10 січня 2018 року Чернігів Справа № 825/2173/17
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску,
20.12.2017 Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути на користь управління заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 7 047,240 грн згідно вимог від 08.05.2013 № Ф-1263, від 06.08.2013 № Ф-2321, від 05.09.2013 № Ф-1610-У та рішення від08.08.2013 №5413 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з часу отримання ухвали суду, а саме для надання власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів; доказів сплати судового збору у розмірі 1 600,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 22.12.2017 позивач отримав 26.12.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи.
На виконання зазначеної ухвали суду, позивачем надано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому також зазначено, що Управлінням не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Наводячи підстави для звільнення від сплати судового збору, позивач в своєму клопотанні посилається на положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких кошти Пенсійного фонду України формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Відповідно до ч.2 ст.73 цього Закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Крім того, зазначає ст.ст.55, 129 Конституції України, ст.ст.6, 7 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), вказуючи, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що є гарантією дотримання принципу рівності.
З урахуванням наведеного, позивач просив звільнити його від сплати судового збору.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.133 КАСУ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 № 3674 "Про судовий збір" (в редакції Закону від 03.10.2017).
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами ст.5 Закону № 3674 встановлені пільги щодо його сплати.
В той же час, згідно ст.8 Закону № 3674, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказаною статтею також регламентовано умови, за яких відстрочення сплати судового збору може відбуватися. До таких умов належать: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Також, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з підстав, що наведені вище.
Тобто, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити особу від сплати судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення сторони від сплати судового збору ні Закон № 3674-VI, ні КАСУ не передбачають. В свою чергу, доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на цільове призначення коштів Пенсійного фонду України та відсутність коштів на рахунку для сплати судового збору.
Проте, суд враховує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Оскільки, позивач є бюджетною установою, а спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій (здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати страхувальниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), наведене зумовлює висновок про відсутність, передбачених ст.8 Закону № 3674 та ч.1 ст.133 КАС України, підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно, клопотання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України задоволенню не підлягає.
Крім цього, суд також зазначає, що відповідно до ст.171 КАСУ суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу. Частиною 1 ст.169 КАСУ визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Так, згідно ч.5 ст.161 КАСУ у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо. З аналізу наведених норм слідує, що подання клопотання про звільнення від сплати судового збору не може вважатися належним виконання ухвали суду від 22.12.2017, яка набрала законної сили, в частині зобов'язання позивача надати докази сплати судового збору у розмірі 1 600,00 грн, оскільки в силу положень ч.5 ст.161 КАСУ клопотання про звільнення від сплати судового збору, є документом, що додається до позовної заяви, а тому повинно розглядати судом при перевірці матеріалів справи до залишення адміністративного позову без руху.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що у встановлений строк, всі недоліки позовної заяви позивачем не усунуті, а тому позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами необхідно повернути позивачу в силу п.1 ч.4 ст.169 КАСУ.
Керуючись ч.5 ст.161, п.1 ч.4 ст.169, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску - повернути позивачу.
Копію ухвали суду та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.О. Житняк