Справа № 461/7322/17 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.
Провадження № 33/783/1473/17 Доповідач в 2-й інстанції: Галапац І. І.
20 грудня 2017 року апеляційний суд Львівської області в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційну скаргу представника Львівської митниці ДФС Рибака Н.Я. на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 16 листопада 2017 року, відносно ОСОБА_3, -
з участю представника
Львівської митниці ДФС Черепащука І.В.,
встановив:
цією постановою суддя місцевого суду звільнив ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України і обмежився усним зауваженням та закрив провадження у справі.
Постановлено вилучені, згідно протоколу №4886/20900/17 від 19.09.2017 року - каналізаційні труби діаметрами 110 мм, довжиною 2 м, у кількості 30 шт. загальною вагою - 72 кг; каналізаційні труби діаметрами 160 мм, довжиною 2 м, у кількості 3 шт. загальною вагою - 15,6 кг - повернути ОСОБА_3 для проведення митного оформлення або вивезення за межі митної території України.
Згідно постанови судді, 19 вересня 2017 року близько 15 год. 50 хв. ОСОБА_3, повертаючись з приватної поїздки з Республіки Польща в Україну через м/п „Краковець" Львівської митниці ДФС автомобілем марки "VOLKSWAGEN TRANSPORTER", реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, країна реєстрації Польща, обравши для слідування смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», заявила про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню, або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження. Під час проведення огляду було виявлено товар, а саме: каналізаційні труби діаметрами 110 мм, довжиною 2 м, у кількості 30 шт. загальною вагою - 72 кг; каналізаційні труби діаметрами 160 мм, довжиною 2 м, у кількості 3 шт. загальною вагою - 15,6 кг.
В апеляційній скарзі представник Львівської митниці ДФС Рибак Н.Я. покликається на те, що висновок Галицького районного суду м. Львова є помилковим та необґрунтованим, а постанову від 16 листопада 2017 року у справі № 461/7322/17 необ'єктивною, незаконною та безпідставною і прийнятою без врахування наявних у матеріалах справи документів, що мають істотне значення для вирішення справи.
Зазначає, що згідно ст. 366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Наголошує, що факт обрання ОСОБА_3 формою проходження спрощеного митного контролю «зелений коридор» є її заявою про те, що переміщувані нею товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Акцентує, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 про даний товар у процесі усного опитування не заявила та до митного контролю не пред'явила. Однак у своїх поясненнях від 19 вересня 2017 року визнала виявлений товар своєю власністю. Крім цього, під час судового засідання ОСОБА_3, повністю визнала свою провину у вчиненому правопорушенні.
Звертає увагу на те, що розглянувши справу по суті, суд об'єктивно прийшов до висновку щодо наявності у діях гр. ОСОБА_3 ознак правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, однак, на думку митниці, необґрунтовано звільнив ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності та не наклав стягнення, передбачене санкцією статті, чим порушив норми матеріального права.
Покликається на те, що згідно норм ст. 22 КУпАП можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення передбачає, що посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, у якій вчинене правопорушення, особистість порушника, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Наголошує, що в постанові від 16 листопада 2017 року, суд першої інстанції не застосував стягнення у повному обсязі стосовно ОСОБА_3 посилаючись на те, що вона не працює, є пенсіонером та має скрутне матеріальне становище, щиро розкаялась у вчиненому правопорушенні, раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а вчинене нею адміністративне правопорушення не спричинило значної шкоди інтересам держави.
Вважає, що винесена судом постанова не гарантує спричинення юридичних наслідків для правопорушниці, тобто усвідомлення нею протиправності своєї поведінки для того, щоб не допускати подібного у майбутньому.
Просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 16 листопада 2017 року та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України, накласти на неї стягнення, передбачене санкцією даної статті в повному обсязі та стягнути витрати за зберігання товару на складі митниці.
Правопорушниця ОСОБА_3 була належно повідомлена про дату, час і місце судового засідання, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за її відсутності.
Заслухавши пояснення представника Львівської митниці ДФС Черепащука І.В., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає.
Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 471 МК України є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не оспорюється в апеляційній скарзі.
Статтею 489 Митного кодексу України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, вказаних вимог закону дотримався.
Так, відповідно до вимог ст. 33-35 КУпАП, які визначають загальні засади накладення адміністративного стягнення, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Відтак, звільнення ОСОБА_3 відповідно до ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого нею правопорушення, відповідає вимогам закону, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України суд, -
постановив:
апеляційну скаргу представника Львівської митниці ДФС Рибака Н.Я. залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 16 листопада 2017 року, відносно ОСОБА_3 - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати
у кримінальних справах Галапац І.І.
апеляційного суду
Львівської області