Справа № 182/4098/16-к
Провадження № 1-кп/0182/364/2018
Іменем України
28.12.2017 року м. Нікополь
Колегія суддів Нікопольського міськрайонного суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
лікаря 1 міської лікарі ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12016040000000094 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст. 263, п.1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_11 за ч.1 ст. 263, п.1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8 за ч.1 ст. 263, п.1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,-
Прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_12 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 обвинуваченого за ч.1 ст. 263, п.1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження №1201604000000094 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263, п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 263, п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 263, п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_7 , інкримінується умисне вбивство, тобто умисне противоправне заподіяння смерті іншій людині, двох або більше осіб, за попередньою змовою групою осіб, а також носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 01.04.2016 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено до 03.12.2017року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 05.10.2017 року.
30.11.2017 року, потерпілий ОСОБА_13 , перебуваючи в залі судових засідань №10 Нікопольського міськрайонного суду, підірвав два невстановлених предмета, в результаті чого було травмовано обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , яких госпіталізовано до КЗ «Нікопольська міська лікарня № 1» ДОР з тілесними ушкодженнями різного ступеню тяжкості. В подальшому обвинувачений ОСОБА_14 від отриманих тілесних ушкоджень помер в лікарні.
01.12.2017 року за клопотанням Нікопольської місцевої прокуратури до обвинуваченого ОСОБА_7 судом застосовані заходи безпеки, а саме забезпечено його особисту охорону у КЗ «Нікопольська міська лікарня № 1» ДОР на час перебування в лікарні.
Враховуючи те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 було продовжено до 03.12.2017 включно, 04.12.2017 вказаний запобіжних захід припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку.
З урахування вищевказаних обставин та враховуючи те, що з 30.11.2017 по теперішній час обвинувачений ОСОБА_7 перебуває КЗ «Нікопольська міська лікарня № 1» ДОР без жодного запобіжного заходу, ризики, які були враховані під час застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження не перестали існувати та не зменшились, виникла очевидна необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.
Так, в ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_7 за місцем свого проживання не має міцних соціальних зв'язків, на утриманні нікого не має, ніде офіційно не працював.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 та від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання та настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. В зв'язку з чим існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду.
Досудовим слідством встановлено, що станом на момент вчинення злочину ОСОБА_7 ніде не працював, тому відсутність постійного законного джерела доходів можуть стати причиною вчинення обвинуваченим нових злочинів. Крім того, обвинувачений вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері незаконного поводження зі зброєю. Викладене свідчить про наявність ризику вчинення ОСОБА_7 інших кримінальних правопорушень.
Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_7 вчинив злочин на території м. Нікополя, тобто місця проживання більшості свідків у вказаному кримінальному провадженні. Враховуючи той факт, що ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності і має зв'язки у кримінальних колах м. Нікополя, останньому у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою нічого не заважатиме незаконно впливати на свідків та їх родичів з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Прокурор вважає, що застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів таких як особисте зобов'язання, особиста порука, застава та домашній арешт не забезпечить належне виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків та не здатні запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, можливо, враховуючи те, що за інкриміновані йому злочини, йому може бути призначено покарання у вигляді позбавленням волі строком від 3 до 7 та від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі, то дотримується обов'язкова умова призначення даного запобіжного заходу, передбачена п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України.
В зв'язку з вищевикладеним, прокурор вважає, що станом на теперішній час існують ризики, передбаченні 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а тому необхідно застосування щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений проти обрання запобіжного заходу заперечував посилаючись на те, що за станом свого здоров'я він не може приймати участь у судовому засіданні, так як він знаходиться на стаціонарному лікуванні в лікарні, крім того, обвинувачений заперечував проти участі адвоката ОСОБА_9 в якості його захисника.
Адвокат ОСОБА_9 підтримав заяву обвинуваченого ОСОБА_7 .
Вислухавши доводи прокурорів, наведених в обґрунтування заявленого клопотання, обвинуваченого та адвоката, дослідивши надані в обґрунтування письмові матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як повідомив лікар швидкої допомоги, обвинувачений ОСОБА_7 має нормальний тиск і трохи підвищену температуру, що на думку колегії суддів не перешкоджає участі обвинуваченого у судовому засіданні.
Колегія суддів не може прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_7 від адвоката ОСОБА_9 , так як адвокати ОСОБА_15 та ОСОБА_16 не прибули до судового засідання, призначеного на 28.12.2017р., хоча і були повідомлені належним чином.
Адвокат ОСОБА_9 був призначений на підставі ухвали головуючого Дніпропетровським Центром надання вторинної правової допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі
За думкою колегії суддів існують ризики того, що підозрюваний дійсно може переховуватись від суду, на що його може спонукати, тяжкість можливого покрарання.
Запобігання вказаному ризику шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо.
В рішенні ЄСПЛ «Москаленко проти України», п.36, зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду, однак сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою.
За думкою колегії суддів злочини, в скоєнні яких обвинувачуються ОСОБА_7 мали великий суспільний резонанс, який не минув і на теперішній час. Крім того, інформація щодо них висвітлювалась у місцевих ЗМІ.
Пунктом 79 рішення ЄСПЛ в справі «Харченко проти України» визначено, що , тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Отже, враховуючи викладене, оцінюючи сукупність обставин, колегія суддів вважає за можливе обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який зможе запобігти зазначеним ризикам.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначається.
Строк дії запобіжного заходу належить встановити не більш ніж 60 днів.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 331 КПК України, колегія суддів -
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали 60 днів рахуючи з моменту проголошення рішення до 24 лютого 2018 року включно.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3