Справа № 496/3597/17
Провадження № 2-а/496/2/18
02 січня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
при секретарі - Дигуляр А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Біляївка Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил, -
До суду звернувся позивач з вказаним позовом, обгрунтовуючи його тим, що 13 вересня 2017 року Одеською митницею ДФС була винесена постанова у справі про порушення митних правил відповідно до якої позивача було визнано виним у вчиненні порушень митних правил. Із данною постановою не погоджується з підстав розгляду справи за його відсутністю за наявністю клопотання від нього про відкладення розгляду справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, але надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 квітня 2017 року позивач отримав повідомлення з Одеської митниці ДФС прибути 04 квітня 2017 року о 10 год. 30 хв. до управління протидії митним правопорушенням митниці для надання пояснень та 04 квітня 2017 року відправив лист на адресу митниці, в якому повідомив, що оскільки повідомлення він отримав вже після часу на який його запрошували, просив продовжити строк для дачі пояснень та назначити нову дату і час про що повідомити його завчасно належним чином.
27 липня 2017 року позивач отримав лист-запрошення від Одеської митниці прибути 28 липня 2017 року о 11:00 для проведення митної перевірки щодо транспортного засобу та 27 липня 2017 року відправив на електронну та поштову адресу митниці лист, у якому просив питання, щодо якого його викликають до Одеської митниці не розглядати по суті за його відсутності.
На підставі статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись положеннями Конституції України, згідно статті 524 Митного кодексу України клопотав про продовження строку для надання пояснень у зв'язку із неможливістю прибути в строк, вказаний у листі від Одеської митниці ДФС.
21 серпня 2017 року позивач отримав лист-запрошення від Одеської митниці прибути 22 серпня 2017 року о 11:00 для проведення митної перевірки щодо транспортного засобу та 21 серпня 2017 року відправив на електронну та поштову адресу митниці листа в якому просив питання, щодо якого його викликають до Одеської митниці не розглядати по суті за його відсутності.
Одеською митницею ДФС 23 серпня 2017 року складено протокол про порушення митних правил за № 1317/50000/17 по факту скоєння позивачем порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статтею 470 Митного кодексу України. У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 13 вересня 2017 року о 11 годині 00 хвилин.
11 вересня 2017 року позивач направив на електронну та поштову адресу митниці лист в якому повідомив, що бажає прийняти участь у розгляді справи про порушення митних правил № 1317/50000/17 та скористатись правами визначеними статтею 498 Митного кодексу України та довів до відома посадових (службових) осіб митниці, що знаходиться на лікуванні, в зв'язку із чим 13 вересня 2017 року о 11 годині 00 хвилин не зможе особисто бути присутнім при розгляді справи.
13 вересня 2017 року Одеська митниця ДФС винесла постанову в справі про порушення митних правил № 1317/50000/17.
Згідно статті 488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Статтею 486 Митного кодексу України визначені завдання та зміст провадження у справі про порушення митних правил.
Так, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпеченні виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.
Провадження у справах про порушення митних правил, як передбачено статтею 489 Митного кодексу України здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема поясненнями особи, яка притягується до відповідальності.
Згідно статті 497 Митного кодексу України у провадженні у справах про порушення митних правил бере участь, зокрема і особа, яка притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення), захисники.
Статтею 498 Митного кодексу України передбачено, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Частинами 1,4 статті 526 Митного кодексу України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або и представника.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Одеською митницею ДФС після отримання від позивача клопотання про перенесення розгляду справи від 11 вересня 2017 року, вказане клопотання було проігноровано.
Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами.
Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
В даному випадку Одеською митницею ДФС позивача було позбавлено прав, закріплених у статті 498 Митного кодексу України, а також обмежено в ефективному засобі юридичного захисту в національному органі (митниці), чим порушено статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, зазначені обставини дають підстави вважати, що Одеська митниця ДФС, розглянувши справу про порушення митних правил без присутності позивача, діяла не на підставі, поза межами повноважень, всупереч Конституції та законам України, не обґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, не пропорційно, без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, без врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, прийняла оскаржувану постанову, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова Одеської митниці ДФС в справі про порушення митних правил скасуванню.
Статтею 95 Митного кодексу України встановлено такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту:
1)для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб);
2)для залізничного транспорту - 28 діб;
3)для авіаційного транспорту - 5 діб;
4)для морського та річкового транспорту - 20 діб;
5)для трубопровідного транспорту - 31 доба;
6)для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб.
За правилами частини 2 статті 95 Митного кодексу України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається:
1)час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу;
2)час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);
3)час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
При цьому відповідно до частини 1 статті 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Аналізуючи вищезазначені норми можна прийти до висновку, що правопорушення, яке полягає у перевищенні встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку транзитних перевезень більше ніж на десять діб, є закінченим на одинадцятий день та не може розглядатися, як триваюче.
Статтею 487 Митного кодексу України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Як було вище зазначено, позивачем було ввезено в митному режимі «транзит» транспортний засіб 17 лютого 2017 року, а оскаржувана постанова Одеської митниці ДФС № 1317/50000/17 була прийнята тільки 13 вересня 2017 року, тобто поза межами строку, встановленого статтею 467 Митного кодексу України.
Все вищезазначене, та матеріали справи дає суду підстави вважати, що позивач не виконав вимоги законодавства про своєчасне вивезення транспортного засобу з території України, що виключає задоволення позовних вимог щодо закриття провадження у справі відносно позивача в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Однак вищезазначені обставини дають підстави вважати, що строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності - сплинув на час винесення оскаржуємої постанови.
Таким чином варто зазначити, що Одеська митниця ДФС діяла не на підставі, поза межами повноважень, всупереч Конституції та законам України, не обґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, не пропорційно, без дотримання балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, без врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Статтею 487 Митного кодексу України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Щодо поновлення позивачу строку на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р. встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Як вже було встановлено судом, при розгляді справи про порушення митних правил 13 вересня 2017 року позивач не був присутнім, оскаржувану постанову № 1317/50000/17 від 13 вересня 2017 року отримав 30 вересня 2017 року (що підтверджується копією конверту та Витягом з Офіційного сайту Укрпошти), суд вважає за необхідне поновити йому строк на звернення до суду з вказаним позовом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 121, 139, 241-246, 286 КАСУ суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з цим позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; ІПН - НОМЕР_1) до Одеської митниці ДФС (місце знаходження: Одеська область, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А; ЄДРПОУ - 39441717) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил - задовольнити частково.
Постанову Одеської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 1317/50000/17 від 13 вересня 2017 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. визнати незаконною та скасувати;
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн. 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня її проголошення.
Суддя Буран В.М.
02 січня 2018 року