справа №176/35/18
провадження №2/176/302/18
04 січня 2018 р. Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Крамар О.М., розглянувши позовну заяву органу опіки та піклування Жовтоводської міської ради (юридична адреса: Дніпропетровська область м. Жовті Води бульвар Свободи, 33 ) в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (зареєстрованої проживаючою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 (зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
03 січня 2018 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява органу опіки та піклування Жовтоводської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Ознайомившись із поданою позовною заявою та доданими до неї документами приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України в редакції 15.12.2017 року, а тому повинна бути повернута з таких підстав.
Так, відповідно до ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем заявлено вимоги про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Тобто в одній позовній заяві об'єднано декілька позовних вимог.
Згідно норм Цивільного процесуального кодексу України, які діють з 15.12.2017 року передбачено наступні провадження розгляду цивільних справ: загальне позовне провадження та спрощене провадження.
Згідно ч.ч.1-4 статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:
1) малозначні справи;
2) що виникають з трудових відносин.
2. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
3. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) ціну позову;
2) значення справи для сторін;
3) обраний позивачем спосіб захисту;
4) категорію та складність справи;
5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
6) кількість сторін та інших учасників справи;
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
4. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування;
3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12цього розділу;
5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Таким чином, позовна вимога про позбавлення батьківських прав, яка виникає із сімейних відносин, не підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, а підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження. Під час розгляду загального позовного провадження обов'язково проводиться підготовче засідання.
В той же час, Закон дозволяє розглядати справу про стягнення аліментів в порядку спрощеного позовного провадження. У свою чергу ч.3 ст.279 ЦПК України, визначила, що підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Тобто, позивач у даному випадку в одній позовній заяві об'єднав дві вимоги, які розглядаються в різних порядках: в порядку загального позовного провадження та в порядку спрощеного провадження.
Згідно статті 276 ЦПК України, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Позивачем такого клопотання суду не подано.
Відповідно до статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
3. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
4. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
5. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
6. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
7. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що спільний розгляд позовних вимог, які підлягають розгляду в різних провадженнях, буде суперечити нормам ЦПК України в редакції з 15.12.2017 року.
Відповідно до п.2 ч.4 статті 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Із заявлених вимог, суддя приходить до висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог. Підстав для застосування положень статті 188 ЦПК України не має.
Згідно ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву органу опіки та піклування Жовтоводської міської ради (юридична адреса: Дніпропетровська область м. Жовті Води бульвар Свободи, 33 ) в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (зареєстрованої проживаючою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 (зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - повернути.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - до апеляційного суду Дніпропетровської області.
Суддя