8.2.3
Іменем України
11 січня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1106/17
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкової заборгованості у сумі 51 077,92 грн,-
31 липня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкової заборгованості у сумі 51 077,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем в податкових деклараціях з плати за землю за 2014, 2015 та по липень 2016 року включно утворилась заборгованість в сумі 40870,29 грн, у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем в податковій декларації за 2017 рік 952,44 грн, всього 51 077,92 грн. Позивачем сформовано податкову вимогу форми Ф від 10.10.2016 № 145-17, яку вручено особисто ОСОБА_1
На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 51077,92 грн.
Ухвалами суду від 21.08.2017 (арк.спр. 44), від 14.09.2017 (арк.спр. 56-57), від 17.10.2017 (арк.спр. 68), від 28.11.2017 (арк.спр. 80-81), зупинялося провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 156 КАС України.
Ухвалами суду від 14.09.2017 (арк.спр. 53), від 17.10.2017 (арк.спр. 65), від 28.11.2017 (арк.спр. 79), від 21.12.2017 (арк.спр. 110) поновлювалося провадження у справі.
Ухвалою суду від 21.12.2017 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (арк.спр. 109).
Ухвалами суду від 21.12.2017 (арк.спр. 111), від 29.12.2017 (арк.спр. 125) оголошувалася перерва у судовому засіданні.
Представник позивача у судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи у письмовому проваджені (арк. спр. 131), також надав письмові пояснення від 10.01.2018 вх. № 866/2018 (арк.спр. 131), в яких зазначив, що згідно з інтегрованою карткою станом на 10.01.2018 заборгованість ФОП ОСОБА_1 з орендної плати за земельну ділянку становить 16109,18 грн. Зменшення суми заборгованості відбулось у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 26.12.2017 безпідставно та в порушення норм податкового та іншого законодавства були подані уточнюючі податкові декларації з орендної плати за 2015 та 2016 роки, згідно яких зменшено суму орендної плати на 37713,29 грн та задекларовано 0 грн орендної плати за земельну ділянку у 2015, 2016 роках. Підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (арк. спр. 146) та заперечення проти позову від 21.12.2017 вх. № 32309/2017 (арк.спр. 98-100), в яких послався на те, що заборгованість підлягає частковому списанню, оскільки 05.07.2011 між відповідачем та Старобільською міською радою укладено договір оренди землі № 442510004000341, строком на 10 років. Відповідно до договору, орендна плата вноситься в такі строки: щомісячно 1/2 частини орендної плати за землю протягом 30 календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Зміна договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
10.02.2016 між відповідачем та Старобільською міською радою укладено додаткову угоду до договору, згідно п. 9 якого орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 22212,47 грн.
З посиланням на норми Податкового кодексу України, статтю 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", розпорядження КМУ від 02.12.2015 № 1275-р, відповідач зазначив, що з 08.06.2016 в нього виник обовязок щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, розташованою у м. Старобільську. Стаття 6 Закону № 1669 має пряму дію та не вимагає додаткового отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин. Достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном стосовно конкретних субєктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 по 07.06.2016. Податковий орган, визначаючи розмір орендної плати відповідачу за весь період, що зазначений у розрахунках заборгованості по орендній платі, мав застосувати спеціальні норми статті 6 Закону № 1669 щодо звільнення позивача від сплати орендної плати за землю у період з 14.04.2014 по 07.06.2016 та врахувати як правильні нульові показники податкової звітності позивача за цей період, оскільки позивача звільнено від сплати цього податку в силу спеціальної норми законодавства.
На підставі викладеного відповідач просив зобов'язати ГУ ДФС у Луганській області списати з ФОП ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за період з 14.04.2014 по 07.06.2016 у розмірі 37167,92 грн.
Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою - підприємцем 04.06.2007, за № 23770000000002670, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.08.2017 за № 1002880952 (арк.спр. 30-31).
04.06.2007 за № 6796 відповідача взято на податковий облік в Старобільській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Луганській області (арк.спр. 22-23).
Судом встановлено, що відповідачем подано податкові декларації з плати за землю за 2014, 2015, 2016 роки 29.09.2016 (арк. спр. 13-20). У зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем в податкових деклараціях з плати за землю за 2014, 2015 та по липень 2016 року включно по строку сплати 29.09.2016, виникла заборгованість у сумі 40 870,29 грн:
- по строку сплати 30.09.2016 у сумі - 1851,04 грн;
- по строку сплати 30.10.2016 у сумі - 1851,04 грн;
- по строку сплати 30.11.2016 у сумі - 1851,04 грн;
- по строку сплати 30.12.2016 у сумі - 1851,04 грн;
- по строку сплати 30.01.2017 у сумі - 1851,03 грн.
27.02.2017 відповідачем подано податкову декларацію з плати (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік (арк.спр. 19-20), у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, самостійно визначених у зазначеній декларації, утворилася заборгованість в сумі 952,44 грн, а саме:
- по строку сплати 02.03.2017 у сумі - 317,48 грн;
- по строку сплати 30.03.2017 у сумі - 317,48 грн;
- по строку сплати 30.04.2017 у сумі - 317,48 грн.
Станом на 18.05.2017 за відповідачем лічилася податкова заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у сумі 51077,92 грн, що підтверджується довідкою про стан заборгованості, розрахунком суми заборгованості та інтегрованою карткою платника податку орендної плати з фізичних осіб (арк. спр. 5,6, 7-11).
Старобільською об'єднаною державною податкової інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області сформовано податкову вимогу від 10.10.2016 № 145-17, яку вручено ОСОБА_1 особисто (арк. спр. 21).
26.12.2017 позивачем подані уточнюючі податкові декларації з орендної плати за 2015 та 2016 роки, згідно яких зменшено суму орендної плати на 37713,29 грн (арк. спр. 147,148)
Станом на 10.01.2018 заборгованість ФОП ОСОБА_1 з орендної плати за земельну ділянку становить 16109,18 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника податку орендної плати з фізичних осіб (арк. спр. 134-138).
Вирішуючи адміністративну по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідачів, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі -також ПК України) , який набрав чинності з 01 січня 2011 року.
Відповідно до п.п.16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Пунктом 287.3. ст. 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У відповідності до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно до п. 287.2 ст. 287 ПК України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
Відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до п. 287.7 ст. 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
Згідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Відповідно до п. 288.2 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Згідно до п. 288.3 ст. 288 ПК України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
У відповідності до 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Відповідно до приписів пункту 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
У відповідності до п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Пунктом 11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно приписів пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Відтак, позивачем сформовано податкову вимогу від 10.10.2016 № 145-17, яку вручено ОСОБА_1 особисто (арк. спр. 21).
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що позивачем подані уточнюючі податкові декларації з орендної плати за 2015 та 2016 роки, згідно яких зменшено суму орендної плати на 37713,29 грн, що відображено належним чином в інтегрованій картці платника, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Луганській області щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 16109,18 грн.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
Розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкової заборгованості у сумі 51 077,92 грн задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) кошти в рахунок погашення податкової заборгованості у розмірі 16 109,18 грн (шістнадцять тисяч сто дев'ять гривень 18 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя А.Г. Секірська