Справа №473/3534/17 05.01.2018
Провадження: № 11-сс/784/14/18 Слідчий суддя: ОСОБА_1
Категорія: оскарження ухвали слідчого судді Доповідач апеляційного суду:
про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2
5 січня 2018 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 грудня 2017 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 ,
-підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_8
захисник: ОСОБА_9
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та вимог апеляційної скарги.
Ухвалою слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 грудня 2017 року підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 січня 2018 року до 15 год. 37 хв.
Постановлено звільнити ОСОБА_7 з під варти у разі внесення застави у розмірі 1 684 000 (один мільйон шістсот вісімдесят чотири тисячі) грн. та покласти на нього наступні обов'язки: прибувати до слідчого СВ Вознесенського ВП ГУНП України в Миколаївської області за першою вимогою; не відлучатись за межі м. Вознесенська Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду до закінчення досудового розслідування; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та змінити запобіжний захід на домашній арешт чи зменшити розмір застави.
Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника.
Вважає необґрунтованими та безпідставними висновки суду щодо існування ризиків через тяжкість можливого покарання ОСОБА_7 та відносно того, що ризики не змінилися та продовжують існувати .
Вказує, що жодний ризик у клопотанні про продовження строку тримання під вартою слідчим та прокурором не доведений, а, навпаки, існування двох ризиків, зазначений слідчим суддею, ґрунтується тільки на тяжкості обґрунтованої підозри.
Вказує, що питання про можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, не розглядалось.
На переконання апелянта, у даному випадку немає обґрунтованої підозри та доказів, що підтверджують причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Зазначає, що необґрунтовано слідчий суддя не прийняв до уваги численні характеристики на ім'я ОСОБА_7 від громадських організацій, подяки, обґрунтовуючи відсутністю роботи, вважає, що такі висновки не відповідають дійсності, тому що клопотання є законними.
Стверджує, що не надав слідчий суддя правової оцінки і клопотанню сусідів - мешканців м. Вознесенська, наявність заяв від батька та матері ОСОБА_7 про їх прохання та згоду для відбування запобіжного заходу - домашнього арешту в їх квартирі, яка належить на праві власності та в якій є зареєстрований їх син - ОСОБА_7 , не враховано ту обставину, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, народився та проживає у місті Вознесенську Миколаївської області, батьки - місцеві мешканці, цивільна дружина та її сім'я є мешканцями м. Вознесенська Миколаївської області, співмешканка - ОСОБА_10 є вагітною.
Всі ці обставини, на переконання апелянта, свідчать про зменшення суспільного резонансу та про зменшення ризиків, які існували на момент обрання запобіжного заходу.
Враховуючи наведене вище, на переконання апелянта, ухвала слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду від 20.12.2017 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є такою, що не відповідає повноті судового розгляду, висновок суду не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення .
Встановлені судом першої інстанції обставини.
19 грудня 2017 року до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшло клопотання слідчого СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_11 , погоджене з прокурором Вознесенської місцевої прокуратури ОСОБА_12 про продовження строку тримання під вартою за кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР за № 12017150210002024 відносно ОСОБА_7 . В клопотанні зазначено, що у провадженні СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 12017150190002024 від 05.10.2017 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 307 КК України.
У ході досудового розслідування по кримінальному провадженню встановлено, що ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці, способом придбав обріз одноствольної гладко ствольної мисливської рушниці моделі «ЗК», серії № НОМЕР_1 , 1952 року випуску, 20-го калібру, який при собі приніс до свого домоволодіння розташованого в АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав, без передбаченого законом дозволу до проведення обшуку, а саме до 25 жовтня 2017 року.
25 жовтня 2017 року у період часу з 08 год. 25 хв. по 14 год.30 хв., працівниками поліції Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області в ході проведення обшуку місця мешкання ОСОБА_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у гаражному приміщенні виявлено та вилучено: обріз, виготовлений способом саморобної переробки одноствольної гладко ствольної мисливської рушниці моделі «ЗК», серії № НОМЕР_1 1952 року випуску, 20-го калібру шляхом відпилювання прикладу до шийка ложа та вкорочення ствола до залишкової довжини 276 мм., який являється вогнепальною зброєю придатною до проведення пострілів патронами 20-го калібру до гладко ствольної мисливської зброї, який ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав за місцем свого мешкання без передбаченого законом дозволу.
25.10.2017 року відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150190002164.
Крім того, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час , місці способом придбання гілки із суцвіттям рослини роду коноплі, тим самим незаконно їх придбав. Після чого , з метою подальшого виготовлення наркотичного засобу-канабісу приніс їх до свого житлового домоволодіння за адресою : АДРЕСА_2 , де у гаражному приміщенні висушив. Потім, частину рослини роду коноплі залишив сушити у гаражному приміщенні, а частину за допомогою пальців рук та інших підручних засобів подрібнив, тим самим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено- канабіс, в особливо великих розмірах, який незаконно зберігав за місцем свого мешкання з метою подальшого збуту, до проведення обшуку, а саме до 25 жовтня 2017 року.
25 жовтня 2017 року у період часу з 08.25 год. по 14.30 год. працівниками поліції Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області в ході проведення обшуку місця мешкання ОСОБА_7 , розташованого в АДРЕСА_2 , у гаражних приміщеннях, виявлено та вилучено: пакунки із сухою подрібненою рослинною речовинною їз запахом рослини роду коноплі та суху речовину рослинного походження у виді суміші крупно-подрібнених і подрібнених частин рослини роду коноплі, яка являється особливо небезпечним наркотичним засобом- канабісом, обіг якого заборонено , загальною масою в перерахунку на суху речовину -5706,405 г., що є особливо великим розміром, який ОСОБА_7 незаконно виготовив, придбав та зберігав за місцем свого мешкання, з метою подальшого збуту.
25.10.2017 року відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150190002024.
25.10.2017 року ОСОБА_7 затримано в якості підозрюваної особи в порядку ст. 208 КПК України.
31.10.2017 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 307 КК України.
20 грудня 2017 року строки досудового розслідування продовжено керівником Вознесенської місцевої прокуратури до трьох місяців, тобто до 26.01.2018 року.
В клопотанні, поданому до суду, викладені обставини, які об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування. Так, 25.10.2017 року по даному кримінальному провадженню призначено балістичну експертизу, 26.10.2017 року - молекулярно-генетичну експертизу, 01.11.2017 року - трасологічну експертизу, проведення яких триває. Виконати вимоги ст.257 КПК України щодо долучення результатів негласних слідчих (розшукових) дій до матеріалів кримінального провадження, виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт.
Крім того, в даному клопотанні зазначено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді від 9 до 12 років позбавлення волі, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, ніде не працює, а це дає підстави вважати, що він може продовжити свою злочину діяльність, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та експертів в даному кримінальному провадженні. Заявлені ризики на теперішній час не зменшились, тому необхідно продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до трьох місяців.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою, слідчий суддя послався на те, що в порядку ч. 1 ст. 199 КПК України слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, не порушуючи встановленого строку, тобто не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали суду від 27.10.2017 року про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 до 23 грудня 2017 року.
Також слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у скоєні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 КК України, доказами на підтвердження обґрунтованої підозри скоєння ОСОБА_7 вищевказаних злочинів є протокол обшуку від 25.10.2017 року, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_13 від 30.10.2017 року, висновок експерта №1966 від 27.10.2017 року, висновок експерта №603 від 26.10.2017 року.
Окрім цього, слідчий суддя вказав, що у клопотанні, поданому до суду, викладені обставини, які об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали суду про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 до 23 грудня 2017 року включно, так як, на теперішній час не проведено усіх необхідних слідчих, процесуальних дій, а саме долучення до кримінального провадження результатів молекулярно -генетичної експертизи, трасологічної експертизи, балістичної експертизи, не виконання вимоги ст. 257 КПК України щодо долучення результатів негласних слідчих (розшукових) дій. Результати вказаних слідчих дій мають суттєве значення для розслідування у даному кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя виходив з вимог ст.199 КПК України, а також з вимог ч.1 ст.183 КПК України, відповідно до яких тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно, та зазначив, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, що є підставами для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .
Також слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в скоєні тяжкого та особливо тяжкого злочинів. За скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до семи років, за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від дев'яти до дванадцяти років, що, на переконання слідчого судді, свідчить про існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
На переконання слідчого судді, ризики, передбачені п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, не змінились та продовжують існувати.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що в судовому засіданні під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, тобто наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились, що виправдовує тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали суду від 27.10.2017 року.
На підставі викладеного, слідчий суддя не знайшов підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_9 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового та кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З досліджених матеріалів вбачається, що 31 жовтня 2017 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, постановою керівника Вознесенської місцевої прокуратури ОСОБА_14 від 20 грудня 2017 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців - до 26 січня 2018 року.
При продовженні підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою слідчим суддею додержані вимоги ст. 177, 178, 183, 194, 199 КПК України.
Слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність і збереження передбачених ст. 177 КПК України ризиків, які до цього враховувалися при застосуванні запобіжного заходу, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину.
Як вбачається з клопотання та його судового розгляду, слідчим і прокурором у суді вмотивовано вказано на неможливість закінчити досудове слідство у межах наявного строку тримання ОСОБА_7 під вартою через необхідність долучення до кримінального провадження результатів молекулярно-генетичної експертизи, трасологічної експертизи, балістичної експертизи, виконати вимоги ст. 257 КПК України щодо долучення результатів негласних слідчих (розшукових) дій до матеріалів кримінального провадження, виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт.
Беручи до уваги доведеність не зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою ОСОБА_7 , апеляційний суд не знаходить підстав для скасування ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 та зміни йому запобіжного заходу на домашній арешт, про що просить апелянт.
Підстав для зменшення розміру застави суд апеляційної інстанції також не вбачає.
Доводи апелянта про наявність численних характеристик на ім'я ОСОБА_15 від громадських організацій, подяк, наявність заяв від батька та матері ОСОБА_7 про їх прохання та згоду для відбування запобіжного заходу - домашнього арешту в їх квартирі, а також, про те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, народився та проживає у місті Вознесенську Миколаївської області, батьки - місцеві мешканці, цивільна дружина та її сім'я є мешканцями м. Вознесенська Миколаївської області, співмешканка - ОСОБА_10 є вагітною, є несуттєвими, тому як ці факти істотно не знижують ступінь наявних щодо ОСОБА_7 ризиків.
Інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Порушень положень КПК України та положень європейського права, у тому числі, які б потягли за собою скасування ухвали слідчого судді, при вирішенні слідчим суддею клопотання судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, продовження строків тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 - такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 грудня 2017 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: