Справа № 500/22/18
Провадження № 3/500/47/18
Іменем України
04 січня 2018 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Адамов А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні
ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , інспектора прикордонної служби ІІ категорії - снайпера, ПКШР «Ізмаїл», в/ч НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
03.01.2018 року о 08-50 год. було виявлено на території військової частини НОМЕР_2 сержанта ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння в умовах особливого періоду. Від добровільного проходження медичного огляду щодо вживання наркотичної речовини ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він не був у стані наркотичного сп'яніння. Свою вину у відмові від проходження медичного обстеження на предмет підтвердження чи спростування факту вживання наркотичної речовини за рахунок військової частини визнав та пояснив, що здає аналізи тільки у своїй лабораторії, оскільки один раз в лабораторії був заражений.
Крім визнання своєї винності притягуваним ОСОБА_1 , його винність у відмові від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння також повністю підтверджуються сукупністю доказів, досліджених судом.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 знаходився на території військової частини з ознаками наркотичного сп'яніння в умовах особливого періоду, а також відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, вказані обставини справи, а саме відмова від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, також підтверджуються даними письмових пояснень самого ОСОБА_1 від 03.01.2018; актом фіксації відмови від добровільного проходження медичного огляду від 03.01.2018р.; рапортом від 03.01.2018.
Таким чином, аналіз сукупності усіх даних, що містяться в досліджених у суді доказах, дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та про доведеність винності ОСОБА_1 ив його вчиненні.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим.
До обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд відносить щире розкаяння винного.
Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, приймаючи до увагу особу ОСОБА_1 , суд вважає, що для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, буде достатнім застосування адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу, оскільки в даному випадку таке стягнення повністю досягне мети його застосування, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для накладення більш суворого стягнення, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме такого стягнення, як арешт з утриманням на гауптвахті.
Крім того, суд вважає за необхідне в силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р., а саме в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 352,40 грн.
Керуючись ст. ст. 283 - 285 КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3655 (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 352, 40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Ізмаїльського міськрайонного суду А.С. Адамов