ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1
м. Київ
14 грудня 2017 року 11:19 № 826/2014/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов ОСОБА_1, (далі - позивач), до Київської міської ради, (далі - відповідач-1, КМР), та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі - відповідач-2, Департамент), про:
- визнання протиправною бездіяльності КМР щодо розгляду проекту землеустрою (кадастрова справа № Д-1980) про передачу позивачу в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону на АДРЕСА_1;
- зобов'язання Департаменту внести проект рішення про передачу позивачу в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону на АДРЕСА_1 (кадастрова справа № Д-1980) на засідання чергової сесії КМР у відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України, (далі - ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин);
- зобов'язання КМР розглянути на засіданні чергової сесії проект рішення про передачу позивачу в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону на АДРЕСА_1 (кадастрова справа № Д-1980).
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем, як власником нерухомості, відповідно до ст. 120 ЗК України, вчинено дії, спрямовані на оформлення права користування (оренди) земельною ділянкою, на якій об'єкт нерухомості розташований. Позивачем, у встановленому порядку, з урахуванням згоди Київського міського голови, подано підготовлений та погоджений проект землеустрою про передачу земельної ділянки в оренду, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для прийняття КМР рішення. Натомість, на момент звернення з позовом до суду Департаментом проект землеустрою про передачу земельної ділянки в оренду позивачу не розглянуто, рішення про передачу земельної ділянки в оренду КМР не прийнято.
Представник відповідача-2 позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки ним не порушено прав позивача та підготовано проект рішення та передано на розгляд КМР.
Представник відповідача-1 у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторона відповідача-1 повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача-1 до суду не надійшла. Подав письмові заперечення проти позову, у яких звертав увагу на відсутність порушеного права позивача та просив у задоволенні позову відмовити.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до договору купівлі-продажу нежилого будинку від 01.09.2005 р., позивач придбав у ОСОБА_2, (далі - ОСОБА_2.), нежилий будинок - торгівельний павільйон АДРЕСА_1, загальна площа 41,2 кв.м. Договір купівлі-продажу зареєстровано в реєстрі за № 746.
Вказаний об'єкт нерухомості належав на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нежилий будинок НБ №010004646 від 24.10.2001 р., виданого на підставі наказу «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна» від 24.10.2001 р. № 726-В, зареєстрованого в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 12.12.2001 р., записано в реєстрову книгу № 49п-95, за реєстровим № 4993П.
Договір оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, був укладений з попереднім власником нежитлового приміщення - ОСОБА_2, 15.09.2000 р. на строк - 10 років.
У 2005 р., у зв'язку із зміною власника нежитлового приміщення, позивач звернувся до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про переоформлення договору оренди вказаної земельної ділянки.
24.11.2006 р. позивач отримав згоду на проектування Д-1980, а саме згоду на розроблення документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,026 га, цільове призначення «для будівництва та обслуговування торгівельного павільйону» в оренду позивачу.
На підставі вказаної згоди землевпорядною організацією ТОВ «Транспроект» розроблено технічну документацію із землеустрою про передачу позивачу земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону на ОСОБА_1.
За результатами розгляду технічної документації, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано позитивний висновок від 18.03.2008 р. № 05-2908 та підготовлено відповідний проект рішення КМР.
Зазначена документація (кадастрова справа № Д-1980) разом із проектом рішення передана на розгляд до КМР супровідним листом від 23.02.2009 р. № 05-30/5350.
02.12.2009 р. на засіданні постійної комісії КМР з питань земельних відносин, містобудування на архітектури, за результатами розгляду проекту рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону на АДРЕСА_1» ухвалено відхилити проект вказаного рішення у зв'язку з численними скаргами мешканців прилеглих будинків. Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрацій) зобов'язано підготувати проект рішення про відмову у передачі позивачу земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону на АДРЕСА_1.
Листом від 14.12.2009 р. № 29/232-755 з постійної комісії КМР з питань земельних відносин, містобудування на архітектури документація повернута до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
На час розгляду та вирішення справи, проект рішення «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у передачі в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону на АДРЕСА_1» підготовлено на передано на розгляд до КМР, що підтверджується матеріалами справи.
З листа Департаменту від 22.12.2015 р. № 057025-22899, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що станом на 22.12.2015 р. розроблений та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який відповідає вимогам, визначеним законодавством та Порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в м. Києві, який затверджено рішенням КМР від 28.02.2013 № 63/9120 (зі змінами, внесеними рішенням КМР від 04.03.2015 № 195/1060), до Департаменту на розгляд для підготовки відповідного проекту рішення з метою подальшого винесення його на розгляд чергового пленарного засідання КМР не надходив.
Згідно з ч.ч. 1 -3 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (ч. 1 ст. 116 ЗК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України).
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ч. 2 ст. 125 ЗК України).
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Тобто, право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає тільки за наявності рішення відповідних органів і тільки в межах, встановлених такими рішеннями. Такі повноваження на території м. Києва є виключною компетенцією КМР.
Підсумовуючи все вищевикладене суд робить висновок, що твердження позивача про те, що на момент його звернення до суду КМР не розглянуто проект рішення про передачу позивачу земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону є помилковими, оскільки, як вже зазначено вище, такий проект розглянуто та відхилено на засіданні постійної комісії КМР з питань земельних відносин, містобудування та архітектури 02.12.2009. Отже, відсутній факт протиправної бездіяльності КМР, а тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності КМР щодо розгляду проекту землеустрою (кадастрова справа № Д-1980) про передачу позивачу в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону на АДРЕСА_1 є такою, що не підлягає задоволенню. При цьому, суд зазначає, що оцінка рішенню про відхилення проекту рішення про передачу позивачу земельної ділянки судом не надається, оскільки викладене виходить за межі предмету спору. Водночас, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із позовом з метою оскарження рішення про відхилення проекту рішення про передачу йому в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону на АДРЕСА_1 (кадастрова справа № Д-1980).
Зважаючи, що проект рішення є розглянутим, а інший розроблений та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, до Департаменту не надходив, інші заявлені позивачем вимоги про зобов'язання Департаменту внести проект рішення про передачу позивачу в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону на АДРЕСА_1 (кадастрова справа № Д-1980) на засідання чергової сесії КМР та зобов'язання КМР розглянути на засіданні чергової сесії такий проект, на переконання суду, також не можуть бути задоволені.
Стосовно доводів відповідача-2 про встановлений факт порушення позивачем вимог земельного законодавства, що полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки, суд зазначає наступне.
У матеріалах справи міститься копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2016 р. в адміністративній справі № 826/22540/15, якою:
- визнано протиправним та скасовано припис від 05.05.2015 р. № 1503537;
- визнано протиправним та скасовано доручення від 19.08.2015 р. № 286/08-15 в частині нежитлового будинку, який належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- визнано протиправними дії Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по демонтажу та знесенню нежитлового будинку, який належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
У ході розгляду адміністративної справи № 826/22540/15 встановлено, що при прийнятті вказаних вище рішень суб'єктом владних повноважень допущено порушення в частині визнання об'єкта нерухомості тимчасовою спорудою, що стало підставою для прийняття рішення про її демонтаж.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2016 р. в адміністративній справі № 826/22540/15 залишено без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії є таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1.
Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ю.Т. Шрамко