07.01.18
Провадження№ 2-аз/200/46/17 Справа № 200/20108/17
21 листопада 2017 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ Яковлев Д. О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради «Благоустрій міста» про визнання дій незаконними, -
До Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ надійшов вищезазначений позов, в якому ФОП ОСОБА_1 просив суд визнати дії КП «Управління з організації контролю благоустрою об'єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної власності» Дніпровської міської ради щодо односторонього розірвання договорів «Про використання об'єктів благоустрою не за їх цільовим призначенням» від 18 вересня 2015 року № 768/2, № 769/2, № 767/2, № 770/2 укладеними між ним та відповідачем, - незаконними.
Разом з адміністративним позовом було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони демонтажу тимчасових споруд, що належать ФОП ОСОБА_1 та розташовані по вул. Червоного Козацтва № 23, № 26, № 27 в м. Дніпро.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею для розгляду вказаної справи було визначено ОСОБА_2
Перевіривши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову зазначаю наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом яких є рішення, дій чи бездіяльність цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
За змістом адміністративного позову та заявлених позивачем вимог спірні правовідносини виникли у зв'язку з розірванням в односторонньому порядку КП «Управління з організації контролю благоустрою об'єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної власності» Дніпропетровської міської ради, який діє від власного імені на підставі повноважень наданих територіальною громадою м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, договорів про використання об'єктів благоустрою, відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 у платне, строкове користування було надано частини території загального користування - громадська-житлова зона, що складається з зони природного походження.
Виходячи з положень ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст. 177, 184, 324, глави 30 ЦК України, ст. 148 ГК України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільного права, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто, прав власників (розпорядників) земельних ділянок.
Тобто, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, змінені, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановлені сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
На підставі викладеного приходить до висновку, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, не можуть бути розглянути за правилами КАС України, оскільки відповідач, у даних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій та не є у спірних відносинах суб'єктом владних повноважень по відношенню до позивача.
Згідно ст. 1 ГПК України, правом на звернення до господарського суду наділені підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 6 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Таким чином, виходячи з предмету та суб'єктного складу спірних правовідносин, позов ФОП ОСОБА_1 підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі суддя постановляє ухвалу.
Що стосується заяви про забезпечення позову поданої ФОП ОСОБА_1 разом з позовом, зазначаю наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, за правилами КАС України, вирішення питання про забезпечення позову можливе лише за умови відкриття провадження у справі.
За таких обставин, заява про забезпечення позову підлягає поверненню ФОП ОСОБА_1 разом з позовом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст. 2, 3, 117-118, 109, 165, 208 КАС України, ст. ст. 177, 184, 324 ЦК України, ст. ст. 1, 12 ГПК України, ст. ст. 148 ГК України, -
У відкритті провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради «Благоустрій міста» про визнання дій незаконними, - відмовити.
Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради «Благоустрій міста» про визнання дій незаконними, - повернути позивачу.
Ухвалу суду разом з позовною заявою, заявою про забезпечення позову та всіма додатками до них надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Д. О. Яковлев