03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
30 жовтня 2017 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Васильєва М.А.,
за участю
особи, провадження щодо якої закрито, ОСОБА_1
представника ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
особи, яка притягується до адміністративної
відповідальності, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 6 грудня 2016 року, якою
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Владивосток, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_2
провадження по справі закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_5 11 липня 2016 року о 14.25 год.., керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. А.Навої в м. Києві, здійснила проїзд перехрестя вул. А.Навої та бул. Перова, на червоний сигнал світлофора, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів та матеріальних збитків.
Своїми діями ОСОБА_4 порушила п. 8.7.3.е ПДР України.
Крім того, ОСОБА_1 визнаний невинуватим у вчиненні ДТП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 11 липня 2016 року о 14.25 год., керуючи автомобілем НОМЕР_2, здійснив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів та не надав дорогу транспортному засобу «Land Rover», державний номерний знак державний номерний знак НОМЕР_3, який завершував рух через перехрестя, в результаті чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів та матеріальних збитків, чим порушив п. 17.1, 16.5 ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить оскаржувану постанову скасувати , визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правовопрушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, а провадження у справі щодо ОСОБА_4 закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що при прийнятті рішення суд першої інстанції порушив принцип об'єктивної істини, а саме суддя, встановивши порушення ПДР України водієм ОСОБА_1 та встановивши те, що він виїхав на перехрестя, не переконавшись в безпеці своїх дій, хоча оглядовість йому була обмежена, не надала належну оцінку його діям як особі, яка керувала джерелом підвищеної небезпеки.
Також апелянт звертає увагу, що в матеріалах справи відсутність дані, що вона виїхала на перехрестя на червоний сигнал світлофору. Також суддею не враховано вимоги п. 8.11, п. 16.8 ПДР України, а також те, що вона закінчувала проїзд перехрестя, коли в автомобіль під її керуванням в'їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_1
Крім того, як зазначає апелянт, суд першої інстанції мотивує своє рішення обставинами, що мали чи мають місце у дійсності, так як зіткнення транспортних засобів відбулося на смузі, яка призначена для руху маршрутних транспортних засобів, по якій ОСОБА_1 рухатись було заборонено відповідно до вимог п. 17.1 ПДР України. При цьому судом взяті до уваги пояснення свідка ОСОБА_7, які суперечать фактичним обставинам ДТР та іншим доказам.
Судом взяті до уваги пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, якими не підтверджується момент початку виїзду автомобіля під її керуванням на перехрестя, але підтверджують те, що безпосередньо перед ДТП вони стояли перед перехрестям на заборонений для руху сигнал світлофору, а, коли автомобіль під її керуванням знаходився на перехресті, то загорівся червоний сигнал світлофору.
При цьому, як зазначає апелянт, судом не взято до уваги порушення з боку ОСОБА_1 п. 16.5 ПДРУ.
Також апелянт посилається на те, що судом встановлено порушення з боку ОСОБА_1 п. 17.1 ПДР України, проте обґрунтоване в цій частині рішення на підставі припущень, оскільки зіткнення відбулося в смузі руху маршрутних транспортних засобів (ас.90-91, 120-123).
Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить відмовити в задоволенні апеляційної скари (ас. 96-98).
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши наявні у справі докази та додатково надані під час апеляційного розгляду, які не були предметом дослідження під час розгляду справи в суді першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, вважаю, що висновок суду про винуватість ОСОБА_4 у порушенні нею п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України, а також про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, є обґрунтованим та підтверджуються наявними у справі доказами, дослідженими під час розгляду справи в суді першої інстанції: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 №052454 від 27 вересня 2016 року, схемою дорожньо-транспортної пригоди, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11 липня 2016 року, письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , відеозаписами з відео реєстраторів, що знайшло своє підтвердження й під час апеляційного розгляду.
Так, відповідно до матеріалів справи вбачається, що стосовно ОСОБА_4 складено протокол про те, що 11 липня 2016 року о 14.25 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. А.Навої в м. Києві, ОСОБА_4 здійснила проїзд перехрестя вул. А.Навої та бул. Перова, на червоний сигнал світлофора, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів та матеріальних збитків
ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції пояснила, що 11 липня 2016 року в денний час вона рухалась на автомобілі «Land Rover» державний номерний знак АІ0210 приблизно зі швидкістю 40 кмгод. з боку вул.. Райдужна в напрямку вул.. Генерала Жмаченка через перехрестя бул. Перова-вул.. Алішера Навої. «Стоп-лінію» по ходу руху автомобіля під її керуванням для виїзду на перехрестя бул. Перова-вул. Алішена Навої вона проїхала на зелений сигнал світлофору, а тому порушень з її боку вимог п.8.7.3 (е) ПДР України не було. Більш того, вона проїхала майже все перехрестя, і в крайній правій смузі, призначеній для руху громадського транспорту, сталося зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1, який не дав їй можливості закінчити проїзд перехрестя. А тому вважає, що винуватим у даній ДТП саме ОСОБА_1, який порушив п.16.5 ПДР України. При цьому ОСОБА_4 вказала, що, вразі, якби вона виїхали на перехрестя на червоний сигнал світлофору, то сталося б зіткнення ще раніше. Вона проїхала майже 6 рядів, після чого сталося зіткнення в правій крайній смузі по ходу рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1, який, не бачачи її внаслідок обмеженої оглядовості, виїхав на перехрестя на швидкості.
Опитаний в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що він рухався на автомобілі НОМЕР_2 по бул. Перова в бік пр.. Маяковського зі швидкістю приблизно 40 км/год. по третій смузі руху, поступово перелаштовуючись в першу смугу руху. Під'їжджаючи до перехрестя, він побачив, що загорівся зелений сигнал світлофору і автомобілі розпочали руху. Він, перелаштувавшись в першу смугу руху, продовжив рух, коли побачив, що автомобілі, які рухалися ліворуч від нього різко зупинилися, а в його полі зору навпроти зеленої зони по вул.. А.Навої раптово опинився автомобіль під керуванням ОСОБА_4 Він застосував екстрене гальмування, але зіткнення уникнути не вдалося, внаслідок чого автомобіль під керуванням ОСОБА_4 перевернувся. Він вважає, що ДТП сталася із-за того, що ОСОБА_4 виїхала на перехрестя на червоне сигнал світлофора.
З відеозаписів, досліджених в суді першої та апеляційної інстанції, вбачається, наступне.
Відповідно до першого відеозапису: автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухається по четвертій смузі руху по бул. Перова в бік пр.. Маяковського, перелаштовуючись спочатку в третю, потім в другу смугу руху. В цей час на перехресті горить червоний сигнал світлофора для автомобілів в напрямку руху ОСОБА_11 В другій, третій та четвертій смугах руху знаходяться автомобілі. Через 12 сек. вбачається, що для автомобілів в напрямку руху ОСОБА_1 вмикається зелений сигнал світлофора, після чого автомобіль під керуванням ОСОБА_1 перелаштовуються у першу смугу руху, де продовжує рух. В цей час автомобілі, які знаходяться ліворуч від автомобіля під керуванням ОСОБА_1, різко зупиняються, після чого на відео з'являється автомобіль під керуванням ОСОБА_4, після чого на 15-й сек. відео відбувається зіткнення автомобілів (ас. 11).
Згідно до другого відеозапису вбачається, що у зустрічному напрямку по напрямку руху ОСОБА_1 - з боку пр.. Маяковського в бік ст. м. «Дарниця» - рухається автомобіль, який зупиняється на перехресті на червоний сигнал світлофору, який видно з 53 сек. відеозапису та горить до 01.10 хв., після чого, разом з червоним, який продовжує горіти, загоряється жовтий, та 01.12 хв. загоряється зелений сигнал світлофору для вказаного напрямку руху. Одночасно 0 01.10 хв. вбачається на відео автомобіль під керуванням ОСОБА_4, який о 01.10 хв. пересікає пішохідний перехід та 01.12 хв., тобто, коли загоряється зелений сигнал світлофору для автомобілів в напрямку з боку пр.. Маяковського в бік ст. м. «Дарниця» та які починають рух, межі перехрестя пересікає автомобіль під керуванням ОСОБА_4, який продовжує рух в бік вул.. А.Навої, де о 01.15 хв. відбувається ДТП (ас. 75).
З інформації, яка міститься в довідці про стан технічних засобів регулювання дорожнього руху на перехресті бул.-Перова-просп. А.Навої станом на 11 липня 2016 року в період з 11:01:41 до 16:00:55, вбачається, що заявок про збої в роботі світлофорного об'єкту не зафіксовано. Відповідно до відомостей в довідці напрямок руху автомобіля під керуванням ОСОБА_12 - 1 напрямок, зустрічний напрямок руху по відношенню до напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 - 2 напрямок, напрямок руху автомобіля під керуванням ОСОБА_4 - 3 напрямок, пішохідний перехід, який перетинав автомобіль під керуванням ОСОБА_4 - 6 напрямок.
Згідно до часової діаграми роботи світлофора червоно-жовтий та зелений сигнал світлофора в напрямках 1 та 2 загоряється одночасно. При цьому, при загорянні зеленого сигналу світлофору у вказаних напрямках, для напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_4 6 секунд горить забороняючий сигнал світлофора (3 сек. жовтий сигнал та 3 сек. червоний сигнал), та 2 сек. - зелений сигнал для пішоходів на пішохідному переході , який пересік автомобіль під керуванням ОСОБА_4
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11 липня 2016 року та схеми до нього вбачається, що ДТП відбувалася за межею проїзної частини вул.. А.Навої в напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_4, в місці початку зеленої зони, яка розподіляє напрямки руху по вул.. А.Навої, що свідчить про те, що ОСОБА_4 фактично об'їжджала автомобілі, які рухалися в одному напрямку з автомобілем під керуванням ОСОБА_1, які, як вбачається з першого відеозапису, розпочавши рух, раптово зупинилися.
З огляду на викладене, з сукупності об'єктивних у справі доказів, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_4 виїхала на перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, і цими ж доказами спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не порушувала вимоги ПДР України, виїхавши на перехрестя на дозволяючий сигнал світлофора.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що в діях водія ОСОБА_4 вбачається факт порушення п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України є правильним.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги про порушення вимог п. 17.1, 16.5 ПДР України в діях ОСОБА_1, то, вважаю, що висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 порушень п. 17.1 ПДР України та відсутність в його діях п. 16.5 ПДР України, є правильним та підтверджується наявними у справі доказами.
Разом з тим, апеляційний суд, враховуючи положення п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту,
а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року (із змінами), погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення п. 17.1 ПДР України з боку ОСОБА_1 не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП та її наслідками, оскільки саме внаслідок грубого порушення Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_4, через створення нею аварійної ситуації, сталася ДТП.
За таких обставин апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 6 грудня 2016 року, якою ОСОБА_4 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, та якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, - залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва М.А. Васильєва