Справа № 192/1919/17
Провадження № 2/192/113/18
05.01.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Щербини Н. О.,
за участю секретаря судового засідання - Савчукової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Солоне цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 26 червня 2006 року ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору б/н отримав кредит у розмірі 6000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві, а відповідно до п.3.2, п.3.3 зазначених Умов та Правил відповідач також надав згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і він надав право на зменшення/збільшення в будь-який момент кредитного ліміту. При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позивач посилається на те, що у відповідності до умов договору він свої зобов'язання виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредит у розмірі, визначеному договором, а відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином, у зв'язку з чим станом на 31 липня 2017 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 61 918 гривень 51 копійка, з яких 5 954 гривні 83 копійки - заборгованість за кредитом, 49 247 гривень 86 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 291 гривня 13 копійок - заборгованість за пенею та комісією, а також нараховані штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500 гривень (фіксована частина) та 2 924 гривень 69 копійок (процентна складова), у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.
Представник позивача, який про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.29), в судове засідання 05 січня 2018 року не з'явився, надавши суду письмову заяву (а.с.23), відповідно до якої прохали розглядати справу у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, прохали їх задовольнити та не заперечували проти заочного розгляду справи в разі неявки відповідача.
Відповідач ОСОБА_1, який про день та час розгляду справи повідомлений належним чином за місцем його реєстрації (а.с.26,30), в судове засідання 05 січня 2018 року не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа є малозначною, а також в заочному порядку відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов'язання є кредитний договір, укладений між сторонами відповідно до вимог ст.1054, ст.1055 ЦК України, який відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов'язковим до виконання сторонами.
Судом встановлено, що між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.18-21), як позикодавцем та відповідачем ОСОБА_1 згідно анкети-заяви від 23 червня 2006 року, відповідно до якої відповідач висловив бажання на оформлення на своє ім'я кредитної картки з лімітом 2 500 гривень зі строком дії картки - 36 місяців та сплатою 3 % на місяць, був укладений договір (а.с.9), а 24 червня 2006 року відповідачу було відкрито рахунок та видано картку НОМЕР_2 (а.с.9 зворот).
Доказів укладання 26 червня 2006 року між позивачем та відповідачем кредитного договору на 6 000 гривень позивачем суду не надано, а розрахунок заборгованості позивачем здійснено саме за таким договором (а.с.5-8).
Доказів укладення договору з відповідачем від 26 червня 2006 року позивачем суду не надано, а в прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість саме за кредитним договором від 26 червня 2006 року, тому суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача.
На підставі ст.ст. 526-530, 533, 536, 549-551, 598, 610-615, 624-626, 638-643, 1046-10561 ЦК України; керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову приватного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості, в повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Головуючий: суддя Н. О. Щербина