, що ним було отримано копію оскаржуваної постанови саме 10.11.2017 року (а.с. 60).
Крім того, доводи позивача щодо його перебування у відрядженні і, у зв'язку з цим, відсутності фізичної можливості вчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою, суд не приймає до уваги, оскільки в підтвердження зазначеного позивачем не долучено жодного доказу.
Інших доводів щодо пропуску строку апеляційного оскарження заявником апеляційної скарги не наведено та відповідних їм доказів не надано.
За таких обставин, зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження не приймаються судом апеляційної інстанції як поважні.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 708/11/13-10 з посиланням на практику Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
Розглядаючи підстави поновлення строків, ЄСПЛ вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалів часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 р. у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003 р.). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. заява №3236/03 у справі «Пономарьов проти України»).
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 189 КАС України (в редакції до 15.12.2017), якщо підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись 248, 299, 325 КАС України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишити без задоволення.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 26 жовтня 2017 року у справі №335/5495/17 (2-а/333/307/17) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.
Головуючий суддя: В.В. Мельник
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов