Справа № 369/9139/17
Провадження № 2-а/369/296/17
Іменем України
01.11.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючогсудді Волчко А.Я.
при секретарі Раситюк М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Поліцейського УПП в м. Києві 8-ї роти 4-го батальйону полції Худенко В.П. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адмінстративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку адміністративного судочинства з даним позовом, мотивуючи його тим, що 17 серпеня 2017 року інспектором патрульної поліції 8-ї роти 4-го батальйону Худенко В.П. було винесено постанову БР№457140 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч,2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, нібито перетнув лінію суцільної розмітки та здійснив рух по смузі зустрічного руху.
Дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню за таких підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, інспектор Худенко В.П. зупинив водія ОСОБА_2 17.08.2017 року о 02-00 за адресою м. Вишневе, вул. Київська 21 та звинуватив його в тому, що він нібито перетнув лінію суцільної розмітки та здійснив рух по смузі зустрічного руху 17.08.17 о 02-00, за адресою м. Вишневе, вул. Київська 21, інспектор Худенко В.П. виніс постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП.
Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, інспектор Худенко В.П. не дав ОСОБА_2 можливості скористатися своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Разом з тим, після висловлення звинувачень, інспектор Худенко В.П. виніс постанову біля відділка поліції в м. Вишневе, вул. Балукова 22 без присутності звинуваченого. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Своїми діями, Худенко В.П. грубо порушив вимоги ст.ст.278,279 КУпАП.
Таким чином, були встановлені такі порушення: відповідач Худенко В.П, незаконно виніс постанову біля відділка поліції в м. Вишневе, вул. Балукова 22, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справі; позбавив позивача ОСОБА_2 можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене просив визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції 8-ї роти 4-го батальйону Худенко В.П. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 біля відділку поліції в патрульному автомобілі поліції без присутності обвинуваченого 17.08.2017 року в м. Вишневе вул. Балукова 22. Скасувати постанову інспектора патрульної поліції 8-ї роти 4-го батальйону Худенко В.П. БР№457140 від 17.08.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про день слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Пояснень чи заперечень на адміністративний позов не надіслав.
Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, 17 серпеня 2017 року інспектором патрульної поліції 8-ї роти 4-го батальйону Худенко В.П. було винесено постанову БР№457140 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, нібито перетнув лінію суцільної розмітки та здійснив рух по смузі зустрічного руху.
Позивач важає вказану постанову незаконною, оскільки в порушення ст. 258 КпАП України працівник поліції не мав права притягати його до адміністративної відповідальності без доказів та з'ясування об-ставин по справі, відповідач незаконно виніс постанову біля відділка поліції в м. Вишневе, вул. Балукова 22, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справі; позбавив позивача ОСОБА_2 можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП.
Для вирішення даного спору суд вважає за необхідне проаналізувати наступні норми законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КпАП України порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Відповідно до положень КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1,2 ст. 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
У частинах першій, другій статті 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а саме протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 КУпАП.
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 КУпАП, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Згідно п.4 р.І наведеної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до п.1 р.ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктом 2 р.ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.2 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно ч.2 ст.70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, постанова від 17 серпня 2017 року складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП.
В судовому засіданні позивачем не спростовані факти, викладені в оскаржуваній постанові, а саме те, що ним не були порушені правила дорожнього руху.
Таким чином, розглянувши адміністративну справу у межах заявлених вимог, з'ясувавши усі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у вимогах позову.
Керуючись ст.ст.69-71,86,128,158-163,167 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Поліцейського УПП в м. Києві 8-ї роти 4-го батальйону полції Худенко В.П. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адмінстративне правопорушення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: А.Я. Волчко