05 січня 2018 року м. Рівне №817/1543/17
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: представник ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
доНачальника управління Укртрансбезпеки у Рівненській області ОСОБА_3
про скасування постанови,
Позивач - суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Начальника управління Укртрансбезпеки у Рівненській області ОСОБА_3 про скасування постанови від 09.10.2017 №011494 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.09.2017 на автомобільній дорозі Київ-Одеса посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За результатами перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль, складено Акт № 0157261, яким зафіксовано надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а також розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 11.09.2017 №0152669. У той же день поліцейським першої роти першого батальйону Управління Національної поліції в м.Одесі ДПП ОСОБА_4 було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 510 грн., яку рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 02.10.2017 було скасовано. Зазначає, що на підставі вищевказаних документів відповідачем винесено постанову від 09.10.2017 № 0111494, якою на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн., оскільки ним допущено надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Вважає, що зазначені в Акті від 11.09.2017 дані про відсутність належних документів, зокрема дозволу на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень є необґрунтованими та не підтвердженими, оскільки під час здійснення габаритно-вагового контролю відповідачем не взято до уваги, що зважування транспортного засобу проводилося тричі, у двох з яких показники не перевищують дозволених норм. Враховуючи дану обставину, а також те, що постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 02.10.2017 у справі №564/1954/17 скасовано постанову від 11.09.2017 про притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом з перевищенням навантаження на осі напівпричепу, вказав на безпідставність і протиправність постанови від 09.10.2017 № 011494 про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. Вказала, що у позивачем надавалися послуги з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Підтвердила, що розрахунок плати за проїзд до акту від 11.09.2017 №0152669 був складений стосовно ОСОБА_5, яка є власником транспортного засобу SCANIA номерний знак НОМЕР_1, а не перевізником. Проте, вважає, що враховуючи те, що Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області було внесено зміни у вказаний розрахунок в частині визначення платника з ОСОБА_5 на ОСОБА_1, то до позивача було правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.09.2017 на автомобільній дорозі Київ-Одеса посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання позивачем перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Під час проведення такої перевірки було здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля, яким керував суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1, марки Scаnia/General Trailers з напівпричепом, реєстраційний номерний знак ВК 1161ВЕ/ВК0331 ХТ.
Як вбачається з матеріалів справи, габаритно-ваговий контроль проводився тричі, в результаті незгоди позивача з результатами першого контрольного проїзду через ваги його автомобіля:
1)контрольний замір №92266 проведений о 12 год.32 хв.: маса: 40080 кг., вісь 1_1: 6860 кг., вісь 2_2:10240 кг., вісь 3_3: 7780 кг., вісь 4_4: 7660 кг., вісь 5_5: 7540 кг;
2)контрольний замір №92271 проведений о 12 год.50 хв.: маса: 39200 кг., вісь 1_1: 7080 кг., вісь 2_2:11140 кг., вісь 3_3: 6460 кг., вісь 4_4: 7280 кг., вісь 5_5: 7240 кг;
3)контрольний замір №92274 проведений о 13 год.00 хв.: маса: 39220 кг., вісь 1_1: 7120 кг., вісь 2_2:11100 кг., вісь 3_3: 6460 кг., вісь 4_4: 7280 кг., вісь 5_5: 7260 кг (а.с.6).
За результатами проведення перевірки 11.09.2017 було складено Акт №0157261, який позивач підписувати відмовився. Відповідно до даного акту під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 цього закону (відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень) (а.с.7).
З урахуванням норм пункту 30 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 працівниками Укртрансбезпеки в Одеській області було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 11.09.2017 №0152669, у якому визначено суму плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування у розмірі 145,00 Євро. Платником зазначено ОСОБА_5 (а.с.8).
Як встановлено судом, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 у справі №817/1694/17 адміністративний позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано дії Управління Укртрансбезпеки в Одеській області щодо складення розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 11.09.2017 №0152669 відносно ОСОБА_5 протиправними (а.с.66-70 ).
Крім того, судом встановлено, що 11.09.2017 на 450 км + 500 м автодороги Київ-Одеса відносно Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, поліцейським 1-ої роти 1-го батальйону УНП в м.Одесі ДПП, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №761077, з якого вбачається, що 11.09.2017 о 13:01 год. позивач керував транспортним засобом марки Scаnia/General Trailers з напівпричепом, реєстраційний номерний знак ВК 1161ВЕ/ВК0331 ХТ, з перевищенням навантаження на осі напівпричепу, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цією ж постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ОСОБА_1, звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області із позовною заявою до поліцейського 1-ої роти 1-го батальйону УНП в м.Одеса ДПП ОСОБА_4 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 02.10.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017, у справі №564/1954/17 адміністративний позов задоволено повністю. Постанову поліцейського 1-ої роти 1-го батальйону УНП в м.Одеса ДПП ОСОБА_4 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №761077 від 11.09.2017 скасовано, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача. Дана постанова набрала законної сили 05.12.2017 (а.с.9-10,79-81).
Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальником управління Укртрансбезпеки у Рівненській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 011494 від 09.10.2017, якою за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена частиною першою абзацу третього статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", на суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн. (а.с.5).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон №2862) визначені правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.
У відповідності до ст.33 Закону №2862 рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон №2344).
Відповідно до вимог статті 48 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно зі ст.60 цього Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до п.16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 №30, згідно з п.3 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правила дорожнього руху), передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування", затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до п.15 Порядку контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Пунктами 16,17,18 Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).
У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю.
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Як встановлено судом, за результатами габаритно-вагового контролю було складено три роздруківки замірів маси автомобіля. Під час дослідження судом, доданих до позовної заяви роздруківок, встановлено, що встановлені результати контрольних замірів маси автомобіля марки Scаnia/General Trailers з напівпричепом суттєво різняться. Так, згідно контрольного заміру №92266 проведеного 11.09.2017 о 12:32 год., з яким не погодився позивач, маса становила 40080 кг, згідно контрольного заміру №92271 проведеного 11.09.2017 о 12:50 год. маса становила 39200 кг, згідно контрольного заміру №92274 проведеного 11.09.2017 о 13:00 год. маса становила 39220 кг.
Згідно з постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 02.10.2017 у справі №564/1954/17 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області не було складено належних документів, які свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме: довідки про результати здійснення такого контролю, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів при наявності такого перевищення та розрахунку плати за проїзд. Зазначено, що в постанові про адміністративне правопорушення відповідачем не зазначено підстави висновку, що вага на потрійну вісь склала більше 22000 кг. Не було надано відповідних доказів про перевищення ваги на потрійну вісь і суду. Крім того, надані до позовної заяви роздруківки замірів були визнані судом неналежними доказами в розумінні вимог ст. 69 КАС України, оскільки останні не містять назви документу, ким видані, мають виправлення та зазначені в них результати суттєво різняться.
Частиною четвертою статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на час розгляду справи (за поясненнями представника відповідача - після 09.10.2017), Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області було внесено зміни в оспорюваний розрахунок до акту від 11.09.2017 №0152669 в частині визначення платника з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 (а.с.78).
Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тому, твердження відповідача про правомірність винесення рішення про накладення адміністративно-господарського штрафу від 09.10.2017 №011494, зокрема на підставі виправленого розрахунку плати за проїзд є безпідставними, оскільки такий доказ не був покладений в основу оскаржуваного рішення.
Більше того, зазначені зміни у розрахунок були внесені Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області у спосіб, який не передбачений жодним законодавчим чи нормативно-правовим актом.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, висновки, встановлені рішеннями судів, та вимоги вищевказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій. Відтак, для руху транспортного засобу - автомобіля марки Scаnia/General Trailers з напівпричепом, реєстраційний номерний знак ВК 1161ВЕ/ВК0331 ХТ, у позивача був відсутній обов'язок мати документи, визначені статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки, як зазначено у постанові Костопільського районного суду Рівненської області від 02.10.2017 у справі №564/1954/17, загальна маса транспортного засобу, яким керував позивач, та навантаження на осі не перевищувала максимально дозволені навантаження, встановлені п. 22.5. Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що ухвалою суду від 18.10.2017 позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, то підстави для застосування статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (місцезнаходження: вул.Л.Українки, 114, с.Головин, Костопільський район, Рівненська область, 35041, ідентифікаційний №2562903351) до Начальника управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (місцезнаходження: вул.Небесної Сотні, 34, м.Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 39816845 ), - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Начальника управління Укртрансбезпеки у Рівненській області від 09.10.2017 року №011494 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 10 січня 2018 року
Суддя Борискін С.А.