Справа №: 164/2254/17
п/с: 2/164/47/2018
Категорія 4
10 січня 2018 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді Невара О.В.,
при секретарі Оліферчук І.В., Панасюк Ю.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до Лісівської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Лісівської сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ще за свого життя 4.08.2016 року склала заповіт, який було посвідчено Лісівською сільською радою Маневицького району Волинської області, згідно якого все належне їй майно вона заповіла позивачу ОСОБА_1 Спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач своєчасно у визначений законодавством термін прийняла, подавши відповідну заяву в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Інших спадкоємців ні за заповітом, ні за законом на вказане спадкове майно немає. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не має можливості. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_2
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених в поданій до суду заяві, просила визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_2
Представник відповідача - Лісівської сільської ради Маневицького району Волинської області в судове засідання не з'явився, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив,подав до суду заяву, в якій вказав, що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 сільська рада не заперечує, просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Заслухавши думку позивача ОСОБА_1, яка не заперечує щодо розгляду справи у відсутності представника відповідача, враховуючи те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності представника відповідача - Лісівської сільської ради Маневицького району Волинської області.
Заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК, ч. 1, 5 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 являлася власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться АДРЕСА_1. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Ще за свого життя 4.08.2016 року остання склала заповіт, який було посвідчено Лісівською сільською радою Маневицького району Волинської області, згідно якого все належне їй майно вона заповіла позивачу ОСОБА_1 Спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач своєчасно у визначений законодавством термін прийняла, подавши відповідну заяву в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Заяви про відмову від спадщини вона не подавала. Інших спадкоємців ні за заповітом, ні за законом на вказане спадкове майно немає. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не має можливості. Зазначені обставини підтвердила позивач в судовому засіданні, вказані обставини не оспорюються відповідачем, а також це встановлено з досліджених судом заповіту від 4.08.2016 року, посвідченого Лісівською сільською радою Маневицького району Волинської області та зареєстрованого в реєстрі за № 36, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.01.2017 року, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 9.08.1951 року, довідки Лісівської сільської ради Маневицького району Волинської області № 568 від 17.05.2017 року, витягу з погосподарської книги № 1 за 2017 рік Лісівської сільської ради Маневицького району Волинської області, висновку про відповідність будинковолодіння по АДРЕСА_1 діючим державним будівельним, санітарним і пожежним нормам від 21.06.2017 року, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 7.09.2017 року, нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини, повідомлення Маневицької державної нотаріальної контори № 1460/1-16 від 21.11.2017 року.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1, являючись спадкоємцем за заповітом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_2, фактично набула право власності на вказане спадкове майно. На даний час право власності на нього ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на це спадкове майно за ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1233, 1235, 1269-1270, 1296 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_2.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Невар