Справа № 462/4338/17 Головуючий у 1 інстанції: Румілова Н.М.
Провадження № 33/783/1306/17 Доповідач: Гончарук Л. Я.
27 грудня 2017 року апеляційний суд Львівської області у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, захисника Тимошика І.Я., розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 17 жовтня 2017 року, -
встановив:
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 /десять тисяч двісті/ грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 320 гривень 00 копійок судового збору в дохід держави.
Згідно постанови, 10 вересня 2017 року о 03 год. 45 хв. ОСОБА_1 у м. Львові на вул. Любінська, 102 керував автомобілем «Audi А6» реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в постанові суду помилково вказано, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується його поясненнями, показами приладу «Драгер», оскільки він не був за кермом, протокол підписав на знак того, що з таким не згідний.
Заслухавши думку правопорушника та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1, пояснив, що проводив час з друзями випиваючи, за кермом він не хотів їхати, попросив дати тверезого водія. В той момент, коли їх автомобіль зупинили працівники поліції, водій втік. А він залишився на місці, оскільки це його автомобіль. Просив не позбавляти його водійського посвідчення, так як неофіційно на такому працює.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На переконання апеляційного суду, даної вимоги закону суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 дотримався.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із порушенням ним п.п. 2.9а ПДР України, а саме у тому, що він 10 вересня 2017 року о 03 год. 45 хв. у м. Львові на вул. Любінська, 102 керував автомобілем «Audi А6» реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та наклав стягнення в межах вказаної статті. При цьому такий висновок суду першої інстанції підтверджується наявними у справі доказами, а саме: даними протоколу від 10 вересня 2017 року серія БР № 070153, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння на рівні - 0,93 проміле, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3,ОСОБА_4
Покликання апелянта про те, що він не керував транспортним засобом суд оцінює критично, оскільки такі спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи та вважає такі намаганням останнього уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 17 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Гончарук Л.Я.