про відмову у забезпеченні адміністративного позову
05 січня 2018 року №813/4934/17
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Наталія Іванівна, розглянувши клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення службового розслідування, визнання протиправними дій, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №4934 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Львівській області №5874 від 28.11.2017 року «Про проведення службового розслідування», визнання протиправними дій щодо проведення службового розслідування.
Ухвалою суду від 22.12.2017 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 22.12.2017 року позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
04 січня 2018 року представником позивача подано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони Головному управлінню ДФС у Львівській області та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо прийняття рішень за результатами проведеного службового розслідування на підставі акту службового розслідування №510/13-01-06-14 від 08.12.2017 року до ухвалення рішення у справі.
Клопотання про забезпечення позову розглядається судом в порядку ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.151 КАС України, адміністративний позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
У ч.2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Як передбачено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.
Таким чином, із цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Проте, із поданого клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається, а позивачем, окрім того, що у позовній заяві лише вказано на протиправність дій та спірного наказу, не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Судом такі підстави також не встановлені.
Окрім цього, слід зазначити, що сам факт подання адміністративного позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову. Водночас, важливим є зауважити, що при розгляді клопотання про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.
В даному випадку, вжиття заходів забезпечення позову є передчасним.
Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.
Таким чином, подане клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтоване та непідтверджене жодними доказами, а вжиття такого заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, без встановлення будь-яких обставин, дослідження доказів у судовому засіданні і з'ясування ступеня вини позивача за вчинення корупційного чи пов'язаного з цим правопорушення тощо, у зв'язку із чим і було призначено службове розслідування, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст.150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, та у строки визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Сподарик Н.І.