Справа № 159/18/18
Провадження № 2/159/300/18
05 січня 2018 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Наваляний Т.Д., ознайомившись із позовною заявою ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ПАТ «Брокбізнесбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява не оплачена судовим збором.
Представником позивача подано клопотання про відстрочення сплати судового збору посилаючись на те, що Національним Банком України відповідно до Постанови Правління НБУ від 10.06.2014 № 339 відкликано банківську ліцензію та Виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11.06.2014 № 45 про початок здійснення процедури ліквідаці», яка триває по даний час. Вказані обставини не дають змогу вирішити питання щодо авансування витрат банку на сплату судового збору.
Вивчивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, приходжу до висновку про відмову в задоволенні клопотання з наступних причин.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 ст. 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд вважає, що причини, на які посилається позивач не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже питання розстрочення сплати судового збору є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.
Позивач в якості підстави для задоволення заяви про відстрочення сплати судового збору вказав на факт віднесення позивача до категорії неплатоспроможних, початок процедури ліквідації банку, призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку.
Заявлені позивачем обставини є недостатніми для задоволення заяви про відстрочення сплати судового збору, оскільки обставини, на які посилається позивач не свідчать про тяжкий матеріальний стан сторони у розумінні Закону України «Про судовий збір».
Розмір судового збору визначається відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в порядку та розмірах, визначених Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 174-175, 185 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ПАТ «Брокбізнесбанк» про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ковельського міськрайонного судуОСОБА_4