Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66
15 листопада 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
при секретарі Хоменко Н.Ю., Романцові М.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
за участю представника позивача ОСОБА_2,
за участю відповідача ОСОБА_3,
за участю представника відповідача ОСОБА_4,
за участю представника відповідача - адвоката ОСОБА_5,
за участю третьої особи ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_6, Перша Павлоградська державна нотаріальна контора про зміну черговості отримання права на спадкування за законом, -
У листопаді 2008 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, уточнивши позовні вимоги, просила ухвалити рішення, яким визнати за нею право на спадкування за законом після ОСОБА_7, який помер 04 жовтня 2007 року, разом зі спадкоємцями першої черги, судові витрати просила покласти на відповідача.
В обгрунтування позовної заяви, позивач посилалась на те, що 04 жовтня 2007 року помер її рідний брат ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заповіт ОСОБА_7 не складав. Спадкоємцями першої черги за законом є його донька ОСОБА_3 - відповідач по справі, а вона - спадкоємицею другої черги за. законом. У передбачений законом строк, вона звернулася до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Вважає, що вона має право, за рішенням суду, одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через тяжку хворобу, був у безпосередньому стані. Також, посилалась на те, що протягом останніх 10 років, з 1997 року по день смерті, ОСОБА_7 мешкав разом з нею у будинку №11 по вулиці Будинського у місті Павлограді Дніпропетровської області, який належить їй на праві приватної власності, весь час вони разом вели спільне домашнє господарство. Оскільки померлий ОСОБА_7 останні 5 років хворів, вона опікувалась ним, надавала йому допомогу, через тяжку хворобу, померлий знаходився у безпорадному стані. Тому, вона вимушена звернутися до суду із вказаною позовною заявою.
В судовому засідання позивач ОСОБА_1, її представник ОСОБА_2, кожний окремо, підтримали уточнені позовні вимоги, просили позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3, її представник ОСОБА_8 в судовому засіданні, кожна окремо, позовні вимоги не визнали, заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена. Дієздатність померлого ОСОБА_7 не була обмежена і піклування над ним не встановлювалось як у судовому порядку так і рішенням виконкому. Також, ОСОБА_7 був засновником приватного підприємства «Київ» та ЗАТ «Сізод» як повністю дієздатна людина, він був матеріально 1 забезпеченим, мав кілька транспортних засобів, і його стан здоров'я дозволяв йому керувати ними, ніколи у безпорадному стані ОСОБА_7 не знаходився, інвалідності не мав. Крім того, за свої особисті кошти ним була придбана деяка нерухомість у місті Ялти АРК, всі членські внески померлий вносив сам, безпосередньо у місті Ялта, що, на думку відповідачів, не може свідчити про безпорадний стан померлого. Також, у червні 2005 року ОСОБА_7 знаходився на лікуванні у спеціалізованій медико-санітарній частині №15 м.Павлограда, у листопаді 2006 року та квітні 2007 року - на профілактичному лікуванні, у вересні 2007 року він сам, без сторонньої допомоги, знаходився у санаторії «Полтава» ДП «Миргородкурорт». За таких обставин, відповідач, її представник вважають, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Третя особа - ОСОБА_6, в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.
Представник третьої особи - Першої Павлоградської державної нотаріальної контори в : судове засідання не з'явився, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності. При винесенні рішення, покладались на розсуд суду.
Вислухавши доводи позивача та її представника, заперечення відповідача та її представника, думку третьої особи, вислухавши свідків, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, ознайомившись з медичною карткою та довідками лікарів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно частини 2 статті 1259 ІДК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
При цьому, під поняттям «опікування» необхідно розуміти надання звичайних фактичних послуг особі, яка перебувала у безпорадному стані і потребувала сторонньої допомоги: приготування їжі, прибирання квартири, прання білизни тощо.
Поняття «матеріальне забезпечення» слід розуміти як надання матеріальної допомоги, яка була основним засобом до існування, так і оплату комунальних послуг, ліків, придбання необхідних особистих речей для хворого тощо.
Поняття «тривалий час» належить до оціночних категорій. 1 суд, який розглядає справу, повинен визначатися з його змістом, виходячи із засад розумності і справедливості.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 народився 21 червня 1940 року, що підтверджується копією свідоцтва про народження, з якої вбачається, що батьками зазначені - ОСОБА_9 (батько) та ОСОБА_10 (мати) (Том 1 арк.с.8).
Позивач ОСОБА_1 народилась 06 червня 1938 року, батьками зазначені - ОСОБА_9 (батько) та ОСОБА_10 (мати) (Том 1 арк.с.16).
Отже, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 є між собою рідним братом та сестрою.
04 жовтня 2007 року ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (Том 1 арк.с.7).
Згідно частини 1 статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.
Відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 є спадкоємицею першої черги за законом, відповідно до вимог ч.І ст. 1261 ЦК України як дитина спадкодавця, що підтверджується копією свідоцтва про її народження, де батьками зазначені - ОСОБА_7 (батько) та ОСОБА_11 (мати) (Том 1 арк.с. 193).
Як вбачається з копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії І-КИ №045167 від 16 жовтня 11995 року, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_11, батьками відповідачки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, був розірваний 24 жовтня 1994 року (Том 1 арк.с. 160).
Отже, спадкоємицею у праві на спадкування за законом, відповідно до ч.І ст. 1261 ЦК України, є донька померлого ОСОБА_7 - відповідач по справі ОСОБА_3.
Претендувати на зміну черговості отримання права на спадкування, згідно вимог частини 2 статті 1259 ЦК України, мають право лише спадкоємці за законом.
Згідно статті 1261 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мдють рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1, будучи рідною сестрою померлого, своєчасно, 22 січня 2008 року в установлений законом строк та в установленому законом порядку звернулася до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого 04 жовтня 2007 року ОСОБА_7 (Том 1 арк.с.55).
Досліджуючи наявне в матеріалах справи повідомлення Першої Павлоградської державної нотаріальної контори про звернення до них із заявою про прийняття спадщини якогось «сина ОСОБА_12», судом було з'ясовано, що станом, на час ухвалення судом рішення по вказаній цивільній справі, у зазначеної особи відсутній будь-який правовстановлюючий документ, який би підтверджував його родинні відносини з померлим ОСОБА_7 (Том 1 арк.с.55). Крім того, за наявності у зазначеної особи будь-яких правовстановлюючих документів на підтвердження його родинних відносин з померлим ОСОБА_7, відповідно до вимог частини 1 статті З ЦПК України, зазначена особа має право, в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та її померлий брат ОСОБА_7 проживали разом однією сімєю з 1997 року по 04 жовтня 2007 року (день смерті останнього) у будинку №11 по вулиці Будинського у місті Павлограді Дніпропетровської області, що підтверджується довідкою від 20.01.2008 року, виданою головою квартального комітету №10 (Том 1 арк.с.6), вони вели сумісне господарство, після виходу ОСОБА_7 у 2000 році на пенсію за станом здоров'я (Том 1 арк.с.199), ОСОБА_1 протягом тривалого часу опікувалася братом, оскільки у 2005 році він переніс інсульт (Том 1 арк.с.19), і до дня смерті часто хворів, а вона - забезпечувала його всім необхідним, надавала іншу допомогу.
Зазначені обставини підтвердили і допитані в судовому засіданні свідки.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 зазначив, що він був давнім та добрим знайомим ОСОБА_7, з яким познайомився в кафе у 2000 році. Вони багато спілкувались, останній часто просив його про деякі послуги. Кілька разів він підвозив ОСОБА_7 на залізничний вокзал, коли той їхав на Західну України. Після хвороби серця, возив його до лікарні, до дому на вулицю Будинського у місті Павлограді Дніпропетровської області, привозив ліки. Разом їздив з ним у Миргород в санаторій, де ОСОБА_7 лікував серце. Знає, що померлий мав транспортні засоби, проте, через стан здоров'я не міг самостійно ними керувати. З моменту знайомства и до дня смерті ОСОБА_7 проживав разом зі своєю сестрою ОСОБА_1, яка опікувалась ним через його тяжку хворобу серця, а також надавала іншу допомогу - прибирала, готувала, прала.
Свідок ОСОБА_14, допитана в судовому засіданні показала, що у 2003 році вона познайомилась з ОСОБА_7, протягом 5-6 років вони зустрічались. Знає, що у 2005 році у померлого був інсульт і після цього часу, у нього постійно хворіло серце і він погано почувався, кілька разів вона їздила до нього у лікарню. Тривалий час він мешкав разом з сестрою ОСОБА_1, яка ним опікувалась, готувала, прибирала та прала.
Свідок ОСОБА_15 Н.1., допитана в судовому засіданні показала, що вона є головою квартального комітету №10, знає, що ОСОБА_7 протягом 14 років проживав разом з сестрою ОСОБА_1 у будинку №11 по вулиці Будинського у місті Павлограді Дніпропетровської області, який належить останній на праві власності. У ОСОБА_7 було хворе серце, його часто забирала швидка медична допомога. Коли він втрачав свідомість, ОСОБА_1 приходила і кликала допомоги, і її син допомагав заносити ОСОБА_7 до будинку.
З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених зазначеними свідками щодо опікування ОСОБА_1 за своїм рідним братом, а саме надання звичайних фактичних послуг ОСОБА_7, який потребував сторонньої допомоги: приготування їжі, прибирання квартири, прання білизни тощо. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються зібраними у справі доказами.
Що стосується тяжкої хвороби померлого, судом були допитані наступні свідки.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16, яка працює буфетницею у СМЧ №15, зазначила, що під час неодноразового перебування ОСОБА_7 у лікарні у зв'язку з тяжкою хворобою серця, до нього весь час приходила його сестра ОСОБА_1, приїжджала і ОСОБА_11. Оскільки померлий був на дієті, він не міг їсти у лікарні, і їв «домашню їжу».
Допитана свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показала, що вона була співмешканкою ОСОБА_18 і з 2003 року по 2008 рік мешкала разом з ним у будинку №14 по вулиці Будинського у місті Павлограді Дніпропетровської області, і була сусідкою ОСОБА_1, яка постійно опікувалась її братом ОСОБА_7, і лише вона доглядала за ним, прибирала, готувала їжу, прала, а до них приходила і викликала швидку медичну допомогу для ОСОБА_7, оскільки у нього останній час хворіло серце.
Свідок ОСОБА_19, допитана в судовому засіданні пояснила, що її чоловік ОСОБА_20, працював у ОСОБА_7 різноробочим та допомагав йому по господарству, а вона приходила до них і робила ОСОБА_7 уколи у зв'язку з тим, що у нього була тяжка хвороба серця. Знає, що він ніколи не курив та не вживав спиртних напоїв.
Свідок ОСОБА_21 допитана в судовому засіданні показала, що її померлий чоловік працював у ОСОБА_7 маляром-штукатуром. Вона є медичним працівником, тому приходила до нього до дому на вулицю Будинського у місті Павлограді Дніпропетровської області та робила уколи через те, що він мав хворобу серця.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснила, що знала ОСОБА_7 з 1990 років, є його близькою подругою, вони дружили сім'ями, часто бувала у будинку де він тривалий час мешкав - по вулиці Будинського у місті Павлограді Дніпропетровської області. Знає, що померлий хворів і з народження у нього був «порок серця». Ним опікувалась його рідна сестра ОСОБА_1. Під час перебування його у лікарні, вона приходила і навіщала його.
Свідок ОСОБА_18 1.В., допитаний в судовому засіданні зазначив, що з 1980 року по 2008 рік він був сусідом ОСОБА_1 та її брату ОСОБА_7 і мешкав у будинку №14 по вулиці Будинського у місті Павлограді Дніпропетровської області. У ОСОБА_7 були часті приступи серця, він, разом з батьками, допомагали його піднімати та заносити до будинку. Знає, що ОСОБА_7 мав транспортні засоби, але не бачив коли він ними керував, бачив, що його привозили.
Свідок ОСОБА_20, допитаний в судовому засіданні показав, що допомагав ставити двері у будинку №11 по вулиці Будинського у місті Павлограді Дніпропетровської області, де тривалий час мешкав ОСОБА_7 разом зі своєю сестрою ОСОБА_1. Знає, що у нього була хвороба серця, яке викликало постійні приступи, кілька разів підвозив його до лікарні.
Отже, позивач, відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, довела за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України, зазначені нею обставини |тяжкої хвороби ОСОБА_7 - «пороку серця», вказані факти підтвердили допитані в {судовому засіданні свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_20, які з 1994 року по теперішній час не є родичами та особами, які їмають свою заінтересованість в результаті розгляду справи, вони є близькими друзями і які {залишились такими після смерті ОСОБА_7 З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених зазначеними свідками, їх показання об'єктивно підтверджуються зібраними у справі доказами.
Крім того, на підтвердження зазначеного, судом була досліджена медична картка ОСОБА_7 та довідки з лікарень, з яких вбачається наступне:
- з 30.05.2005 року по 17.06.2005 року, а також з 21.02.2006 року по 04.03.2006 року, а також !з03.04.2007 року по 17.04.2007 року - ішемічний інсульт в лівій вісочній частині з правобоковою •пірамідною недостатністю, повільною координаторною недостатністю та синкопальними станами,
на фоні атеросклерозу магістральних судин голови. ДЕП 2 ступеню. Супутній діагноз: ішемічна хвороба серця. Кардіосклероз атеросклеротичний, артеріальна гіпертензія. (Згідно епікризу СМСЧ-15 ОСОБА_7 поступив зі скаргами на давленний діффузний головний біль, головокружіння, що посилювались при переміні положення тіла, приступи відключення свідомості, хитність при ходінні, почуття «пелени» перед очами, підвищена роздратованість);
-з 07.11.2005 року по 24.11.2005 року - кардіосклероз атеросклеротичний, хронічний панкреатит в стадії загострення, хронічний холецистит в стадії нестійкої ремісії, дисциркуляторна енцефалопатія II ступеню;
-з 07.11.2006 року по 18.11.2006 року - кардіосклероз атеросклеротичний, хронічний гастродуоденит в стадії загострення, наслідки ішемічного інсульту.
Отже, суд вважає, що ішемічна хвороба серця є причиною гострої серцевої судинної недостатності і є тяжкою хворобою серця.
Досліджуючи наявну в матеріалах справи копію закордонного паспорта померлого ОСОБА_7 на твердження відповідача та її представника щодо бездоганного здоров'я померлого та можливості самостійно без сторонньої допомоги користування повітряним транспортом, суд не приймає до уваги зазначене, в якості доказу по справі, оскільки в ньому відсутні будь-які відмітки щодо перетинання будь-якого кордону (Том 1 арк.с.71).
Також, суд не може прийняти до уваги в якості доказу по справі довідку начальника ДАІ з обслуговування адміністративних територій м.Павлоград та Павлоградського району УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_23 щодо проходження транспортними засобами, належними померлому ОСОБА_7, технічного огляду і відповідно його доброго стану здоров'я (Том 1 арк.с.73) та відомості №11 прийому грошових коштів від членів ГСК №6 міста Ялта АРК за червень місяць 2007 року - особисто від ОСОБА_7 на підтвердження відсутності тяжкої хвороби (Том 1 арк.с.195), оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 показав, що познайомився у 1993 році з ОСОБА_25, який постійно займав йому гроші без розписок, зазначив, що він був здоровою людиною і постійно з ним випивав. Суд критично відноситься до таких свідчень, оскільки його свідчення ставлять під сумнів достовірність і правдивість фактів, які були ним повідомлені в судовому засіданні, крім того, померлий був дуже скрупульозною людиною і ніколи не займав навіть невелику кількість грошей без розписок, всі вони знаходились у сейфі померлого, розписка зазначеного свідка - відсутня. Щодо зловживання спиртними напоями, то допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_19М та ОСОБА_26 спростували покази свідка ОСОБА_24
На підтвердження «матеріального забезпечення» ОСОБА_7 стосовно придбання ліків та необхідних особистих речей для хворого, судом була допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26, яка показала, що у період з 1996 року по 1997 рік вона працювала поваром у кафе «Київ», яке належало померлому ОСОБА_7 Останній був дуже інтелігентним чоловіком, завжди за собою доглядав, мав вигляд охайної людини і в цьому йому допомагала його сестра ОСОБА_1. ОСОБА_7 приймав участь у всіх заходах, але ніколи не курив і не вживав спиртні напої.
Свідок ОСОБА_27 допитаний в судовому засіданні показав, що у 1988 році він був головою кооперативу «Шахтар», у 1989 році познайомився з ОСОБА_7 Знав, що він був матеріально забезпеченою людиною, тому що мав квартиру у місті Ялта АРК, де допомагав йому робити ремонт. Суд не приймає до уваги зазначені свідчення, оскільки свідок не зовсім вірно розуміє поняття «матеріального забезпечення», і яке включає не придбання померлим будь-якого нерухомого майна, а надання матеріальної допомоги щодо придбання ліків та інших особистих речей близькою особою, а саме сестрою померлого.
Що стосується допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, яка є бувшою дружиною померлого ОСОБА_7 і матір'ю відповідачці ОСОБА_3, то суд, критично відноситься до таких свідчень, оскільки вказаний свідок має свою заінтересованість в результаті розгляду справи, її свідчення ставлять під сумнів достовірність і правдивість фактів, які були нею повідомлені в судовому засіданні.
Крім того, суд не прийняв до уваги и не задовольнив як клопотання позивача, так і клопотання відповідача, під час розгляду судом справи по суті, про виклик та допит в судовому засіданні в якості свідків - лікарів Куцевол, Євграфова, Шинкаренко, оскільки відповідно до вимог статті 136 ЦПК України, заява про виклик свідка має бути подана до або під час попереднього судового засідання.
Також, судом не було задоволено клопотання відповідача, її представника, про виклик та допит в судовому засіданні в якості свідків інших осіб - ОСОБА_28 та ОСОБА_29, які мешкають у місті Ялта Автономної Республіки Крим, оскільки, на думку суду, вказане клопотання про допит цих осіб, було заявлене з метою затягування розгляду цивільної справи.
Що стосується поняття «тривалий час», яке належить до оціночних категорій, суд, визначаючись з його змістом, виходячи із засад розумності і справедливості, вважає, що період з 1997 року по 04 жовтня 2007 року (день смерті ОСОБА_7О.) є досить тривалим часом опікування, матеріального забезпечення та надання іншої допомоги спадкодавцеві, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані.
Таким чином, судом безспірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 має право на одержання права на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування.
Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, На які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач, її представник, повинні були довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст.57-59 ЦПК України, зазначені ними обставини того, що опікування у вигляді надання звичайних фактичних послуг померлому, ОСОБА_1 не надавала, що ліки та інші особисті речі хворому ОСОБА_7 не надавались, таких доказів вони не надали суду.
Питання про належність та допустимих доказів до справи, вирішується тільки на підставі застосування норм матеріального права та з урахуванням поданих сторонами доказів у справі.
Крім того, інші посилання відповідача, її представника, не можуть бути взяті судом до уваги, бо не основані на законі і є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, крім того, вони спростовуються доказами, наданими позивачем, її представником та третьою особою в матеріали справи.
Таким чином, зібрані у справі докази та наявна їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.І ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір у розмірі 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційне- технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 07 грн. 50 коп., а разом - 16 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.10, 11, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, ч.2 ст. 1259 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_6, Перша Павлоградська державна нотаріальна контора про зміну черговості отримання права на спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом після ОСОБА_7, який помер 04 жовтня 2007 року, разом зі спадкоємцями першої черги.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 08 (вісім) грн. 50 (п'ятдесят) коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 07 (сім) грн. 50 (п'ятдесят) коп., а разом - 16 (шістнадцять) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.В. Токар