Справа № 522/16419/17
Провадження № 2/522/75/18
04 січня 2018 року Приморський районний суд міста Одеси
у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Довгань Ж.А.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи, що, спільне життя з відповідачем не склалося, бо вони мають різні погляди на сімейне життя та обов'язки, на підставі чого сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми, в зв'язку з чим вони припинили шлюбно-сімейні відносини, після чого заходів для примирення не вживали. Крім того, позивач вказує, що подальше спільне проживання з відповідачем та збереження їх шлюбу неможливе, так як вони втратили почуття любові та поваги один до одного, а також суперечить її інтересам.
Позивач та її представник ОСОБА_3 просили розглянути справу без їх участі та задовольнити позов, про що подали адресовані суду свої письмові заяви, які приєднані судом до матеріалів справи.
Відповідач не повідомив суду причину своєї неявки, хоча про дату і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить довідковий лист від 27.11.2017 року, причину своєї неявки суду не повідомив.
Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Сторони зареєстрували шлюб 30 грудня 1975 року у міському ЗАГС Каменськ-Уральська Свердловської області, актовий запис № 1146; від шлюбу сторони мають повнолітніх синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В позовній заяві позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки через різні погляди на сімейне життя та обов'язки, відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що призвело до суттєвого погіршення їх стосунків.
Будучи незадоволеними таким сімейним життям, сторони припинили шлюбно-сімейні відносини, та в подальшому не вживали заходів для примирення.
В позовній заяві позивач зазначає, що строк для примирення їм не потрібен.
Більш того, позивач в позовній заяві зазначає, що станом на цей час вона і відповідач втратили почуття любові один до одного, в зв'язку з чим подальше спільне життя з відповідачем і збереження їх шлюбу суперечило б її моральним принципам та інтересам.
З огляду на наведене та враховуючи положення ч. 1 ст. 24 СК України, згідно з якою шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд доходить висновку, що подальше спільне життя сторін та збереження їх шлюбу суперечило б інтересам позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя сторони у даній справі не заявляли.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 264-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженкою с.Бишигино, Нерчинського району, Читинської області, громадянкою України, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженцем с. Устьє, Поронайського району, Сахалінської області, громадянином України, зареєстрований 30 грудня 1975 року у міському ЗАГС Каменськ-Уральська Свердловської області, актовий запис № 1146, - розірвати.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.А. Ільченко