Справа № 496/3290/17
Провадження № 2/496/34/18
04 cічня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
при секретарі - Дигуляр А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що їй на праві власності належить житловий будинок. В даному будинку зареєстрована відповідач по справі, колишня невістка, яка з вересня 2016 року вибула в інше місце проживання. Наявність реєстрації відповідача перешкоджає їй в здійсненні користуванням житловим приміщенням, реалізувати права власника на житлову площу. З огляду на викладене, просить задовольнити позов.
Позивач в судове засідання не з'явилась, але надала заяву в якій просила розглянути справу за її відсутністю, на позові наполягала, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи, клопотань та заяв про причини неявки не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з тим, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, відповідач не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про заочний розгляд справи
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності від 18 грудня 1990 року позивачу належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно довідки виконавчого комітету Великодальницької сільської ради Біляївського району № 2120 від 04 серпня 2017 року, відповідач дійсно зареєстрована за вищевказаною адресою, але за данною адресою не проживає з 09 вересня 2016 року по теперішній час.
Згідно акту депутата Великодальницької сільської ради Біляївського району від 03 серпня 2017 року, відповідач за вказаною адресою не проживає з 09 вересня 2016 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
На підставі ст. 150 ЖК Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України - власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Провівши системний аналіз зазначених правових норм у сукупності з наданими позивачем доказами, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. ст. 316, 319, 383, 391 ЦК України, ст. 71, 72, 150 ЖК України, керуючись ст. ст. 81, 263, 265, 280-282 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; ІПН - НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно до пункту 15 підпункту. 15.5 частини 1 Перехідних положень та ст. 352, 354 ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року, рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
Суддя Буран В.М.
04 січня 2018 року