ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
09 січня 2018 року Справа 923/1144/17
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. розглянувши заяву від 26.12.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРД-А" про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРД-А", м.Херсон
до: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Гемма ЛТД", м.Херсон
про стягнення заборгованості в сумі 203581,81 грн. за договором про надання послуг з охорони
за участю представників сторін:
від позивача: директор підприємства ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник, дов. №б/н від 16.10.2017;
від відповідача: не прибув.
14.12.2017 року (вх. № 2408/17) до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРД-А" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Гемма ЛТД" (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 203581,81 грн. за договором про надання послуг з охорони № 01/08 від 22.08.2016 року.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15.12.2017 порушено провадження у справі № 923/1144/17 на підставі статей 61, 64, 65, 86 ГПК України (ВР України, від 06.11.1991, № 1798-XII , редакція з 06.11.1991 до 15.12.2017).
Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2127-VІІІ від 03.10.2017, постанови Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" починаючи з 15.12.2017 року введено в дію нову редакцію Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень якого справи у судах першої інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
26.12.2017 до Господарського суду Херсонської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРД-А" надійшов супровідний лист № 57/12 від 26.12.2017 із заявою про забезпечення позову від 26.12.2017.
В якості заходу до забезпечення позову, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно ТОВ Фірма "Гемма ЛТД", в тому числі накласти арешт на грошові кошти ТОВ Фірма "Гемма ЛТД", що обліковуються на банківському розрахунковому рахунку 2600601759093 в ПАТ "Кредобанк", МФО 325365 та на рахунках відкритих у банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах ціни позову в сумі 203 581,81 грн., судових витрат у сумі 3 053,74 грн. та 800,00 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи подане клопотання, заявник посилається на те, що в інформаційній довідці 107097430 від 12.12.2017 року отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься наступна інформація:
1) ТОВ Фірма "ГЕММА, ЛТД" уклало із ТОВ "Генезіс-Україна інжинірінг" договір іпотеки № 2267 від 11.04.2011 року посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (реєстраційний номер іпотеки: 11059084 від 11.04.17);
2) на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 25.06.2011 року ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні 01.08.2011 року накладено арешт на все нерухоме майно ТОВ Фірма "Гемма, ЛТД";
3) на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження 21334 від 29.07.2014 року ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні 31.07.2014 року накладено арешт на все нерухоме майно ТОВ Фірма "Гемма, ЛТД";
4) на підставі договору іпотеки № 2267 від 11.04.2011 року посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 приватний нотаріус ОСОБА_4 прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і 36313560 від 26.07.2017 року із накладення заборон на нерухоме майно ТОВ Фірма "Гемма, ЛТД" (насосна станція, споруди та інші будівлі) в інтересах обтяжувана ТОВ "Фінансова компанія "Авістар".
Рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 923/1152/16 від 06.12.2016 за позовом ПАТ “Фідобанк” до ТОВ “Фірма “Гемма, ЛТД” стягнуто з ТОВ “Фірма “Гемма, ЛТД” на користь ПАТ “Фідобанк” 152 5421,82 грн. заборгованості по кредиту, 268 841,06 грн. простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом та 26 913,94 грн. компенсації по сплаті судового збору.
У виконавчих провадження відкритих на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження 21334 від 29.07.2014 року ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні 31.07.2014 року накладено арешт на все нерухоме майно ТОВ “Фірма “Гемма, ЛТД”.
Із вищевикладеного вбачається, що майно ТОВ Фірма "Гемма ЛТД" вже перебуває під забороною і наявні арешти і обмеження всього майна.
Надавши оцінку підставам застосування запропонованого позивачем способу забезпечення позову, їх доведеність належними та допустимими доказами, господарський суд залишає подану заяву без задоволення з урахуванням наступного.
Відповідно до п.2 ст. 136 ГПК України (ВР України, від 06.11.1991, № 1798-XII "Господарський процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017) забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, ціні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати вимогам, на забезпечення яких вони вживаються.
Відповідно до п. 4 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
З огляду на викладене, оскільки позивачем не надано документального підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, не зазначено родові та видові ознаки, місцезнаходження рухомого та нерухомого майна, на яке необхідно накласти арешт, - заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 ГПК України, суд -
1.Відмовити в задоволенні заяви від 26.12.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРД-А" про забезпечення позову
2.Копії даної ухвали надіслати сторонам у справі.
Дана ухвала відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України набирає законної сили негайно після її оголошення.
Дата підписання ухвали 09.01.2018
Суддя В.В.Литвинова