ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 грудня 2017 року № 826/13430/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особа: про Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві Солом'янське районне управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ;
від позивача - ОСОБА_2 ;
від відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
від третьої особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві від 26.06.2017 № 453 про звільнення зі служби та виключення з кадрів ДСНС України старшину служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 26-ДПРЧ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві;
- поновити на службі цивільного захисту та включити до кадрів ДСНС ОСОБА_1 старшини служби цивільного захисту водія 26-ДПРЧ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві;
- стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваний наказ про звільнення зі служби та виключення з кадрів ДСНС України є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту, що не відповідає дійсності. Стверджує, що звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосуватись, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту. Разом з тим, до позивача жодні з вищевказаних заходів дисциплінарного впливу не застосовувались, а тому, вважає, що у відповідача не було правових підстав для звільнення позивача за підпунктом 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу особами рядового і начальницького складу.
Ухвалами суду від 25 жовтня 2017 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 , відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 27 грудня 2017 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити. Також, позивач наполягав на тому, що рапорт на звільнення він написав під тиском керівництва.
Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (том 1 а.с. 33-36) та додаткових запереченнях (том 1 а.с. 76-78, том 2 а.с. 9-14). Пояснили, що 22 червня 2017 року позивачем було подано рапорт, у якому останній зазначив, що не бажає виконувати вимоги контракту, у зв'язку з чим просив звільнити його за систематичне невиконання умов контракту. Зазначили, що з метою дотримання порядку звільнення позивача начальником Солом'янського районного управління було проведено з останнім дві індивідуальні бесіди. Також вказали, що позивач не прибув на добове чергування 26 червня 2017 року, що зафіксовано відповідним актом. Звертали увагу суду, що умовами контракту передбачено звільнення особи рядового і начальницького складу у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту за прогул (в тому числі відсутності на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Враховуючи, що позивачем 22 червня 2017 року було подано рапорт на звільнення, а 26 червня 2017 року останній не прибув на добове чергування, вважають, що відповідачем правомірно звільнено ОСОБА_1 на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу особами рядового і начальницького складу. Крім того, у судових засіданнях представники відповідача та третьої особи наголошували, що до позивача неодноразово застосовувались заходи дисциплінарного впливу у вигляді зауважень за безвідповідальне ставлення до виконання функціональних обов'язків, ігнорування розпоряджень керівництва, про що зазначено у поданні на звільнення. Зокрема, пояснили, що у червні 2017 позивачу двічі оголошувались зауваження: за запізнення на добове чергування (02.06.2017) та за необережне керування пожежним автомобілем та створення аварійної ситуації під час слідування на пожежу (10.06.2017). Крім того, зазначили, що 22.06.2017 у начальника 26-ДПРЧ виникла підозра, що ОСОБА_1 перебуває на добовому чергуванні у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим начальник Солом'янського РУ разом зі своїм заступником прибули до 26-ДПРЧ та запропонували ОСОБА_1 пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння. Натомість, ОСОБА_1 відмовився та написав рапорт про звільнення. Вважають, що звільнення позивача відбулось з чітким дотриманням норм чинного законодавства.
У судовому засіданні 27 грудня 2017 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 2009 року проходив службу цивільного захисту.
Наказом Головного управління ДСНС України у м. Києві від 26 червня 2017 року № 453 (по особовому складу) відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено зі служби та виключено з кадрів ДСНС України у запас Збройних Сил України за пунктами 11, 12, 56, 173 та підпунктом 6 пункту 176 (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) старшину служби цивільного захисту, ОСОБА_1 , водія 26-ДПРЧ Головного управління ДСНС України у м. Києві, 27 червня 2017 року (том 1 а.с. 14).
Підставою для прийняття вказаного наказу стали подання начальника Солом'янського РУ та рапорт ОСОБА_1 .
Вважаючи протиправним своє звільнення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
Час проходження особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
На осіб начальницького складу служби цивільного захисту поширюються вимоги та обмеження, передбачені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Частиною першою статті 102 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що на службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я виконувати свій службовий обов'язок.
Згідно з частиною четвертою статті 103 Кодексу цивільного захисту України форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2015 ОСОБА_1 уклав контракт з Головним управлінням ДСНС у м. Києві про проходження служби цивільного захисту строком на три роки (том 1 а.с. 42-45).
Пунктами 5 та 6 указаного контракту передбачено підстави дострокового припинення контракту як з ініціативи ДСНС, так і з ініціативи особи рядового і начальницького складу, яка проходить службу цивільного захисту.
Так, підпунктом 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року N 593 (далі - Положення N 593), контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.
Відповідно до пункту 182 Положення N 593 контракт про проходження служби цивільного захисту може бути розірвано достроково з ініціативи ДСНС, яку представляє керівництво органу чи підрозділу цивільного захисту, і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби цивільного захисту у випадках, передбачених підпунктами 2 - 4, 6 і 8 - 11 пункту 176 і абзацом першим пункту 178 цього Положення.
Згідно пункту 183 наведеного Положення з ініціативи особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту контракт може бути розірвано достроково у випадках, передбачених підпунктами 2 - 5 і 7, 9 - 11 пункту 176 цього Положення.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що звільнення особи рядового і начальницького складу у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу можливо виключно з ініціативи ДСНС.
Наведене, серед іншого, підтверджується підпунктом 5 пункту 176 Положення № 593, відповідно до якого контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв'язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. А також підпунктом 7 пункту 176 вказаного Положення, відповідно до якого контракт припиняється у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту.
Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що підставою для його прийняття стали подання начальника Солом'янського РУ та рапорт ОСОБА_1 .
Так, матеріалами справи підтверджено, що 22 червня 2017 року позивач на ім'я начальника Головного управління ДСНС у м. Києві подав рапорт, у якому просив звільнити його зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням ним умов контракту (том 1 а.с. 37).
Пунктом 175 Положення N 593 передбачено, що перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту безпосередні та прямі керівники (начальники) проводять з нею не менше двох індивідуальних бесід.
У ході першої бесіди роз'яснюються підстави звільнення і строк внесення подання щодо звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування у резерві служби цивільного захисту, визначається військовий комісаріат, до якого буде направлено особу після звільнення для постановки на військовий облік. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань проходження служби. У разі потреби зазначеній особі видається направлення на обстеження до лікарсько-експертної комісії.
Під час другої бесіди безпосередній або прямий керівник (начальник) дає відповіді на запитання, поставлені особою рядового і начальницького складу у першій бесіді, уточнює підстави звільнення з урахуванням висновку лікарсько-експертної комісії, прохання особи, а також інші питання, пов'язані із звільненням.
За наявності кількох підстав для звільнення особа рядового і начальницького складу обирає одну з них.
До участі у бесідах у разі потреби можуть залучатися фахівці кадрової, юридичної, фінансової та інших служб.
Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового і начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуші бесід долучаються до матеріалів звільнення та зберігаються в особовій справі.
У разі коли під час бесіди особа, яка звільняється, порушує питання, що належать до повноважень прямих керівників (начальників), керівник (начальник), який проводив бесіду, доповідає про них старшому прямому керівникові (начальникові).
Так, 22 червня 2017 року начальником Солом'янського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Дядюшею Р.Ю. було проведено дві бесіди з позивачем.
Зі змісту аркушів бесід вбачається, що начальником Солом'янського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві було з'ясовано лише причини звільнення ОСОБА_1 зі служби та роз'яснено останньому про пільги та переваги з працевлаштування та матеріального забезпечення (том 1 а.с. 46, 47).
При цьому, в порушення наведених норм Положення N 593 начальником Солом'янського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві не роз'яснено ОСОБА_1 , що останній не може ініціювати звільнення з підстав, зазначених ним у рапорті, позаяк, звільнення за підпунктом 6 пункту 176 Положення N 593 можливо лише з ініціативи ДСНС. Також, не роз'яснено ОСОБА_1 , що у разі небажання подальшого проходження служби цивільного захисту з ініціативи останнього контракт може бути розірвано достроково лише у випадках, передбачених підпунктами 2-5 і 7, 9-11 пункту 176 Положення N 593.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рапорт ОСОБА_1 не може бути підставою для звільнення його зі служби цивільного захисту за підпунктом 6 пункту 176 Положення N 593.
Також, суд зазначає, що під час прийняття спірного наказу поза увагою відповідача залишились положення Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року N 1068-VI (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно зі статтею 68 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
Відповідно до статті 75 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи.
Статтею 80 Дисциплінарного статуту установлено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.
Отже, передумовою звільнення особи рядового і начальницького складу зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту може бути неодноразове притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності або вчинення дисциплінарного правопорушення, не сумісного з перебуванням на службі цивільного захисту.
У судовому засіданні представники відповідача та третьої особи наголошували на тому, що позивачеві неодноразово оголошувались зауваження.
Разом з тим, наведені доводи не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, з огляду на наступне.
Статтею 78 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження, позачергового призначення в наряд на службу (за винятком призначення до складу варти або черговим підрозділу), позбавлення чергового звільнення з розташування навчального закладу (підрозділу) можуть накладатися відданим усно або виданим письмово наказом. Інші види дисциплінарних стягнень, передбачені пунктами 68 - 70 цього Статуту, на осіб рядового і начальницького складу накладаються виданим письмово наказом.
При цьому, статтями 104, 105 Дисциплінарного статуту установлено, що усі заохочення і дисциплінарні стягнення підлягають обліку.
Облік заохочень і дисциплінарних стягнень, накладених на осіб рядового і начальницького складу, ведеться в органах і підрозділах цивільного захисту в їх особових справах та відповідно в журналах обліку заохочень чи обліку дисциплінарних стягнень (додатки 1 і 2).
Наведеними правовими нормами закріплено обов'язок відповідача вести облік як стягнень, так і заохочень осіб, які проходять службу цивільного захисту.
Натомість, у особовій справі ОСОБА_1 відсутні будь-які записи про накладення на останнього дисциплінарних стягнень та відповідачем на неодноразові вимоги суду не надано належних доказів у підтвердження забезпечення встановленого чинним законодавством обліку дисциплінарних стягнень.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи, що чинним законодавством встановлено порядок обліку дисциплінарних стягнень і належним доказом накладення на особу начальницького або рядового складу служби цивільного захисту є фіксація відповідного виду стягнення у журналі та особовій справі, суд не приймає до уваги додані представником відповідача до матеріалів справи рапорти та пояснення, оскільки останні на момент виникнення спірних правовідносин не існували та у розумінні наведених положень законодавства не можуть вважатись доказами притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.
Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача про правомірність звільнення позивача, оскільки умовами контракту передбачено звільнення особи рядового і начальницького складу у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту за прогул (в тому числі відсутності на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, з огляду на наступне.
Дійсно, пунктом 9.1 контракту передбачено звільнення особи рядового і начальницького складу у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту за прогул (в тому числі відсутності на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
За визначенням статті 58 Дисциплінарного статуту невихід на службу без поважних причин вважається грубим дисциплінарним проступком, що не містить ознак кримінального правопорушення.
У свою чергу, статтями 81, 83 Дисциплінарного статуту встановлено, що накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.
Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.
Так, 26 червня 2017 року комісією у складі капітана служби цивільного захисту заступника начальника 26-ДПРЧ ОСОБА_5 , начальника караулу 26-ДПРЧ старшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_6 , командира відділення 26-ДПРЧ старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_7 складено акт, яким зафіксовано факт невиходу на добове чергування 26 червня 2017 року старшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 26-ДПРЧ з неповажної причини (том 1 а.с. 41).
Досліджуючи вказаний акт, суд зазначає, що останній не може містити висновок щодо причин невиходу на службу, оскільки поважність або неповажність причини прогулу повинна бути надана у ході службового розслідування з огляду на надані порушником дисципліни пояснення.
Суд акцентує увагу відповідача на тому, що чинним законодавством встановлено чіткий порядок накладення дисциплінарного стягнення на осіб, які проходять службу цивільного захисту, а тому недотримання відповідачем установленого порядку не може свідчити про правомірність звільнення позивача зі служби цивільного захисту.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, що пункт 9.1 контракту суперечить положенням статті 80 Дисциплінарного статуту.
Також суд звертає увагу, що відповідачем не витребовувались пояснення у позивача щодо причин не виходу на службу 26 червня 2017 року, а в аркушах бесіди, проведених з позивачем 22 червня 2017 року, та у поданні на звільнення ОСОБА_1 від 22 червня 2017 року містяться висновки відповідача про звільнення позивача у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту саме позивачем на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення № 593.
Встановлені обставини у сукупності свідчать про недотримання відповідачем порядку звільнення позивача на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення N 593.
Крім того, не вихід на службу позивачем 26 червня 2017 року, тобто прогул, не зазначався відповідачем серед підстав звільнення ОСОБА_1 , позаяк підставою у наказі зазначені подання начальника Солом'янського РУ, яке датоване 22 червня 2017 року, та рапорт ОСОБА_1 , який також містить дату - 22 червня 2017 року.
Оскільки судом встановлено, що до позивача не застосовувались заходи дисциплінарного впливу, відповідачем не дотримано процедуру звільнення позивача, у тому числі й за прогул, суд дійшов висновку про протиправність наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві від 26.06.2017 № 453 про звільнення зі служби та виключення з кадрів ДСНС України старшини служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 26-ДПРЧ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві з 27 червня 2017 року.
Відповідно до пункту 184 Положення N 593 особи рядового і начальницького складу, стосовно яких прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, мають право оскаржити таке рішення у порядку, встановленому законодавством.
У разі визнання рішення про дострокове розірвання контракту незаконним особи рядового і начальницького складу поновлюються на посадах, які займали раніше, або на рівнозначних посадах з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді водія 26-ДПРЧ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві з 28 червня 2017 року.
Середній заробіток працівника, згідно зі частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
З пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
З довідки відповідача і розрахункового листа (том 1 а.с. 80, 81) вбачається, що заробітна плата позивача за квітень 2017 року складала 5456,11 грн (без урахування виплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), за травень 2017 року - 5452,03 грн.
Визначаючи розмір середньоденного грошового забезпечення позивача, суд виходив з наступного розрахунку: заробітна плата позивача за два місяці, що передували звільненню (5456,11 грн + 5452,03 грн) / на кількість відпрацьованих робочих днів (39 днів) = 279,70 грн.
Весь час вимушеного прогулу за період з 29.06.2017 по 27.12.2017 становить 127 робочих днів.
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 35521,90 грн. Указана сума утворюється шляхом множення кількості днів вимушеного прогулу (127 робочих днів з 29.06.2017 по 27.12.2017) на розмір середньоденного заробітку (279,70 грн).
Таким чином, за весь час вимушеного прогулу на користь позивача підлягає стягненню з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві 35521,90 грн середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Враховуючи зазначене суд вважає за необхідне рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді водія 26-ДПРЧ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві з 28 червня 2017 року та стягнення з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
У частині клопотання відповідача про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з пропуском останнім строку звернення до суду суд зазначає, що дане питання вирішено судом ухвалою від 25 жовтня 2017 року про відкриття провадження у справі.
При цьому, посилання відповідача на ту обставину, що 06 та 12 липня 2017 року ОСОБА_1 особисто з'являвся для отримання обхідного листка, трудової книжки та військового квитка, а отже, мав можливість і звернутися за правовою допомогою, не спростовують поважність причин пропуску строку звернення до суду позивача, оскільки останній у період з 29 червня 2017 року по 15 вересня 2017 року перебував на стаціонарному лікуванні.
Крім того, після відкриття провадження у справі судом надсилався запит до клініки, у якій проходив лікування позивач, та отримано відповідь на вказаний запит, який підтверджує перебування ОСОБА_1 у період з 29 червня 2017 року по 15 вересня 2017 року на лікуванні в умовах денного стаціонару (том 1 а.с. 25, 52).
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (вул. Володимирська, 13, м. Київ, ідентифікаційний код 38620155) від 26.06.2017 № 453 про звільнення зі служби та виключення з кадрів ДСНС України старшину служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 26-ДПРЧ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.
Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на посаді водія 26-ДПРЧ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві з 28 червня 2017 року.
Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (вул. Володимирська, 13, м. Київ, ідентифікаційний код 38620155) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 35521,90 грн.
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на посаді водія 26-ДПРЧ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві з 28 червня 2017 року та стягнення з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (вул. Володимирська, 13, м. Київ, ідентифікаційний код 38620155) на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.П. Катющенко