29 грудня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ященко М.А., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, представника Київської міської митниці ДФС ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року, -
Постановою судді Голосіївського Солом'янського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1700,00 гривень, стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 320,00 грн.
Безпосередній предмет порушення митних правил згідно протоколу про порушення митних правил №0241/10000/17 від 30 березня 2017 року, а саме: купюри номіналом 500 євро у кількості 14 шт., загальною вартістю 203 438,94, грн., купюри номіналом 100 євро у кількості 7 шт., загальною вартістю 20 343,89 грн., купюри номіналом 20 євро у кількості 1 шт., загальною вартістю 581, 25 грн., купюри номіналом 100 доларів США у кількості 6 шт., загальною вартістю 16 224, 06 грн., купюри номіналом 20 доларів США у кількості 1 шт., загальною вартістю 540,80 грн., купюри номіналом 10 доларів США у кількості 1 шт., загальною вартістю 270,40 грн., купюри номіналом 5 доларів США у кількості 1 шт., загальною вартістю 135,20 грн., які вилучені та зберігаються в касі бухгалтерії Київської міської митниці ДФС України, за адресою: м. Київ, бул. Вацлава Гавела 8-а. - конфісковано.
Згідно постанови, 30 березня 2017 о 10 год. 10 хв. на митному посту «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської міської митниці ДФС під час проведення вибіркового митного контролю на лінії спрощеного митного контролю «зеленого коридору» залу «Відліт» терміналу «А» Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни), для проведення вибіркового митного контролю було зупинено громадянина України ОСОБА_2, який слідував один до Мемінгена рейсом W6 7305 літаком авіакомпанії «WizzАіг».
Справа № 33/796/2498/2017
Категорія: ст.471 МКУ
Суддя у першій інстанції - Шереметьєва Л.П.
Суддя апеляційної інстанції - Ященко М.А
Після перетину пасажиром «білої лінії», яка відповідно до п. 1.10 Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом, затверджених наказом Державної митної служби України від 18.02.2006 № 137(зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.03.06 за № 217/12091), позначає закінчення «зеленого коридору» та після перетину якої настає відповідальність за порушення митних правил, про що зазначено на інформаційному стенді, розміщеному в зоні митного контролю, під час вибіркового митного контролю було зупинено ОСОБА_2 з метою усного опитування.
При усному опитуванні було встановлено, що ОСОБА_2 переміщує готівкові кошти, з його слів, близько 17 000 Євро.
Зазначеного громадянина було запрошено до оглядової кімнати, де при перерахунку встановлено перевищення дозволеної до переміщення за межі України кількості грошових коштів, а саме 17 720 Євро та 635 дол. США.
Суму, еквівалентну 10 000 євро, було повернуто ОСОБА_2 для переміщення за межі України, затримано 7 720 (сім тисяч сімсот двадцять ) Євро та 635(шістсот тридцять п'ять)дол. США.
30 березня 2017 року посадовою особою митного органу складено протокол про порушення митних правил №0241/10000/17 відносно ОСОБА_2 за ознаками порушення митних правил передбачених ст. 471 МК України.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року, скасувати постанову та провадження у справі за ст. 471 Митного кодексу України відносно нього закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, у відповідності до п. 1 ст. 247, п. 3 ч.1 ст. 284 КУпАП, зобов'язати митний орган Київської міської митниці ДФС України повернути ОСОБА_2 незаконно вилучені 7 720 (сім тисяч сімсот двадцять) євро та 635 (шістсот тридцять п'ять ) дол. США.
Щодо підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 зазначає, що ні він, ні його представник не були присутні під час розгляду справи у суді, повідомлення, які містяться у справі, повертались за закінчення строку зберігання і про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо лише 05 вересня 2017 року, після ознайомлення з матеріалами справи.
В обгрунтуваннях апеляційної скарги посилається на те, що стороною захисту було заявлено клопотання про виклик в судове засідання свідків та витребування відеоматеріалів з камер відеоспостереження, яке було задоволено суддею. Проте в судовому засіданні було допитано в якості свідка тільки співробітника митниці, а запити щодо витребування відео з камер відеоспостереження відсутні та не направлялись судом. І це на, думку ОСОБА_2, вказує на неповноту на необ'єктивність судового розгляду справи.
Вказує, що суддею порушено вимоги ст. 33 КУпАП, яка передбачає врахування особи порушника, його майнового стану, пом'якшуючих обставин, тощо при обранні виду адміністративного стягнення.
Апелянт зазначає, що в даному конкретному випадку не було жодного порушення правил перетину митного кордону, оскільки ОСОБА_2 самостійно звернувся до інспектора за наданням допомогти у митному оформленні, а натомість вони черговий раз вирішили скористатись ситуацією необізнаності особи та покращити свої показники.
Відтак, у діях ОСОБА_2 відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, що виражається у порушенні існуючого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а в його діянні відсутній склад інкримінованого порушення митних правил.
Відсутні також і докази на скоєння ОСОБА_2 адміністративного проступку з необережності, оскільки перетин лінії контролю «зеленого коридору» був здійснений ним не з наміром його порушити, а з наміром дізнатись про порядок оформлення наявних у нього валютних коштів.
Вказує, що не приховував наявну у нього валюту від митного контролю і самостійно повідомив про всі наявні у нього кошти співробітниці митного контролю, при чому заявив про всі наявні у нього кошти під час проходження митного контролю в режимі «зеленого коридору».
До того ж, ОСОБА_2 зберігав всю валюту разом, у одному і тому ж гаманці, що також є підтвердженням відсутності у нього умислу на приховування валюти від митного контролю.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та захисника, які підтримали подану апеляційну скарги та просили її задовольнити, пояснення представника митного органу ОСОБА_4, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову суду законною і обґрунтованою, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_7 щодо надання ним у березні 2017 року позики ОСОБА_2 у сумі 20000 євро на придбання в Німеччині автомобіля, перевіривши матеріали справи та викладені в апеляційній скарзі доводи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку із цим, зазначених у ст. 489 МК України вимог при розгляді справи про порушення митних правил повинен дотримуватися і суд, який додатково має керуватися ст. 280 КУпАП, згідно якої орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення та /або її представника і може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про час та місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Разом з тим, суддя суду першої інстанції при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України, вказаних вище вимог закону, передбачених ст.526 МК України, не дотримався, розглянувши дану справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, без наявності даних про своєчасне її сповіщення про час та місце розгляду справи, за наявності у справі клопотань ОСОБА_2 та його захисника про перенесення розгляду справи на іншу дату, та без повідомлення захисника про час та місце судового розгляду, з зазначенням у протоколі судового засідання та постанові судді суперечливих даних одночасно як про надання ОСОБА_2 та захисником пояснень в судовому засіданні по суті справи, так і про розгляд справи за їх відсутності, чим грубо порушене право ОСОБА_2 на захист.
З урахуванням того, що захисник ОСОБА_3 ознайомилась з матеріалами справи 05 вересня 2017 року (а.с.6), а апеляційну скаргу було подано 13.06.2017 року (а.с.78), суддя апеляційного суду вважає за необхідне поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, протокол про порушення митних правил щодо ОСОБА_2 був складений 30 березня 2017 року та надійшов для розгляду до Солом'янського районного суду м. Києва 19.04.2017 року (а.с.14).
Під час знаходження справи в суді від ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 надійшли чисельні клопотання про відкладення розгляду справи та про дослідження доказів за їх участю (а.с.17-25, 27,35-37,50-51). Останнє за часом клопотання надійшло від захисника ОСОБА_3 06.06.2017 року, і у ньому вона, посилаючись на сімейні обставини - смерть бабусі, просила відкласти розгляд справи на іншу дату, не допитувати свідків без її участі та повідомляла про дати, коли вона зайнята у інших судових процесах, в тому числі і 07.07.2017 року у Печерському районному суді м. Києва з 15-00 год. (а.с.50-51). Даних про виклик захисника ОСОБА_3 в наступні судові засідання, які згідно протоколів судового засідання, призначались на 16.06., 23.06., 30.06, 07.07.2017 року (а.с.56,61, 64, 69) в матеріалах справи немає.
ОСОБА_2 був повідомлений про судове засідання, призначене на 10.00.год 16.06.2017 року а.с.53), в яке не з'явився. Після цього йому двічі направлялись судові повітки про виклик до суду, зокрема 17.06.2017 про виклик на 23.07.2017, 04.07.2017 про виклик на 07.07.2017, які направлялись за адресою: АДРЕСА_1, які повертались з відділення Укрпошти з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.59,67). При цьому конверт з викликом до суду на 07.07.2017 року повернувся до суду лише 13.07.017 року, тобто на час розгляду справи 07.07.2017 року у суду не було ніякої інформації про своєчасне сповіщення ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи.
Крім цього, суддею не було вчинено жодних дій по направленню ОСОБА_2 судових повісток за іншою адресою, яка вказувалась як місце його проживання в запереченнях на протокол про порушення митних : м. Київ,вул. С. Хохлових, 8,кім. 29 (а.с.19), що підтверджувалось копією договору про оренду ОСОБА_2 койко -місця в гуртожитку за даною адресою (а.с.28).
Наведене, в сукупності, свідчить про недотримання суддею вимог ст. 526 МК України, через неналежне повідомлення ОСОБА_2 та його захисника про час та місце судового засідання.
Крім цього, у протоколі судового засідання від 07.07.2017 року та постанові судді від цієї ж дати вказані суперечливі дані одночасно як про надання ОСОБА_2 та захисником пояснень в судовому засіданні по суті справи, так і про розгляд справи за їх відсутності (а.с.69, 70-72), що не може свідчити про законність та обгрунтованість судового рішення щодо ОСОБА_2
Відповідно до вимог ст.531 МК України однією з підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил є безпідставне недопущення до участі у розгляді справи особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження.
За таких обставин, постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови суддею апеляційного суду, відповідно до повноважень, передбачених ст. 529 МК України та ст.294 КУпАП України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, 30 березня 2017 о 10 год. 10 хв. на митному посту «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської міської митниці ДФС під час проведення вибіркового митного контролю на лінії спрощеного митного контролю «зеленого коридору» залу «Відліт» терміналу «А» Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни), для проведення вибіркового митного контролю було зупинено громадянина України ОСОБА_2, який слідував один до Мемінгена рейсом W6 7305 літаком авіакомпанії «Wizz Аіг».
При усному опитуванні було встановлено, що ОСОБА_2 переміщує готівкові кошти, з його слів, близько 17 000 Євро.
Після цього ОСОБА_2 було запрошено до оглядової кімнати, де при перерахунку встановлено перевищення дозволеної до переміщення за межі України кількості грошових коштів, а саме 17 720 Євро та 635 дол. США.
Суму, еквівалентну 10 000 євро, було повернуто ОСОБА_2 для переміщення за межі України, затримано 7 720 (сім тисяч сімсот двадцять ) Євро та 635(шістсот тридцять п'ять)дол. США.
В судовому засіданні апеляційного суду були заслухані:
- пояснення ОСОБА_2 щодо обставин інкримінованого йому порушення митних правил, в яких він заперечував наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки він не приховував наявну у нього валюту від митного контролю, не будучи достатньо обізнаним про митні процедури мав намір проконсультуватись з цього приводу з працівником митниці, самостійно правдиво повідомив про всі наявні у нього кошти співробітниці митного контролю, зберігав всю валюту разом, у одному і тому ж гаманці, що також є підтвердженням відсутності у нього умислу на приховування валюти від митного контролю. До того ж він вилучені у нього кошти взяв у позику у свого знайомого ОСОБА_7 для придбання автомобіля, за яким і відлітав до Німеччини;
- пояснення свідка ОСОБА_7, який підтвердив, що у березні 2017 року він надав позику ОСОБА_2 у сумі 20000 євро на придбання в Німеччині автомобіля;
- пояснення захисника ОСОБА_8 на підтримку позиції ОСОБА_2 про відсутність в діях останнього складу інкримінованого йому порушення митних правил;
- пояснення представника митниці ОСОБА_4 про обгрунтованість протоколу про порушення митних правил та наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого с. 471 МК України.
Також були досліджені в повному обсязі дані протоколу про порушення митних правил, акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 30 березня 2017 року, опис предметів, вилучених у ОСОБА_2, службової записки інспектора Н.О. Скріпко (а.с.1-12), якими підтверджується незаконність дій ОСОБА_2 при переміщенні через митний кордон України коштів, які перевищують 10 000 євро.
Відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України, обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Згідно з вимогами ст. 197 МК України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України.
Відповідно до розділу другого Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої Постановою правління Національного банку України №148 від 27.05.2008 року (зі змінами і доповненнями), фізична особа має право вивозити за межі України готівку без письмового декларування митному органу в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, а готівку в сумі, що перевищує вказану суму - за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Стаття 471 МК України передбачає застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, - також конфіскацію цих товарів.
Порушення ст. 471 МК України можливе як за умисної форми вини так і не умисної, а санкція названого Закону є безальтернативною, у зв'язку із чим ОСОБА_2слід визнати винним у вчиненні порушення митних правил, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.
В той же час, відповідно до вимог ч.2 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладене не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення.
На момент винесення постанови суддею апеляційного суду з дня вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України - 30 березня 2017 року, минуло більше шести місяців, і відповідно до положень ст. 528 МК України, п.7ч.1 ст.247, ст. 284 КУпАП справа щодо нього підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків, передбачених ч.2 ст.467 МК України.
Керуючись ст.ст. 467,528,529,531 МК України, ст.ст. 247,284, 294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Голосіївського Солом'янського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 щодо ОСОБА_2 скасувати.
Винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України та на підставі положень п.3 ч.1ст. 528 МК України, п.7ч.1 ст.247, ч.2 ст. 284 КУпАП справу про порушення митних правил щодо нього закрити у зв'язку із закінченням строків, передбачених ч.2 ст.467 МК України.
Безпосередній предмет порушення митних правил, згідно протоколу про порушення митних правил №0241/10000/17 від 30 березня 2017 року, а саме: купюри номіналом 500 євро у кількості 14 шт., загальною вартістю 203 438,94, грн., купюри номіналом 100 євро у кількості 7 шт., загальною вартістю 20 343,89 грн., купюри номіналом 20 євро у кількості 1 шт., загальною вартістю 581, 25 грн., купюри номіналом 100 доларів США у кількості 6 шт., загальною вартістю 16 224, 06 грн., купюри номіналом 20 доларів США у кількості 1 шт., загальною вартістю 540,80 грн., купюри номіналом 10 доларів США у кількості 1 шт., загальною вартістю 270,40 грн., купюри номіналом 5 доларів США у кількості 1 шт., загальною вартістю 135,20 грн., які вилучені та зберігаються в касі бухгалтерії Київської міської митниці ДФС України, за адресою: м. Київ, бул. Вацлава Гавела 8-а - повернути ОСОБА_2.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Ященко