Справа № 199/9146/17
(3/199/138/18)
іменем України
03.01.2018 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
за участю: ОСОБА_1,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного за ст. 173 КУпАП, слідує, що 15.12.2017 о 22:55 годині ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у громадському місці, а саме: в магазині «АТБ», що розташований за адресою: місто Дніпро, вул. Калинова, 87, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не визнав та пояснив, що 15.12.2017 в магазині «АТБ» громадський порядок не порушував, нікого не ображав, а лише почав пити пляшку спиртного, придбану в цьому магазині, на що йому було зроблено зауваження охоронцем магазину.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріалами справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), беручи до уваги передбачене ст. 173 КУпАП адміністративне стягнення, виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, опис якого здійснив працівник поліції, що визначає межі судового розгляду, в ньому не зазначено: рік складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, в порушення ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначена дата його складання, тому суд, з урахуванням вищенаведеної прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не вправі самостійно тлумачити на шкоду особі факт складення певного процесуального документу, який має статус доказу у справі.
Отже протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду справи, є неналежним доказом у справі, оскільки його зміст не відповідає ч. 1 ст. 256 КУпАП, а тому вважаю, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1за ст. 173 КУпАП- закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко