Справа № 442/1214/17 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.
Провадження № 22-ц/783/5538/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
Категорія:50
19 грудня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого - Мікуш Ю.Р.,
суддів: Павлишина О.Ф., Савуляка Р.В.
секретар Бохонко Е.Р.
З участю:представників сторін ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,-
Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/3 частки від усіх видів його доходу щомісяно, починаючи з дня пред'явлення цього позову, тобто з 16.02.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави 640,00 грн. судового збору.
Рішення суду оскаржив представник відповідача ОСОБА_3 В апеляційній скарзі зазначає, що рішення є незаконним та необгрунтованим. Стверджує, що суд в порушення вимог ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів не врахував матеріальне становище платника аліментів. Звертає увагу, що він є інвалідом 3 групи з дитинства та єдиним його доходом є пенсія в розмірі 1247 грн. . Крім цього, суд не врахував, що відповідач має ряд захворювань, що стверджується належними медичними документами, не має власного нерухомого майна, проживає з матір'ю похилого віку, яка хворіє, перенесла операцію та він вимушений приймати участь у придбанні ліків та продуктів харчування. Суд не врахував, що у нього наявна заборгованість по кредиту в розмірі 7669,64 грн., а також ним отриманий кредит на лікування матері та щомісячний платіж становить 411 грн. Крім цього, стверджує, що систематично приймає участь у витратах на утримання доньки та купує їй потрібні речі та продукти харчування. Зазначає, що не відмовляється від утримання доньки, однак має можливість сплачувати аліменти в розмірі 20% від усіх доходів. Просить рішення суду змінити та стягнути з нього аліменти в розмірі 20% від усіх видів його доходу.
Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_8, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Матеріалами справи та судом встановлено, що згідно Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 між позивачем по справі ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_4 було укладено шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану м.Трускавець, актовий запис №47 від 21.03.2013 року (а.с.2).
Від спільного подружнього життя у сторін по справі народилася дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає із позивачкою ОСОБА_6 та знаходиться на її утриманні.
Відповідач ОСОБА_6 не цікаться дитиною, не надає ніякої матеріальної допомоги на її утримання.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.
Статтею 182 СК України визначені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів .
Визначаючи розмір аліментів на малолітню ОСОБА_7 у розмірі 1/3 частки від усіх видів щомісячних доходів відповідача, судом взято до уваги розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, враховано потреби дитини відповідного віку, можливості відповідача сплачувати аліменти на дитину у такому розмірі.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, що він непрацездатний, оскільки, маючи інвалідність третьої групи загального захворювання, людина, хоч із обмеженням щодо певного виду робіт, є працездатною, а відтак зобов»язаний працювати, утримувати дитину, допомагати матері.
Стягнення аліментів проводиться в інтересах дитини, щоб забезпечити її утримання, оскільки за тим здоров»я дитини, можливості її розвитку та гідне життя дитини.
Частинами 1,2 ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист піклування, який необхідний для її благополуччя, беручи до уваги права й обов»язки її батьків, опікунів та інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим на нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.
Звертаючись із апеляційною скаргою про зміну розміру аліментів до 20% від усіх видів заробітку та маючи на даний час мінімальний розмір пенсії по інвалідності 3-ьої групи, відповідач ОСОБА_4 не зовсім реально сприймає можливості утримання дитини за такі гроші.
Із врахуванням вище зазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Колегія суддів не вбачає підстав для зміни рішення суду.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374,375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 червня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови в порядку визначеному ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 26 грудня 2017 року.
Головуючий Ю.Р.Мікуш
Судді: О.Ф.Павлишин
Р.В.Савуляк