Ленінський районний суд м. Миколаєва
54018, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 68-А, тел. (0512) 55- 95-00
Справа № 2-4244/2010 р.
Іменем України
14.10.2010р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді - Костюченко Г.С., при секретарі - Ордановій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочку сплати аліментів,
12.07.2010р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів вказавши, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі до 26.10.2005 р. Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва з ОСОБА_2 на користь позивачки було стягнено аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Однак відповідач в добровільному порядку не сплачував аліменти на утримання сина, в зв'язку з чим станом на 13.08.2008 р. утворилась заборгованість в розмірі 9 847,61 грн.
В зв'язку з вищезазначеним позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму неустойки за прострочку виплати аліментів в розмірі 131 470,80 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.
В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав. Зазначав, що він добровільно надавав допомогу на утримання дитини шляхом придбання одягу, забезпечення побутових потреб. Також посилався на те, що заборгованість виникла з поважних причин, а саме в зв'язку з тим, що значно погіршився його матеріальний стан та стан здоров'я. Крім того відповідач створив нову сім'ю,
29.11.2006р. в нього народився син. Заперечуючи проти позову відповідач вважав, що вимоги позивачки не підлягають задоволенню, оскільки законодавством визначено спеціальну позовну давність в один рік до вимог про усунення неустойки.
Вислухавши пояснення сторін, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи та дослідивши матеріали виконавчого провадження, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва 2005 р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнено аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини.
Відповідно до Довідки Ленінського ВДВС ММУЮ від 13.08.2008 р. заборгованість ОСОБА_2 за період з 01.01.2005 р. по 13.08.2008 р. складає 9 113 грн. 34 коп.
Відповідачкою надано розрахунок суми неустойки за кожен день прострочки виплати аліментів, згідно до якого неустойка складає: 98,48 ( 9 847,61 - сума заборгованості по сплаті аліментів х100%)х 1 335 ( кількість днів прострочки) = 131 470,80 грн.
Відповідно до статей 10, 213, 214 ЦПК України суд повинен сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджувати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їх прав у випадках, встановлених законом, а під час ухвалення рішення вирішити, зокрема, питання і щодо позовної давності.
Відповідно до статей 7, 8 СК України до зазначенх правовідносин підлягають застосуванню норми глави 19 ЦПК України щодо позовної давності.
Згідно до ст. 258 ЦПК України визначено спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки.
Отже для позовних вимог ОСОБА_1 застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Таким чином позивачкою пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогами, відображеними в позовній заяві. Сплив позовної давності, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, є підставою для відмови у позові. ОСОБА_1 не просила суд поновити строк позовної давності, не надала суду поважних причин пропуску строку позовної давності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочку сплати аліментів необхідно відмовити через пропуск без поважних причин строку позовної давності, встановленого для звернення до суду.
На підставі ст.ст. 180, 182, 183, 184, 196 Сімейного кодексу України та керуючись ст. 258 ЦК України, ст.ст. 10,14,60,62,88,212,214, 218 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочку сплати аліментів відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області в порядку ст. 294 ЦПК України.
Суддя: