Справа № 159/3433/17
Провадження № 1-кп/159/52/18
05 січня 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. кримінальне провадження № 120 170 301 100 018 55 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та фактичного мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з освітою середньою, не працюючого, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, а саме:
1. 23.03.98 р. Ковельським райсудом Волинської області за ч. 1 ст. 141 КК України до виправних робіт на строк 2 р. з відрахуванням в доход держави 20 % заробітку;
2. 01.06.99 р. Ковельським райсудом Волинської області за ч. ч. 2, 3 ст. 140, ст. 208 КК України із застосуванням ст. ст. 44, 43 КК України до позбавлення волі на строк 3 р. 08 міс.;
3. 20.09.05 р. Ковельським міськрайсудом Волинської області за ч. 1 ст. 296 КК України до арешту на строк 3 міс.;
4. 08.02.06 р. Ковельським міськрайсудом Волинської області за ч. 2 ст. 194 КК України до позбавлення волі на строк 3 р. 10 дн.; звільненого 23.01.08 р. за постановою Сарненського райсуду Рівненської області від 15.01.08 р. за ст. 81 КК України умовно - достроково на строк 08 міс., 05 дн.;
5. 25.10.11 р. Ковельським міськрайсудом Волинської області за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 5 р.; звільненого 21.04.16 р. з місць позбавлення волі у зв'язку із зарахуванням у строк відбування покарання терміну попереднього ув'язнення, судимість не знята та не погашена,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 162 КК України,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_4 , в ніч з 07 на 08 серпня 2017 р., біля 24 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на порушення конституційного права на недоторканність житла особи, що передбачене ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою ночівлі без згоди власника володіння - потерпілої ОСОБА_6 , 34 р. н., через хвіртку незаконно проник на подвір'я останньої по АДРЕСА_2 , та у подальшому через незачинені вхідні двері незаконно проник до приміщення літньої кухні, розташованої на цьому подвір'ї, де залишився ночувати і був виявлений потерпілою о 06 год. 08.08.17 р., чим порушив недоторканність володіння потерпілої як власниці.
Крім цього, він же, о 10 год. 08.08.17 р., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї по АДРЕСА_2 , з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом розбиття шибки вікна, проник до приміщення житлового будинку, розташованого на вказаному вище подвір'ї, звідки таємно викрав радіоприймач марки «КІРО», належний потерпілій ОСОБА_7 , 51 р. н., чим вчинив дрібну крадіжку, за скоєння якої був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП, порушив недоторканність житла потерпілої ОСОБА_7 , що гарантується ст. 30 Конституції України.
Своїми умисними діями, що виразились у незаконному проникненні до іншого володіння особи, що порушує недоторканність житла потерпілих як громадян, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 162 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав у повному обсязі, суду показав, що, дійсно, він, у серпні 2017 р., вночі, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ідучи із смт. Голоб Ковельського району Волинської області, знаючи, що у літній кухні потерпілої ОСОБА_6 є ліжко, з метою ночівлі без згоди потерпілої проник через незачинені вхідні двері до приміщення літньої кухні, де залишився ночувати і у подальшому був виявлений потерпілою. Того ж дня, маючи намір придбати спиртне, він пішов до потерпілої ОСОБА_7 , та, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, шляхом розбиття шибки вікна, проник до будинку, звідки таємно викрав радіоприймач. За скоєння дрібної крадіжки чужого майна - вказаного вище радіоприймача, стягнення відбув. Свого житла не має, є одиноким, не працює, у потерпілих просив вибачення. З місця позбавлення волі звільнився раніше закінчення строку призначеного за вироком суду покарання у зв'язку із зарахуванням строку покарання згідно з відповідною редакцією ч. 5 ст. 72 КК України. У скоєному щиро розкаюється. Прохає суворо не карати.
Прокурор заявила про спрощений порядок розгляду справи відповідно до положень ст. 349 КПК України.
Особи, які беруть участь у справі, кожна зокрема, не заперечують.
Також у судовому засіданні встановлено, що є істинною та добровільною визнавальна позиція обвинуваченого у справі, він не оспорює кваліфікації його дій та вважає докази його винуватості, що зібрані у справі, достовірними, допустимими і достатніми.
З матеріалами справи обвинувачений, інші учасники судового розгляду, ознайомлені у повному обсязі, обвинувачений визнає усі докази, що є у справі; інші учасники судового розгляду також не оспорюють кваліфікації дій обвинуваченого органом досудового розслідування; обвинувачений у скоєному щиро розкаюється.
Винуватість обвинуваченого, крім цього, підтверджується як його визнавальними показаннями, даними в судовому засіданні, так і - тими доказами, що були зібрані органом досудового розслідування, і які обвинувачений визнав у судовому засіданні, відповідно до положень ст. 349 КПК України.
Суд, повно, всесторонньо, об”єктивно аналізуючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що злочинні дії обвинуваченого вірно кваліфіковано органами досудового розслідування.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та особу винного у їх сукупності.
Так, суд враховує, що обвинувачений вчинив злочин невеликої тяжкості.
До обставин, що пом”якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що виразилось у тому, що він як під час досудового розслідування, так і в суді послідовно та повно розповів про всі обставини вчинення злочину, повне добровільне відшкодування завданого потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, повторність та рецидив злочинів.
Судом також враховується те, що обвинувачений посередньо характеризується по місцю фактичного проживання, працездатний, однак, не працює, доходу та утриманців не має, має задовільний стан здоров'я, однак, з 2003 р. перебуває на обліку у лікаря - нарколога з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю та синдрому залежності; раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, у т.ч. - і за тяжкий злочин, і має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, однак, належних висновків не зробив і знову став на злочинний шлях, що приводить суд до висновку, що обвинувачений має стійкий нахил до вчинення деліктів; викрадене у потерпілої ОСОБА_7 добровільно повернуто обвинуваченим останній шляхом видачі майна поліції; потерпілі попередньо подали до суду заяви про те, що просять обвинуваченого покарати згідно з чинним законодавством.
Враховуючи обставини справи, суд вважає, що обвинуваченому слід обрати покарання у виді обмеження волі, так як його виправлення неможливе без його утримання в кримінально - виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці; підстав для застосування ст. 75 КК України немає, так як обвинувачений неодноразово судимий, інкримінований йому злочин обвинувачений вчинив по спливу досить незначного терміну після звільнення з місць позбавлення волі - 21.04.16 р..
Тому йому слід призначити покарання в межах санкцій Закону, за яким притягнуто до кримінальної відповідальності, у виді обмеження волі, однак, оскільки вчиненим ним злочином не завдано тяжких наслідків, то на мінімальний строк обмеження волі, що передбачений санкцією ч. 1 ст. 162 КК України, що відповідатиме положенням ст. 65 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Процесуальних витрат у справі немає.
Цивільні позови не заявлялись.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд
Обвинуваченого ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази по справі - радіоприймач марки «КІРО КВ - 308» з електрокабелем та зарядний пристрій до мобільного телефону, що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_7 , - залишити у розпорядженні останньої.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий:ОСОБА_1