вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"09" січня 2018 р. Справа№ 910/4505/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Жук Г.А.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Загородня Д.М. довіреність № 30 від 29.01.16
від відповідача: Хомічов І.О. довіреність № 01-09/285 від 20.01.17
від третьої особи: не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Київського національного університету технологій та дизайну
на рішення Господарського суду міста Києва від 14 листопада 2017 року (повний текст складено 23.11.2017 р.)
у справі № 910/4505/17 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Кіктєва Євгена Олександровича
до Київського національного університету технологій та дизайну
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву
про стягнення, -
Фізична особа-підприємець Кіктєв Є.О. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення з відповідача 302 049,05 грн. збитків, а саме витрат позивача, сплачених в якості платежів за комунальні послуги, з орендної плати та інших витрат за період з 06.05.2016 по 30.09.2017 (а.с. 5-12, 181-187).
Позов мотивовано тим, що внаслідок неправомірних дій балансоутримувача щодо відключення води та електроенергії в орендованому приміщенні, позивач не зміг використовувати об'єкт оренди для господарської діяльності, проте продовжував нести витрати за утримання об'єкта оренди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у справі № 910/4505/17 з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог та ухвали Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2017 року позов задоволено повністю (а.с.263-269).
01 грудня 2017 року Київський національний університет технологій та дизайну звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2017 р. у справі № 910/4505/17, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 грудня 2017 року апеляційну скаргу Київського національного університету технологій та дизайну у справі № 910/4505/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Жук Г.А.
11 грудня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Київського національного університету технологій та дизайну на рішення Господарського суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у справі № 910/4505/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Жук Г.А. та призначено до розгляду на 09 січня 2018 року.
У судовому засіданні 09 січня 2018 року представник Київського національного університету технологій та дизайну надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Представник ФОП Кіктєва Є.О. у судовому засіданні 09 січня 2018 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву у судове засідання 09 січня 2018 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0411619130340 (т.ІІ, а.с. 15).
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п.3 ч.6 ст.242 ГПК України).
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Враховуючи викладене та те, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представника третьої особи не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника третьої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, надавши сторонам право виступити у судових дебатах, встановила наступне.
23 березня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі - РВ ФДМУ по м. Києву, орендодавець) та ФОП Кіктєвим Є.О. (далі - позивач, орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5218 (далі - договір оренди), за умовами якого РВ ФДМУ по м. Києву передало ФОП Кіктєву Є.О. у строкове платне користування нежиле приміщення, площею 86,90 м.кв., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, яке знаходиться на балансі Київського національного університету технологій та дизайну (далі - КНУ технологій та дизайну, балансоутримувач, відповідач) (т.І, а.с. 13-16).
23 березня 2010 року сторонами Договору оренди підписано Акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Немировича-Данченко, 2 (т.ІІ, а.с. 17).
За змістом п. 1.2 Договору оренди, майно передається з метою розміщення автомийки (інше використання майна).
Відповідно до п.3.1 Договору оренди в редакції Додаткового договору № 5218/01 від 04.04.2011 передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) і становить за базовий місяць оренди - лютий 2011: суму 7046,82 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3 Договору).
Згідно п.3.6 Договору оренди, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
За змістом п. 6.1 Договору оренди, орендар має право використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.
Пунктом 10.1 визначено, що договір укладено строком на 1 рік, що діє з 23.03.2010 по 23.03.2011 включно.
В подальшому сторони неодноразово продовжували строк дії договору оренди, в т.ч. до 31.03.2019 р. включно (т.І, а.с. 18, 20, 21, 22, 23).
01 квітня 2012 року між позивачем та КНУ технологій та дизайну, як балансоутримувачем укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг №5218 (далі - договір про відшкодування), за змістом якого відповідач зобов'язувався забезпечувати утримання прибудинкової території та обслуговування, експлуатацію і ремонт орендованого приміщення, а позивач зобов'язувався брати участь у витратах на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним орендованої площі (т.І, а.с. 26-27).
Перелік послуг та робіт, порядок та умови їх оплати встановлюються договором (п.2.1 договору про відшкодування).
Балансоутримувач будівлі зобов'язується забезпечити надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами (п. 2.1.2 Договору про відшкодування).
Відповідно до Калькуляції відшкодування витрат за надані послуги визначено, що вартість послуг, у т.ч. щодо оплати теплопостачання, водопостачання, електроенергії становить 1670,00 грн. з ПДВ (т.І, а.с. 28).
Цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 01.04.2012 р. по 01.04.2013 р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 5.1, 5.4 Договору про відшкодування).
Міністерство освіти і науки України листом № 1/11-16658 від 16.11.2015, у відповідь на лист відповідача № 1-30/26663 від 19.10.2015 повідомило РВ ФДМ по м. Києву, відповідача та позивача про те, що з огляду на наявність наміру балансоутримувачу використовувати передане в оренду майно для власних потреб договір оренди № 5218 продовжено не буде (т.І, а.с. 120).
У відповідь на листи № 1/11-16658 та № 01-30/2663 від 19.10.2015 р. РВ ФДМ по м. Києву листом від 01.12.2015 р. № 30-06/12152 повідомило позивача, відповідача та Міністерство освіти науки України про те, що регіональне відділення, як орендодавець має намір припинити строк дії договору № 5218 у зв'язку із закінченням дії 29.04.2016 р. (т.І, а.с. 121-122).
Позивач листом б/н б/д, який зареєстровано у Міністерстві освіти і науки України за вх. № К-6256 18.12.2015 р. просив дозволу Міністерства на продовження терміну оренди (т.І, а.с. 252-253).
Листом від 23.02.2016 р. № 30-06/200 РВ ФДМУ по м. Києву надіслано позивачу та відповідачу Заяву про зміну умов договору оренди № 5218 від 23.03.2010 р. після закінчення строку його дії, у якому викладено пропозицію щодо встановлення нових умов договору на новий строк (щодо проведення оцінки та укладення додаткового договору про продовження договору оренди) (т.І, а.с. 33).
Листом від 04.04.2016 № 30-03/11(80) РВ ФДМУ по м. Києву направлено на адресу позивача та відповідача пропозицію про дострокове розірвання договору оренди № 5218 (т.І, а.с. 173).
25 квітня 2016 року між третьою особою та позивачем укладено Додатковий договір № 5218/06, яким продовжено строк дії договору оренди № 5218 від 23.03.2010 строком на 2 роки і 11 місяців, що діє з 30 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року включно (т.І, а.с. 23).
Листом від 10.05.2016 р. № 01-30/1162 відповідач повідомив позивача про припинення договору про відшкодування витрат балансоутримувачу та зазначав про те, Міністерство освіти України повідомляло позивача та РВ ФДМУ листом №1/11-16658, що Договір № 5218 продовжено не буде (т.І, а.с.32).
12 травня 2016 року ФОП Кіктєвим Є.О., його працівником - ОСОБА_7 та адвокатом Загородньою Д.М. складено акт про відключення від водопостачання, яким засвідчено факт відключення 12.05.2016 р. балансоутримувачем водопостачання до орендованого приміщення (авто-мийка) (т.І, а.с. 31).
Позивач звертався до ректора Київського національного університету технологій та дизайну з листом від 11.05.2016 р. у якому зазначав про те, що з невідомих йому причини у орендованому позивачем приміщенні, яке знаходиться на балансі університету відключено подачу електроенергії та листом від 13.05.2016 р. у яком у крім вказаного зазначав ще і про відключення подачі води та просив роз'яснити підстави вказаних ситуацій. Зазначені листи зареєстровано відповідачем за вх. № 39-3 від 12.05.2016 р. та вх. № 40-3 від 13.05.2016 р. (т.І, а.с. 29, 30).
КНУ технологій та дизайну вказані листи залишив без відповіді.
Фонд державного майна України листом від 18.07.2016 № 10-16 13734 повідомив КНТУ технологій та дизайну про проведення службової перевірки якою встановлено правомірність пролонгації договору № 5218 (т.І, а.с. 172).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2016 у справі № 910/11670/16 відмовлено у задоволенні позову РВ ФДМУ по місту Києву до ФОП Кіктєва Є.О. про дострокове розірвання договору № 5218 та повернення майна (т.І, а.с. 43-45)
Листом від 11.10.2016 № 04-09/2364 КНУ технологій і дизайну повідомив позивача про те, що знеструмлення об'єкту оренди сталось з технічних причин, відновлення якого витрат коштів, які не передбачено кошторисом університету на 2016 рік (т.І, а.с.48).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі № 910/9415/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017, позов ФОП Кіктєва Є.О. до КНУ технологій та дизайну, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Міністерства освіти і науки України; 2) РВ ФДМУ по м. Києву задоволено, в т.ч. зобов'язано КНУ технологій та дизайну усунути та не чинити перешкоди ФОП Кіктєву Є.О. у користуванні нежилим приміщенням, площею 86,90 м.кв., шляхом відновлення водопостачання та електропостачання у вказаному приміщення (т.ІІ, а.с. 36-40, 158-164).
Листом від 27.03.2017 № 1/11-2918 Міністерство освіти і науки України повідомило третю особу, позивача та відповідача про те, що внаслідок того, що власник має намір використовувати здане в оренду майно для власних потреб, договір оренди № 5218 продовжуватись не буде (т.І, а.с. 123).
При цьому, у матеріалах справи містяться підписані балансоутримувачем та орендарем акти прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт), якими підтверджується підтверджується нарахування орендної плати (50%), витрат на утримання орендованого нерухомого майна та відшкодування за інші комунальні послуги за період з травня по серпень 2017 р. (т.І, а.с.50-65, 188-201)
Обставини щодо оплати за вищезазначеними актами на користь балансоутримувачу підтверджуються звітами про дебетні та кредитні операції по рахунку НОМЕР_1 з 06.05.2016 по 31.10.2016 з 01.11.2016 по 02.02.2017 (т.І, а.с. 66, 67, 68,), а також випискою по рахунку ОСОБА_9 у ПАТ КБ "Приватбанк" за період з 06.05.2016 по 31.10.2016 та з 01.11.2016 по 02.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 01.06.2017 по 31.08.2017, з 01.09.2017 по 28.09.2017 (т.І, а.с. 70-92, 202-214) та платіжними дорученнями (т.І, а.с. 227-229).
Обставини щодо оплати орендних платежів на користь орендодавця підтверджуються звітами про дебетні та кредитні операції по рахунку НОМЕР_1 з 06.05.2016 по 31.10.2016, 01.11.2016 по 02.02.2017 (т.І, а.с. 68, 69) виписками по рахунку ОСОБА_9 у ПАТ КБ "Приватбанк" за період з 06.05.2016 по 31.10.2016 та з 01.11.2016 по 02.02.2017, з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 01.06.2017 по 31.08.2017, з 01.09.2017 по 28.09.2017 (т.І, а.с. 70-92, 202-214) та платіжними дорученнями (т.І, а.с. 227, 229-236).
Вказані обставини вірно встановлено судом першої інстанції та сторонами не заперечуються.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неправомірних дій орендодавця щодо відключення води та електроенергії в орендоване приміщення позивач не зміг використовувати об'єкт оренди для своєї господарської діяльності за встановленою метою, що підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2016 у справі № 910/9415/16, та отримувати дохід, проте продовжував нести витрати за утримання об'єкта оренда, сплачуючи на користь відповідача у період з 06.05.2016 по 30.09.2017 орендні платежі та інші витрати у відповідності до умов договору оренди №5218 та договору про відшкодування витрат № 52158, які вважає прямими збитками.
Відповідач у апеляційній скарзі посилається на те, що позивачу з листа від 16.11.2015 № 1/11-16658 було відомо, що Договір № 5218 не буде продовжуватись, а термін дії зазначеного договору скінчився 29.04.2016. На думку відповідача позивачем не доведено завдання йому збитків оскільки він мав доступ до орендованого приміщення; судом не враховано підстав та обставин понесення витрат у розмірі відповідальності відповідача відповідно до договору про відшкодування витрат, що на думку відповідача є порушенням норма матеріального права (ст. 623 ЦК України та ч. 2 ст. 193 ГК України); позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку; не взято до уваги того факту, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" та п. 3.11 Договору орендар вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; також на думку відповідача є безпідставними посилання на факти встановлені у справі № 910/11670/16 з огляду на відмінність предметів спору.
З'ясувавши обставини справи та перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2 ст. 22 Кодексу).
Статті 224, 225 ГК України визначають порядок відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
В розумінні вказаної статті, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
При цьому, сплачені грошові кошти також можуть бути визначені у якості зроблених управленою стороною витрат.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, факт понесення збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вину. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).
З наведених положень випливає, що збитки, як категорія цивільно-правової відповідальності, являють собою ті негативні наслідки, що виникають як невідворотний результат порушення законних прав та інтересів особи.
Згідно зі ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі № 910/9415/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017, позов ФОП Кіктєва Є.О. задоволено повністю, в т.ч. зобов'язано Київський національний університет технологій та дизайну усунути та не чинити перешкоди ФОП Кіктєву Є.О. у користуванні нежилим приміщенням, площею 86,90 м.кв., розташованим за адресою: м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, шляхом відновлення водопостачання та електропостачання у вказаному приміщенні, орендованому за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5218 від 23.03.2010 (т.ІІ, а.с. 36-40, 158-164):.
Вказаним рішенням встановлено, що: "ФОП Кіктєв Є.О. правомірно займає орендоване приміщення та відповідно до умов договору оренди має право використовувати вказане приміщення згідно з його призначення, тобто для розміщення авто мийки. А КНУ технологій та дизайну, як балансоутримувач орендованого приміщення, відповідно до умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача зобов'язаний забезпечити надання ФОП Кіктєву Є.О., як орендарю, комунальних послуг, зокрема - водопостачання та постачання електроенергії."
Судом у справі № 910/9415/16 встановлено, що: "на момент розгляду та вирішення даного спору водопостачання та постачання електроенергії до орендованого приміщення КНУ технологій та дизайну не відновлено. Водночас, посилання КНУ технологій та дизайну на відсутність фінансування для відновлення постачання комунальних послуг до орендованого приміщення судом до уваги не приймаються та, з огляду на відсутність доказів того, що таке припинення відбулось внаслідок технічної несправності мереж, розцінюються судом як ухилення балансоутримувача від належного виконання його зобов'язань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача."
Також у вказаній справі судом встановлено, що договір оренди № 5218 від 23.03.2010 наразі є чинним, а підстави для розірвання договору та повернення майна відсутні.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській /…/ справі, що набрало законної сили, /…/, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 3 ст. 35 ГПК України у чинній станом на момент прийняття оскаржуваного рішення редакції, що кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 75 ГПК України у чинній редакції). При цьому відмінність предметів спору на наявність підстав, що звільнюють від доказування - не впливають.
Отже, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 у справі №910/9415/16 не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи, а встановлені в ньому обставини, зокрема, щодо дій відповідача, як балансоутримувача, повторного доведення не потребують.
Позивачем розраховано розмір понесених збитків за період з 06.05.2016 (дата безпідставного відключення від подачі електроенергії) по 30.09.2017, в який позивачем здійснювались оплати орендних платежів та інших витрат на виконання умов договору оренди № 5218 та договору про відшкодування витрат № 52158, всього на суму 302 049,05 грн., які складаються з: сплаченої за період з 01.05.2016 по 30.09.2017 на рахунок відповідача орендної плати у розмірі 156263,86 грн. та інші витрат у розмірі 33575,93 грн., а також сплаченої на рахунок Фонду, як орендодавця орендної плати у розмірі 112209,23 грн.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки відповідача, яка полягала у вчиненні перешкод орендарю щодо використання орендованого приміщення за призначенням: авто-мийка, для використання якого необхідне наявність енерго- та водопостачання, безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою (неможливість використання майна за призначенням), вина відповідача виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення вказаних подій та збитки у розмірі сплачених платежів.
При цьому враховуючи чинність договору про відшкодування витрат балансоутримувача (з огляду на недотримання відповідачем процедури (строку) надсилання повідомлення про припинення цього договору) та договору оренди, а також те, що відповідачем не доведено відсутності своєї вини у завданих збитках, наявності обставин, що звільняють його від відповідальності за понесені позивачем збитки у заявленому розмірі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Твердження відповідача про те, що у період з 05.04.2016 по 11.04.2017 позивачем не здійснювалась оплата коштів за користування водою та електроенергією не звільняє його від обов'язку довести відсутність своєї вини у понесенні позивачем відповідних витрат на утримання орендованого приміщення, за неможливості його використання для мети, щодо якої укладалися договірні відносини.
Щодо заяви відповідача від 09.01.2018 р. про долучення документів до матеріалів справи колегія суддів зазначає наступне.
У вказаній заяві відповідач посилається на те, що з огляду на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 р. у справі № 910/15567/17, яким визнано недійсним додатковий договір від 25.04.2016 №5218/06, у позивача були відсутні підстави знаходитись у орендованому приміщенні.
Поряд з цим, оскільки ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2017 р. порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення від 27.11.2017 р. у справі № 910/15567/17 і станом на момент прийняття оскаржуваного рішення у справі № 910/4505/17 (14.11.2017 р.) рішення у справі № 910/15567/17 ще не існувало та не набрало законної сили, при цьому рішенням у справі № 910/9415/16, яким визнано протиправними дії відповідача є чинним та таким, що набрало законної сили, колегія суддів зазначає, що рішення у справі № 910/15567/17 не може свідчити про відсутність обставин щодо заподіяння відповідачем позивачу шкоди.
При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).
Рішення Господарського суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у справі № 910/4505/17 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Київського національного університету технологій та дизайну на рішення Господарського суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у справі № 910/4505/17 задоволенню не підлягає.
Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Київського національного університету технологій та дизайну на рішення Господарського суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у справі № 910/4505/17 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14 листопада 2017 року у справі № 910/4505/17 залишити без змін.
3. Справу № 910/4505/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді А.О. Мальченко
Г.А. Жук
Дата складення повного тексту - 11.01.2018 р.