проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"05" січня 2018 р. Справа № 922/1471/17
Суддя - доповідач: Плахов О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Військового прокурора Харківського гарнізону, м.Харків, (вх. №73 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2017р. у справі №922/1471/17 (суддя Присяжнюк О.О., повний текст рішення складено 22.06.2017р.)
за позовом: Державного підприємства "Вовчанське лісове господарство", Харківська область, м.Вовчанськ,
до відповідача: Державного науково - виробничого підприємства "Об'єднання Комунар", м. Харків,
про визнати незаконним користування земельними ділянками,
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.06.2017р. у справі №922/1471/17 (суддя Присяжнюк О.О.) позовні вимоги задоволено повністю; визнано незаконним користування Державним науково-виробничим підприємством “Об'єднання Комунар” лісовими земельними ділянками, розташованими в 105 кварталі Старосалтівського лісництва Державного підприємства “Вовчанське лісове господарство” площею 1.768 га (розташованої у виділах 5 та 14) та площею 2,20 га (розташованої у виділах 11,12,13); зобов'язано Державне науково-виробниче підприємство “Об'єднання Комунар” звільнити земельні ділянки лісогосподарського призначення площею 1.768 га (розташованої у виділах 5 та 14) та площею 2,20 га (розташованої у виділах 11,12,13); стягнуто з Державного науково - виробничого підприємства “Об'єднання Комунар” на користь Державного підприємства “Вовчанське лісове господарство” судовий збір у розмірі 1600,00грн., стягнуто з Державного науково - виробничого підприємства “Об'єднання Комунар” на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 1600,00грн.
Військовий прокурор Харківського гарнізону з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2017р. у справі №922/1471/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
15.12.2017р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції.
Пунктом 11 частини 1 розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення), апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято господарським судом першої інстанції 21.06.2017р. (повний текст 22.06.2017р.), отже, строк подання апеляційної скарги сплив 03.07.2017р.
Проте, апелянт - Військовий прокурор Харківського гарнізону звернувся з апеляційною скаргою до господарського суду Харківської області 29.12.2017р., що вбачається з відтиску штампу відділу документального забезпечення та контролю господарського суду Харківської області.
З наведеного вбачається, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) строку на оскарження постанови місцевого господарського суду на 6 місяці.
Разом, з тим, апелянт - Військовий прокурор Харківського гарнізону звернувся до апеляційного господарського суду з клопотаннями про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.), суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частинами 2 та 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.) встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.), апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.), учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Так, частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.) визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Суддя- доповідач зазначає, що прокурор може звернутись до суду з відповідним позовом чи іншою заявою, скаргою лише у випадку відсутності відповідного компетентного органу або нездійснення чи неналежного здійснення останнім чи іншим суб'єктом відповідних владних повноважень, при цьому прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав такого представництва та надати докази на підтвердження того, що він попередньо повідомляв про це відповідні компетентні органи, які б мали самостійно захищати інтереси держави.
Разом з тим, в даному випадку, прокурором, який звернувся в інтересах держави в особі відповідача - Державного науково - виробничого підприємства "Об'єднання Комунар", не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2017р., не надано доказів на підтвердження нездійснення чи неналежного здійснення відповідачем своїх повноважень, як і не надано доказів попереднього повідомлення відповідача про дані обставини.
Окрім іншого, доводи викладені в клопотанні про поновлення строку, зокрема щодо того, що про оскаржуване рішення прокурору стало відомо в ході здійснення представницьких повноважень в межах статті 131-1 Конституції України, статей 23, 24 Закону України “Про прокуратуру“, а також повідомлень отриманих від відповідача - ДНВП “Об'єднання Комунар“, не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, зазначені вище обставини унеможливлюють надання судом належної оцінки причинам пропуску строку, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач
1.Апеляційну скаргу Військового прокурора Харківського гарнізону на рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2017р. у справі №922/1471/17 залишити без руху.
2.Військовому прокурору Харківського гарнізону усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Роз'яснити Військовому прокурору Харківського гарнізону, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач Плахов О.В.