10 січня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1796/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Кованій В.А.,
за участю:
представника позивача - Матвєєнко І.А.,
представника відповідача - Макій С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощенного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до Малого приватного підприємства "Славута" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,
встановив:
15 грудня 2017 року набула чинність нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин;
Частиною 2 ст. 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).
Враховуючи незначну складність справи та достатність наданих позивачем доказів для розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги згоду сторін, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі-позивач, ГУ ДФС у Херсонській області) звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути кошти з рахунків МПП "Славута" у банках та стягнути кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 13828,99 грн. за 2014р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 07.11.2017р. за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 13828,99 грн., який утворився внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих відповідно розрахунку земельного податку №9007647080 від 18.02.2014р. на суму 5757,26 грн., розрахунку земельного податку №9068944101 від 26.11.2014р. на суму 6690,76 грн. та несплачених сум пені на суму 1380,97 грн. Враховуючи, що відповідачем не погашений податковий борг в добровільному порядку, а дії контролюючого органу не призвели до результатів, ГУ ДФС у Херсонській області звернулось до суду з даним позовом.
Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 27.11.2017р. Цією ж ухвалою закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.12.2017р.
18 грудня 2017р. усною ухвалою суду відкладено розгляд справи до 22.12.2017р.
22 грудня 2017р. в судовому засіданні оголошено перерву до 10.01.2018р. у зв'язку з необхідністю проведення звірки.
10 січня 2018р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити позов з підстав, викладених у ньому.
Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову. Зокрема, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що на сільгоспвиробництві відбулись форс-мажорні обставини. Представник відповідача звернув увагу, що в податковій вимозі вказана сума податкового боргу 12831,19 грн., хоча 18.02.2015р. податковим органом прийнято рішення про списання безнадійного податкового боргу через форс-мажорні обставини. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства України суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що Мале приватне підприємство "Славута" зареєстроване як юридична особа Великолепетиською районною державною адміністрацією 13.01.1998р. З 10.02.1998р. перебуває на обліку як платник податків.
18 лютого 2014р. відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 17.02.2014р., в якій самостійно розраховано та задекларовано суму орендної плати за землі на 2014р. в розмірі 23029,97 грн.
Також судом встановлено, що відповідачем подавались до контролюючого органу уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), зокрема:
- від 16.06.2014р., відповідно до якої нараховано до зменшення податкового зобов'язання по орендній платі за землі на 2014р. в загальній сумі 10009,13 грн.;
- від 17.11.2014р., якою нараховано до збільшення податкового зобов'язання по орендній платі за землі на 2014р. в загальній сумі 7355,25 грн. та нараховано до зменшення податкового зобов'язання по орендній платі за землі на 2014р. в розмірі 383,17 грн.
- від 26.11.2014р., відповідно до якої сума орендної плати за землі на 2014р. складає 19992,92 грн.
Крім того, судом встановлено, що рішенням заступника начальника В.Лепетиського відділення Каховської ОДПІ №126-21 від 18.02.2015р. списано безнадійний податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 16998,15 грн.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з наступних обставин та приписів законодавства.
Відповідно до пунктів 1 і 3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Як вже зазначалось вище, відповідачем сформовано та подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 17.02.2014р., в якій самостійно розраховано та задекларовано суму орендної плати за землі на 2014р. , а також уточнюючі податкові декларації від 16.06.2014р., 17.11.2014р. та 26.11.2014р.
При цьому, представником позивача пояснено в судовому засіданні, що в обліковій картці платника податків не відображена уточнююча декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 16.06.2014р. Тобто, при проведенні розрахунків податкового зобов'язання МПП "Славута" контролюючим органом не враховано вказану уточнюючу декларацію за 16.06.2014р.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до квитанції №2 16.06.2014р. о 14:52:09, яка міститься в матеріалах справи, контролюючим органом прийнято уточнюючий розрахунок земельного податку за 2014р. (реєстраційний №9034070984).
Даний факт жодним чином не спростовано та не оспорено представником позивача.
Крім того, матеріалами справи, зокрема зворотним боком облікової картки платника податків та поясненнями представника позивача підтверджено в судовому засіданні факт внесення відповідачем оплати земельного податку за 2014 р. в сумі 2300,00 грн. 21.08.2015р., та 1236,82 грн. 28.10.2015р.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Суд зобов'язував контролюючий орган провести звірку суми податкового зобов'язання, однак представник позивача повідомила в судовому засіданні, що звірку не було проведено.
Таким чином, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позивачем не доведено факту наявності у відповідача податкової заборгованості з земельного податку за 2014р. у заявленому до стягнення розмірі. Оскільки суд не може підміняти собою податковий орган та розраховувати суму податкового боргу (в тому числі пені), належного до стягнення, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 70, 73, 74, 77, 90, 139, 205, 242-246, 257, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 січня 2018 р.
Суддя Морська Г.М.
кат. 8.2.3