04 січня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2244/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бойка С.С., розглянувши в порядку письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії,-
12 грудня 2017 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування відмови викладеної у формі листа № 7900/6-17 від 19 червня 2017 року у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1 га, яка розташована за межами села Погребняки Семенівського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладені у листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 19 червня 2017 року № 7900/6-17, не входять до вичерпного переліку підстав, встановлених Земельним кодексом України.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 14/.
Відповідач надав до суду відзив в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, відповідно до якої Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні, зокрема щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі, на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок. Таким чином позиція ГУ Держгеокадастру у Полтавській області є законною та такою, що відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07 червня 2017 року, оскільки земельна ділянка площею 1,000 га для ведення особистого селянського господарства, котра розташована на території Погребняківської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населеного пункту відсутня у переліку земельних ділянок оприлюднених на офіційному веб-сайті Головного управління http://poltavska.land.gov.ua. Крім того, зауважив, що листом від 19 червня 2017 року № 7900/6-17 не було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 1,000 га для ведення особистого селянського господарства, а запропоновано подати до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на розгляд клопотання та відповідні додатки, враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07 червня 2017 року. Таким чином, спірний лист не позбавляє зацікавлену особу права повторно звернутися до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області в порядку, встановленому законодавством /а.с. 16-19/.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження /а.с. 24/.
Згідно частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності представників сторін у письмовому провадженні.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, згідно даних реєстрації вхідної кореспонденції № С-10847/0/5-17 від 18 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою площею 1,0000 га на території Погребняківської сільської ради Семенівського району для ведення особистого селянського господарства /а.с. 20/.
До заяви позивач додав: копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, викопіровку з с/р, викопіювання з кадастрової карти, інформацію щодо земельної ділянки, довідку з сільської ради.
19 червня 2017 року ГУ Держгеокадастру у Полтавській області позивачу направлено лист вих. № 7900/6-17, у якому зазначено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" Головним управлінням під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності формує перелік земельних ділянок та визначає площу земельних ділянок, яка передбачається в межах норм безоплатної приватизації на території області. Щоквартально за 10 днів до закінчення поточного кварталу Головне управління на офіційному веб-сайті буде оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі. Надання дозволів на розроблення документації із землеустрою та передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації Головне управління здійснюватиме відповідно до зазначеного переліку, насамперед учасникам антитерористичної операції, з урахуванням позиції сільської (селищної) ради. На сьогоднішній день, проводиться підготовка відповідного переліку земельних ділянок, які будуть опубліковані на офіційному веб-сайті Головного управління після 20 червня 2017 року /а.с. 22/.
Позивач, розцінюючи вищезазначений лист ГУ Держгеокадастру у Полтавській області як відмову в задоволенні його заяви, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.
Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За приписами частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема для ведення особистого селянського господарства.
Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.
Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою площею 1,0000 га на території Погребняківської сільської ради Семенівського району для ведення особистого селянського господарства /а.с. 20/.
ГУ Держгеокадастру у Полтавській області листом від 19 червня 2017 року № 7900/6-17 повідомлено позивача про те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" Головним управлінням під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності формує перелік земельних ділянок та визначає площу земельних ділянок, яка передбачається в межах норм безоплатної приватизації на території області. Щоквартально за 10 днів до закінчення поточного кварталу Головне управління на офіційному веб-сайті буде оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі. Надання дозволів на розроблення документації із землеустрою та передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації Головне управління здійснюватиме відповідно до зазначеного переліку, насамперед учасникам антитерористичної операції, з урахуванням позиції сільської (селищної) ради. На сьогоднішній день, проводиться підготовка відповідного переліку земельних ділянок, які будуть опубліковані на офіційному веб-сайті Головного управління після 20 червня 2017 року /а.с. 22/.
При цьому, суд не може погодитися з доводами представника відповідача, що даним листом не було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а лише запропоновано подати до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на розгляд клопотання та відповідні додатки, враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413, оскільки статтею 118 Земельного кодексу України чітко встановлено, що органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Також, суд враховує, що позивач звертався до відповідача саме з клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а не із заявою, щодо роз'яснення процедури отримання такого дозволу.
Більш того, лист-відповідь ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 19 червня 2017 року № 7900/6-17 не містить посилань на необхідність усунення недоліків чи надання додаткових документів.
Крім того, варто зазначити, що інших відмов чи погоджень, у порядку та строки передбачені Земельним кодексом України, станом на момент розгляду справи відповідачем суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд розцінює рішення ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, викладене в листі від 19 червня 2017 року № 7900/6-17, як відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Погребняківської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населеного пункту.
Так як було аргументовано судом вище, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При дослідженні оскаржуваного листа відповідача від 19 червня 2017 року № 7900/6-17 встановлено, що в ньому відсутні посилання на підстави передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
Крім іншого, суд вважає за необхідне зазначити, що затверджена постановою № 413 "Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" - це алгоритм дій уряду в майбутньому у цій сфері, а тому вона не містить правових норм для врегулювання цих відносин. Більш того, в ній прямо зазначено, що "для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно-правових актів".
Суд погоджується з твердженнями відповідача, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження, разом з тим, зазначає, що постанова від 07 червня 2017 року № 413 не є нормативно-правовим актом, що врегульовує порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельних ділянок у власність та не прийнята відповідно до певного закону чи на виконання такого закону, яким регулюються вимоги щодо обмеження розташування земельних ділянок, а лише затверджує стратегію (план діяльності на певний період) удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.
Крім того, відповідно до вимог статті 6 Земельного кодексу України виключно до повноважень Верховної Ради України віднесено регулювання земельних відносин шляхом прийняття законів.
Так, відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч вимог даної статті, відповідач не довів та не обґрунтував суду правомірність відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги наявність у позивача права на одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,0000 га, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 повністю.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 241-244, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36038, ідентифікаційний код 39767930) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою викладену в листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 19 червня 2017 року № 7900/6-17.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Погребняківської сільської ради Семенівського району Полтавської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 640,00 грн (шістсот сорок гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Головуючий суддя С.С. Бойко