08.12.17
Провадження№ 2-о/200/235/17 Справа № 200/21420/17
08 грудня 2017 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ Яковлев Д. О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
До Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ надійшла зазначена вище заява ОСОБА_1 в якій він просить суд встановити факт, що він за національністю є німець.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 3 статті 235 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Тобто, судом може бути встановлено юридичний факт судом може лише у разі якщо від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті немайнові чи майнові права та за умови, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Частиною 2 статті 300 ЦК України визначено, що фізична особа має право на збереження національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» встановлено, що громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року затверджено Положення про паспорт громадянина України, свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, якими не передбачено зазначення національності громадян у вказаних документах.
Згідно Указу Президента України від 27 січня 1999 року № 70/99, втратив чинність Порядок зміни громадянами України національності.
Виходячи з того, що в чинному законодавстві відсутні норми, які передбачають настання певних юридичних наслідків або набуття немайнових чи майнових прав в залежності від національності особи, факт встановлення національності не несе в собі юридичної сили, тобто не є юридичним фактом в розумінні положення ст. 256 ЦПК України.
Відповідна правова позиція з приводу цього питання висловлена і Верховним Судом України в узагальненні від 01 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» де вказано, що не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо належності особи до певної національності.
Крім того, згідно ст. 22 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджениминаказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року № 55/18793.
Згідно п. 1.1 яких, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 1.7 вказаних Правил визначено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Пунктом 1.15. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, встановлено, що відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Отже, чинним законодавством визначений порядок внесення змін до актових записів цивільного стану, які засвідчують походження особи, і порядок оскарження відмови у внесенні таких змін.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 121, 234, 235, 256 ЦПК України, -
У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.
Ухвалу суду разом з заявою про встановлення факту та всіма додатками до неї надіслати заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя Д. О. Яковлев