ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
10 січня 2018 року 15 год. 15 хв. № 826/17141/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до 1. Заступника начальника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві Рубана М.О., 2. Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві
про скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку та встановлення фактів, -
У листопаді 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до заступника начальника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві Рубана М.О. (далі також - відповідач 1), в якому просить:
- скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві № 286 від 12.09.2016 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку;
- встановити факт своєчасної сплати позивачем єдиного податку за 4-ий квартал 2015 року та 1-й і 2-й квартали 2016 року у сумі 8 263,58 грн. та відсутність податкової заборгованості.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року в якості другого відповідача було залучено Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, відповідач 2).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що анулювання його реєстрації, як платника єдиного податку, з підстави наявності податкової заборгованості є протиправною, оскільки помилкова сплата єдиного податку до місцевого бюджету міста Ірпінь замість сплати на рахунок ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві фактично є сплатою податку до бюджету.
Відповідач 1 письмових заперечень до суду не подав.
Відповідач 2 проти позову заперечував. В обґрунтування своєї позиції посилався на те, що станом на 01 вересня 2016 року за позивачем обліковувався податковий борг у розмірі 8 263, 58 грн., який виник 19 лютого 2016 року у зв'язку з несплатою узгодженої суми єдиного податку, що і стало підставою для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку в силу вимог Податкового кодексу України.
14 листопада 2017 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідачі явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.
На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України 14 листопада 2017 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.
В ході судового розгляду було встановлено наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (НОМЕР_2, дата проведення державної реєстрації - 20.09.2005р., номер запису про державу реєстрацію 2 065 000 0000 005534).
Згідно Свідоцтва про сплату єдиного податку від 07 грудня 2012 року НОМЕР_3 ФОП ОСОБА_1 з 01 січня 2013 року перейшов на спрощену систему оподаткування, ставка податку - 5 % (третя група) (вид господарської діяльності - 74.30 Надання послуг з перекладу).
Заступником начальника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві Рубана М.О. 12 вересня 2016 року було прийнято рішення № 286 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1
Підставою для анулювання реєстрації була визначена наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів відповідно до абзацу восьмого п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України.
Згідно Довідки про наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку від 12 вересня 2016 року № 286 у ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (абзац восьмий п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - ПК України) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Згідно з абзацом восьмим підпункту 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Детальний аналіз вказаної норми свідчить, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є наявність податкового боргу на кожне перше число місяця двох послідовних кварталів, що передують кварталу, в якому відбувається таке анулювання.
З матеріалів справи вбачається, що анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку, відбулось 12 вересня 2016 року, тобто в третьому кварталі 2016 року.
Отже, для анулювання реєстрації в якості платника єдиного податку на підставі вказаної норми у позивача мала бути заборгованість станом на перше січня та перше квітня 2016 року.
Водночас згідно витягу з інтегрованої картки платника єдиного податку позивача за 2015 - 2017 роки станом на перше січня 2016 року у позивача обліковувалась переплата.
Таким чином, у податкового органу були відсутні підстави для анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку.
Крім того, в силу ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Частиною 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (ч. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України).
Пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем помилково було сплачено суму узгодженого єдиного податку за IV квартал 2015 року, за І квартал 2016 року та за ІІ квартал 2016 року без порушення граничних термінів їх сплати до Місцевого бюджету м. Ірпінь замість рахунку Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва згідно квитанцій від 16 січня 2016 року № ПН2408, від 15 липня 2016 року № ПН5338, від 15 квітня 2016 року № ПН4542, що не було спростовано відповідачем.
В подальшому кошти були перераховані на вірний рахунок і станом на 08 листопада 2017 року позивач не мав заборгованість зі сплати податків і зборів, що не заперечувалось відповідачем 2.
Таким чином, здійснення помилки позивачем при перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання без порушення строків їх сплати не може бути підставою для відповідальності, в тому числі у вигляді анулювання реєстрації в якості платника єдиного податку, з огляду на те, що податок визнається сплаченим з моменту надходження його на єдиний казначейський рахунок незалежно від того, до якого бюджету (місцевого чи державного) він підлягає сплаті.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку необхідність визнання протиправним та скасування Рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 12 вересня 2016 року № 286 ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві.
В задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивач фактично просить зазначити в резолютивній частині судового рішення можливі висновки суду, які не є способом захисту порушеного права, а мотивами судового рішення, які викладаються в його мотивувальній частині.
На підставі ч. 1 ст. 139 ПК України суд присуджує на користь позивача понесені судові витрати.
Керуючись ст. 2, ст. 7, ст.ст. 72 - 77, ст. 139, ст. ст. 241 - 246, ст. 250, ст. 255, ст. 292 -ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 12 вересня 2016 року № 286 Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 02068, АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 551, 20 грн. за рахунок бюджетний асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39479227, 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Суддя О.В. Дегтярьова