про залишення позовної заяви без руху
05 січня 2018 року м. Київ №810/77/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду О.В. Басай, розглянувши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати:
- податкові повідомлення-рішення від 10.10.2017 №0068521309, №0068631309, №0068581309;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску від 10.10.2017 №0068701309;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.10.2017 №Ф-0068551309.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС встановлено, що в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте, позивач у позовній заяві не зазначив ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача.
Окрім цього, положеннями частини першої статті 161 КАС встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.4 ст. 161 КАС).
Частинами першою, другою статті 94 КАС визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
При цьому, суд звертає увагу на те, що додані до позовної заяви копії документів не засвідчені, як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації". Зокрема, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам частини першої статті 161 КАС, а тому, зазначений недолік повинен бути усунений шляхом надання суду копії документів, які додані до позову, що мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації".
Також, згідно з частиною третьої статті 161 КАС, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Також, частиною другою зазначеної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", станом на 01.01.2017 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600 грн.).
Частинами першою та другою статті 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10.10.2017 №0068521309 (яким збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 75935,29 грн.), №0068631309 (яким збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 31224,55 грн.), №0068581309 (яким збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 6338,66 грн.), рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску від 10.10.2017 №0068701309, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 11672,12 грн., та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.10.2017 № Ф-0068551309 у розмірі 64222,96 грн. Таким чином, позовна заява має майновий характер.
Отже, ставка судового збору за звернення до адміністративного суду з даним позовом становить 1893,94 грн. (1 відсоток ціни позову - 189393,58 грн. (75935,29 грн. плюс 31224,55 грн. плюс 6338,66 грн. плюс 11672,12 грн. плюс 64222,96 грн.)).
Однак, всупереч вимог частини третьої статті 161 КАС, позивач до позовної заяви не додав документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Тому, зазначений недолік позовної заяви повинен бути усунений позивачем шляхом надання суду документа про сплату судового збору у розмірі 1893,94 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160 та 161 КАС.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС, суд
Залишити без руху позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги.
Встановити строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.