Номер провадження: 33/785/14/18
Номер справи місцевого суду: 522/8397/17
Головуючий у першій інстанції Гаєва Л. В.
Доповідач Грідіна Н. В.
02.01.2018 року м. Одеса
Суддя апеляційного суду Одеської області Грідіна Н.В., розглянувши апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Острик О.В. на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2017 року про закриття провадження у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП, щодо ОСОБА_3,-
Встановила:
В протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцію, від 25.04.2017 року ОСОБА_3 інкримінувалося, що він, перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки директора Департаменту «Агентства з питань інвестицій та розвитку» Одеської обласної державної адміністрації, тобто будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, подав за своїм підписом на адресу голови Одеської обласної державної адміністрації лист №01.1-14/30/3 від 29.01.2016 року, в якому просив голову обласної державної адміністрації надати згоду на преміювання співробітників Департаменту «Агентство з питань інвестицій та розвитку» Одеської обласної державної адміністрації, в тому числі і себе, за якісно проведену роботу з підготовки презентації Одеської області в рамках візиту голови обласної державної адміністрації та представників органів місцевої влади і ділових кіл регіону в м. Стамбул (Турецька республіка), який відбувся 25-29 січня 2016 року.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_3, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та негайно не повідомив про наявність конфлікту інтересів голову (заступників) Одеської обласної державної адміністрації, а натомість підписав Наказ Департаменту «Агентство з питань інвестицій та розвитку» Одеської обласної державної адміністрації №5/А від 29.01.2016 «Про преміювання працівників Департаменту «Агентство з питань інвестицій та розвитку» Одеської обласної державної адміністрації у січні 2016 року», згідно якого преміював співробітників та себе у розмірі 9 000 гривень, що є 889% відповідно довідки про нарахування премії працівникам Департаменту «Агентство з питань інвестицій та розвитку» Одеської обласної державної адміністрації підписаною ОСОБА_4, що згідно постанови КМУ від 9 березня 2006 р. № 268 не є обов'язковою надбавкою та мінімальний її розмір складає 10%, та не відповідає п.1.1 положення Одеської обласної державної адміністрації про затвердження положення про порядок преміювання працівників Департаменту «Агентство з питань інвестицій та розвитку» яке затверджено 20.11.2015 року, та розроблено відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП.
Постановою суду першої інстанції провадження по справі щодо ОСОБА_3 закрито, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП, згідно вимог п. 7 ст. 247 КУпАП.
Прокурор Одеської місцевої прокуратури №3 Острик О.В. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 287 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Такий порядок встановлений ч. 2 ст. 294 КУпАП (пп. 2 п. 5 розділу XII Закону України №1697-УП від 14.10.2014 року, який набрав чинності 26.10.2014 року), яка є спеціальною нормою, згідно якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена: особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності; її законним представником; захисником; потерпілим та його представником.
Таким чином, прокурор, як суб'єкт оскарження постанови суду першої інстанції, був виключений із зазначеної норми закону (Закон України №1697-УП від 14.10.2014 року).
Наведений в ч. 2 ст. 294 КУпАП перелік осіб, яким надано право на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.
Позбавлення законодавством прокурора права на оскарження постанови судді одночасно підтверджується змістом ч. 2 ст. 295 КУпАП, яка, до внесення зазначених змін, встановлювала обов'язок повідомляти прокуророві про результати розгляду його апеляційної скарги, а на даний час такого обов'язку не містить.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Згідно з ч. 5 ст. 7 КУпАП, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Положення ч.5 ст.7, ч. 1 ст.287 КУпАП (зі змінами, внесеними Законом України №1697-УІ1 від 14.10.2014 року) кореспондують з положенням Закону України « Про прокуратуру» ( в редакції цього ж Закону України №1697-УІІ від 14.10.2014 року), згідно з якими однією з функцій прокуратури є нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (п.4 ч.1 ст.2 цього Закону).
Повноваження прокурора при здійсненні такого нагляду визначені ст. 26 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України «Про прокуратуру» № 1697-УП від 14.10.2014 року) та спрямовані на захист прав і свобод особи, яка примусово тримається в будь-яких місцях, згідно з судовим рішенням або рішенням адміністративного органу.
Оскаржуваною постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2017 року провадження по справі відносно ОСОБА_3, якому інкримінувалося вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, закрито, на підставі ст.38 КУпАП, заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, застосовано не було.
За таких підстав, з урахуванням положень зазначених норм закону, прокурор, в даному випадку, не наділений функцією нагляду і, відповідно, не має повноважень на оскарження судового рішення.
Щодо посилань прокурора на положення ст. 250 КУпАП, як на правову підставу звернення прокурора з апеляційною скаргою, апеляційний суд вважає необхідним зазначити наступне.
Ухвалою Конституційного Суду України № 49-у/2015 від 08 грудня 2015 року, якою відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 250 КУпАП у взаємозв'язку з положеннями ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287, ч. 2 ст. 294 КУпАП, встановлено, що питання оскарження прокурором постанов суду у справах про адміністративне правопорушення регулюється різними положеннями Кодексу, які не узгоджуються між собою. Усунення таких неузгодженостей, може бути вирішене лише у законодавчому порядку.
Разом з цим, виходячи із принципу верховенства права, враховуючи існуючу неузгодженість діючого законодавства, суди при розгляді справ повинні керуватися положеннями ст.129 Конституції України, якою визначені основні засади судочинства, оскільки норми Конституції є нормами прямої дії, та практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи ( рішення «Щокін проти України»).
З урахуванням вищевикладеного, вимоги прокурора про розгляд апеляційної скарги, в якій фактично ставилося питання про погіршення становища особи, не відповідають вищенаведеним нормам Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.
За таких обставин, прихожу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Острик О.В. на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2017 року, якою провадження по справі щодо ОСОБА_3 закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП,- повернути прокурору Одеської місцевої прокуратури №3 Острик О.В.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Одеської області (підпис) Н.В. Грідіна
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду
Одеської області Н.В. Грідіна