Справа №489/6262/17 04.01.2018
04 січня 2018 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 грудня 2017 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Азербайджан, громадянина Азербайджану, без постійного місця проживання. Підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України.
-- застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 26.02.2018р.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника.
Вказує, що слідчий суддя не обґрунтував своїх висновків щодо наявності підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилався прокурор в судовому засіданні.
Провадження: № 11-сс/784/20/18 Слідчий суддя: ОСОБА_6
Категорія: оскарження ухвали Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1
про обрання запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
Стверджує, що слідчий суддя не врахував, що підозрюваний притягується до кримінальної відповідальності вперше, характеризується позитивно, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
ОСОБА_5 підозрюється в тому, що 28.12.2017 приблизно о 23:00 годині, знаходячись біля прохідної заводу ДП НВКГ «Зоря-Машпроект», розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 42, діючи з корисливих мотивів, за раптово виниклим умислом, маючи на меті заволодіння чужим майном, вчинив напад на потерпілого ОСОБА_7 , застосовуючи насильство яке є небезпечним для життя чи здоров'я, що виразилось у нанесенні удару кулаком по лівій частині обличчя, від чого потерпілий знепритомнів, та в подальшому заволодів його майном на загальну суму 14580,00 грн., а саме телефоном «Samsung» вартістю 180,00 грн., телефоном «Lenovo» вартістю 1700,00 грн., грошовими коштами в сумі 600,00 грн., гаманцем вартістю 100,00 грн., золотої печатки вартістю 12000,00 грн.
Після чого ОСОБА_5 з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 29.12.2017р. за № 12017150040006359 за ознаками ч.1 ст. 187 КК України.
ОСОБА_5 був затриманий 30.12.2017р. Цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
30.12.2017р. слідчим СВ Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області слідчому судді Ленінського районного суду м. Миколаєва направлено клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розглянувши клопотання слідчого, слідчий суддя зазначив, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою не забезпечить належної його поведінки в ході досудового розслідування та під час судового розгляду в кримінальному провадженні.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
В письмовому клопотанні від 04.01.2018р. прокурор просить розглянути апеляційну скаргу захисника в порядку письмового провадження.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 406 КПК України, зазначене є підставою для ухвалення судового рішення в порядку письмового апеляційного провадження.
Вивчивши матеріали кримінального та судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд визнає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 194 КПК України, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Ці вимоги закону дотримані слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу. Так, належним чином та з достатньою повнотою досліджені обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання відносно ОСОБА_5 такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Є правильним висновок слідчого судді про те, що надані прокурором докази, зокрема, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 29.12.2017р., протокол огляду місця події від 29.12.2017р., протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 29.12.2017р., протоколи допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 29.12.2017р., висновок експерта № 2028 від 29.12.2017р., протокол допиту підозрюваного від 30.12.2017р., протоколи впізнання особи за фотознімками від 29.12.2017р., доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення. Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаного злочину.
З огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, відповідно до вимог п.4 ч.2 ст. 183 КПК України стосовно нього може бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як видно з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має постійного місця проживання, а також стійких соціальних зв'язків, в зв'язку з чим має можливість покинути межі України.
Окрім того, підозрюваний не працює, постійного джерела прибутку не має, схильний до вживання алкогольних напоїв.
Вищенаведене вказує на те, що перебуваючи на волі підозрюваний буде мати можливість переховуватися від органу досудового розслідування і суду та вчинити інше кримінальні правопорушення.
Вищезазначене вказує на те, що дійсно існують ризики передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту щодо недоведеності підстав та ризиків для застосування виняткового запобіжного заходу не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Отже, Апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов'язаного з тримання під вартою.
Слідчий суддя також врахував те, що злочин скоєно із застосуванням насильства та обґрунтовано, відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України не визначив розмір застави.
Слідчим суддею при розгляді клопотання не було допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли вплинути на правильність прийнятого рішення.
З огляду на наведене, апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 405, 406, 407, 422, 424, 532 КПК України, Апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 грудня 2017 року, якою ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: