Провадження № 4-с/493/2/18
Справа 493/1858/16-ц
05 січня 2018 року м.Балта Одеської області Суддя Балтського районного суду Одеської області Тітова Т.П., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Балтського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 02.11.2017 року,
На адресу Балтського районного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Балтського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 02.11.2017 року.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Дослідивши обставини наведені в скарзі, вважаю, що вказана скарга не відповідає вимогам ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Згідно ст.. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
При цьому, скаржником не зазначено стягувача - ОСОБА_3 та не додано копії скарги для направлення її стягувачу.
У відповідності із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 175, 177, 185, 450 ЦПК України, суддя
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Балтського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 02.11.2017 року - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі суду, який не може перевищувати десяти днів, з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, скарга вважатиметься неподаною і буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.