Ухвала від 27.12.2017 по справі 200/21785/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1620/17 Справа № 200/21785/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017040030002874 про продовження строку тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Поливанівці Магдалинівського району Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА :

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 ; дослідити під час апеляційного розгляду клопотання слідчого з додатками.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СВ ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором ОСОБА_10 , та продовжено строк тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 до 00 годин 01 хвилин 14 січня 2018 року включно.

Слідчий суддя в обґрунтування прийнятого рішення зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187 та ч. 2 ст. 146 КК України. Вважав доведеними ризики у вигляді можливого незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, про що свідчить письмова заява потерпілого; можливе переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, тому що він підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, покаранням за які є позбавлення волі на тривалий термін. Для закінчення досудового слідства слід виконати деякі слідчі дії, тому з метою недопущення реалізації підозрюваним можливих ризиків, врахувавши норми ст. 178 КПК України, вважав за можливе клопотання задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, захисник посилається на відсутність в ухвалі слідчого судді даних про обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а ухвала містить лише загальні формальні посилання про дотримання прокурором вимог ст. 183 КПК України. Зауважує, що матеріалами, доданими до клопотання слідчого, не підтверджується обґрунтованість підозри. Вважає, що слідчий суддя як на підтвердження ризиків посилається на ухвалу апеляційного суду, при цьому така ухвала не долучена до матеріалів клопотання, що, на думку захисника, свідчить про порушення принципів змагальності сторін та диспозитивності. Вважає, що єдиною підставою для продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою є необхідність в наданні доступу до матеріалів провадження, що суперечить ч. 3 ст. 199 КПК України. В матеріалах справи також відсутні об'єктивні дані, що підтверджували б наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а висновки слідчого та слідчого судді щодо таких ризиків, обґрунтовані виключно тяжкістю можливого покарання, що є неприпустимим відповідно до практики Європейського суду з прав людини. При цьому, ризик впливу на потерпілого обґрунтований тільки припущенням прокурора про можливість такого впливу. Звертає увагу, що в даному провадженні відсутні відомості, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти відповідним ризикам. Зауважує, що до ОСОБА_7 в цьому провадженні був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який він не порушував та виконував покладені на нього обов'язки. Також, підозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, сім'ю, до складу якої входить вагітна дружина та батьки, позитивно характеризується, раніше не судимий, хворіє на виразку шлунку. Зазначені обставини, на думку захисника, свідчать, що, перебуваючи на волі, підозрюваний не буде вчиняти спроб втечі.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу останнього і з підстав, викладених в скарзі просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на її безпідставність та просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог частин 3, 4, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

З вимог ст. ст. 177, 194 КПК України вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в судовому засіданні та зазначені в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є необґрунтованими.

Згідно наданих матеріалів, 04 грудня 2017 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187 та ч. 2 ст. 146 КК України, які виразились у розбійному нападі, з метою заволодіння майном потерпілого, що поєднано із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, з проникненням до житла, а також у незаконному позбавленні волі потерпілого ОСОБА_11 , що вчинений за попередньою змовою із ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , і супроводжувався заподіянням потерпілому фізичних страждань, із застосуванням вогнепальної зброї, при цьому, обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вказаного злочину, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Як вбачається з наданих матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, зокрема, протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 15.09.2017р. відносно ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 146 КК України; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 15.09.2017 р.; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_11 від 15.09.2017 р.; висновком судово-медичного експерта № 3112е від 16.09.2017 р.; протоколом пред'явлення особи, а саме ОСОБА_7 для впізнання потерпілому ОСОБА_11 від 15.09.2017 р.; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_11 від 15.09.2017 р.; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в порядку ст. 208 КПК України від 15.09.2017 р.; протоколом обшуку гаражного приміщення № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: Дніпропетровський район, смт. Дослідне, вул. Наукова, ГК «Каштан»; протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 05.09.2017 р. відносно ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 187 КК України; протоколом огляду місця події від 15.09.2017 р. та іншими матеріалами провадження.

Крім того, обґрунтованість підозри раніше була предметом судового розгляду і знайшла об'єктивне підтвердження при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 та під час перегляду відповідного рішення слідчого судді в апеляційному порядку, що підтверджується копіями відповідних ухвал судів, долучених до клопотання слідчого /а.п. 21, 22-23/. Не вбачається, що з цього часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри.

З огляду на вищевикладене, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_7 , а також, що слідчий суддя як на підтвердження ризиків посилається на ухвалу апеляційного суду, однак така ухвала не долучена до матеріалів клопотання, що, на думку захисника, свідчить про порушення принципів змагальності сторін та диспозитивності, колегія суддів розцінює як безпідставні, оскільки спростовуються матеріалами, долученими до клопотання.

Перевіряючи висновки ухвали слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для продовження строку дії запобіжного заходу щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд вважає їх обґрунтованими щодо наявності ризиків у вигляді можливого незаконного впливу на свідків та потерпілого з його боку у цьому кримінальному провадженні, про що свідчить письмова заява потерпілого, та можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, що також підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачені покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін.

Таким чином висновки слідчого судді щодо можливості запобігання ризикам виключно шляхом продовження саме такого запобіжного заходу є обґрунтованими.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також ЄСПЛ в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

З матеріалів провадження слідує, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо, так як необхідно виконати ряд слідчих дій та процесуальних дій, зокрема, встановити місцезнаходження речей потерпілого, якими заволоділи підозрювані у кримінальному провадженні особи під час вчинення злочинів; допитати осіб, які на теперішній час володіють речами потерпілого у вигляді мобільних телефонів та про обставини їх придбання; встановити додаткових можливих свідків вчинення кримінальних правопорушень відносно потерпілого ОСОБА_11 ; виконати вимоги ст. ст. 283, 290 КПК України.

Також, обставини неможливості закінчити досудове розслідування у строк, на який його було продовжено, були предметом перевірки заступником прокурора Дніпропетровської області, який постановою від 11 грудня 2017 року продовжив строк досудового розслідування до чотирьох місяців, а саме до 15 січня 2018 року /а.п. 78-87/.

Колегія суддів не може погодитись з доводами захисника про порушення прав підозрюваного, передбачених ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, беручи до уваги відповідну прецедентну практику Європейського суду з прав людини, враховуючи складність кримінального провадження та час перебування підозрюваного під вартою, який не є занадто тривалим, а також, з огляду на те, що існує суспільний інтерес (легітимна мета) для такого обмеження прав ОСОБА_7 у вигляді забезпечення його належної процесуальної поведінки, запобігання вказаним ризикам, ефективності досудового розслідування та розкриття особливо тяжких кримінальних правопорушень, тому, на думку колегії суддів, таке обмеження свободи застосоване слідчим суддею відповідно до закону та з урахуванням принципу пропорційності і дотримання балансу між правами підозрюваного та легальною метою продовження дії такого заходу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається, продовжений слідчим суддею строк тримання підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам КПК України, а тому в задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 183, 194, 199, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017040030002874 про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

____________________ ____________________ ____________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
71450210
Наступний документ
71450212
Інформація про рішення:
№ рішення: 71450211
№ справи: 200/21785/17
Дата рішення: 27.12.2017
Дата публікації: 06.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України