справа № 163/2656/17
провадження №3/165/46/18
10 січня 2018 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, представника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,українця, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого,
за ч.1 ст.130 Кодексу про адміністративні правопорушення України,-
встановив:
ОСОБА_1 14.10.2017 року о 20 год.40 хв. на автодорозі сполученням смт.Головне-с.Заболоття Любомльського району Волинської області, керував автомобілем марки MERCEDES-BENZ, номерний знак WJ72610 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП
Під час розгляду справи ОСОБА_1 заперечив обставини вказані в протоколі про адмінправопорушення від 14.10..2017 року, пояснивши, що дійсно в цей день 14.10.2017 року вживав спиртні напої, зокрема випив пляшку пива, коли приїхав з друзями за кермом вказаного автомобіля до лісу, щоб погуляти та назбирати грибів. Але ствердив, що після вживання пива не керував транспортним засобом. Його автомобіль стояв на обочині і двигун транспортного засобу не працював. В цей час до нього на службовому автомобілі під'їхали працівники поліції і хотіли перевірити документи. На вимогу останніх він відповів, що документів при собі немає. Після цього, на його думку, до нього безпідставно було застосовано заходи фізичного впливу та кайданки. Пояснив, що у салоні його автомобіля на задньому сидінні перебував племінник ОСОБА_3 та знайомий ОСОБА_4 , які можуть підтвердити ту обставину, що ОСОБА_1, будучи в нетверезому стані, не керував транспортним засобом, а намагався викликати по телефону знайомого ОСОБА_5С, який мав забрати його автомобіль з лісу. Не запепречив, що був доставлений працівниками поліції на освідування у ТМО Любомльського і Шацького районів, де лікарем було зроблено висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного спяніння. Вважає, що працівники поліції діяли стосовно нього неправомірно, безпідставно застосували кайданки, в зв'язку з чим він звертався із заявою в прокуратуру, але отримав відповідь, що наведені у зверненні обставини не знайшли свого підтвердження. Вважає, що стосовно нього безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвокат ОСОБА_2 в суді на заперечення осбставин, викладених у протоколі, зазначив, що працівники поліції діяли неправомірно і наведені інпспектором СРПП у протоколі обставини справи не відповідають дійсності, оскільки транспортний засіб ОСОБА_1 не рухався, двигун не працював, а ОСОБА_1 не керував автомобілем. На заперечення обставин, викладених у рапортах працівників поліції, що є в матеріалах справи зазначав, що ОСОБА_1 поводився адекватно, і для нього не було підстав застосовувати заходи впливу. На підтвердження належної поведінки ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції покликається на показання свідка ОСОБА_3, який перебував на місці події, оскільки знаходився в салоні автомобіля ОСОБА_1 Просить закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначає, що ОСОБА_1 не може бути суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення, оскільки він не керував транспортним засобом.
Наведені ОСОБА_1 та його представником адвокатом ОСОБА_2 обставини на заперечення обставин викладених у протоколі від 14.10.2017 року повністю спростовані матеріалами, які досліджені під час розгляду справи.
Так, протокол про адміністративне правопорушення містить чіткий виклад обставин, зокрема дату, час місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть. Протокол складений у присутності двох понятих, які також засвідчили відмову особи, яка притягується до адміністративної відповідальності від дачі пояснень з приводу порушення, яке йому висувається, а також відмову від підпису протоколу. Під час складання протоколу ОСОБА_1 не висловив жодних зауважень, не заявляв клопотань, і був доставлений на освідування до медичного закладу, де його оглянув лікар та зробив висновок про те, що ОСОБА_6 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Із рапортів інспекторів СРПП №2 Любомльського ВП ГУЕП у Волинській області, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вбачається, що 14.10.2017 року о 20.40 перебуваючи на чергуванні і рухаючись службовим автомобілем сполученням смт.Головне - с.Заболоття, при виїзді з смт.Головне, було помічено автомобіль марки MERCEDES-BENZ, номерний знак WJ72610, який підозріло рухався по проїзджій частині дороги, а саме різко змінював швидкість. В зв'язку з цим за допомогою проблискових маяків вказаний транспортний засіб було зупинено і пред'явлено законну вимогу водію стосовно огляду документів. На відмову пред'явити документи водію було розяснено всимоги ст.44, 45 Закону України «Про Національну поліцію». Після застосування фізичної сили і кайданків, ОСОБА_1 Було доставлено до ТМО Любомльського і Шацького районів на освідування і лікар зробив висновок, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Відносно ОСОБА_1 в приміщення Любомльського ВП 14.10.2017 року було складено протоколи про вчинення адміністративного правопорушення пеередбаченого ч.1 ст.130, ст.185, ст.126 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_1 стверджував, що 14.10..2017 року він не керував транспортним засобом. Працівники поліції його автомобіль не зупиняли, а лише підійшли до припаркованого транспортного засобу, при цьому інспектор поліції порушив його права, оскільки безпідставно пред'явив вимогу стосовно надання документів, зокрема посвідчення водія та страхового полісу. ОСОБА_1 під час розгляду справи не заперечив, що повідомив працівнику поліції, що у нього відсутні такі документи, а пізніше надав для перевірки документи на транспорний засіб і посвідчення водія, а строк дії страхового полісу закінчився.
За змістом правових норм, передбачених п.п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності, зокрема, може бути притягнута особа яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, тобто факт керування транспортним засобом є безумовною та обов'язковою часиною складу зазначеного правопорушення.
Чинне законодавство не містить чіткого визначення самого поняття керування транспортним засобом. Виходячи з загально визначеного розуміння правової природи цього поняття та його тлумачення в юридичній літературі, під управлінням транспортним засобом слід розуміти вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу.
Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом з покликанням на показання свідка ОСОБА_3 не спростовують матеріалів справи, а твердження сторони захисту стосовно неправомірної поведінки працівників поліції не підтверджені належними доказами.
Аналізуючи наведене, слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адімністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і відсутність правових підстав для закриття провадження у справі.
При цьому слід зазначити, що судовий розгляд протягом тривалого часу відкладався за клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його представників, що свідчить про намагання таким чином уникнути відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України , поваги до правил співжитття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Враховуючи наведене, беручи до уваги вимоги ст.33 КУпАП, на підставі ч.1 ст.130, ст.283, 284 КУпАП,-
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 10200 (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керуватння транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. судового збору в доход держави.
Роз'яснити ОСОБА_1, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніше як через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до статті 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.
Постанову можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя О.Р. Ференс-Піжук