Апеляційний суд міста Києва
4 січня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1
на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2017 року,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.11.2017 року на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як встановив суд, 12 вересня 2017 року о 6 годині 5 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1 біля будинку № 18 на вул. Кирпоноса в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння ухилився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що про місце і час розгляду справи сповіщений не був, справу розглянуто під час його відсутності, і про прийняте рішення він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 12.12.2017 року.
Звертає увагу, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.11.2017 року у справі № 761/32505/17, на яку він подав апеляційну скаргу 04.12.2017 року, на нього було накладено таке саме стягнення.
Оскільки за повторне протягом року вчинення правопорушення суддя наклав на нього адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, і невірно кваліфікував його дії, вважає, що не було повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП, в тому числі право на захист, оскільки через неналежне повідомлення про розгляд справи він був позбавлений можливості заявляти клопотання та укласти договір із захисником.
Справа № 33/796/35/2017 Постанова винесена суддею Савицьким О.А.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
З огляду на викладені обставини ОСОБА_3 просить поновити строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, постанову судді місцевого скасувати і закрити провадження у справі.
До апеляційного суду ОСОБА_3, який своєчасно сповіщений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився і направив клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому підтримав викладені раніше доводи, однак змінив апеляційні вимоги і просив постанову судді місцевого суду скасувати і направити матеріали справи до Управління патрульної поліції у м. Києві на додаткове оформлення.
За таких обставин вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_3, оскільки згідно з ч.6 ст.294 КУпАП його неявка цьому не перешкоджає.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до таких висновків.
Згідно з ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подана ОСОБА_3 12.12.2017 року, тобто з пропуском встановленого законом строку. Справу розглянуто за його відсутності та даних про своєчасне сповіщення про місце і час судового засідання саме на 21.11.2017 року. Оскільки копію постанови протягом трьох днів йому вручено або надіслано не було, як це передбачено ст.285 КУпАП, не довіряти твердженням про ознайомлення з прийнятим рішенням 12.12.2017 року немає підстав. Тому строк оскарження постанови пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суддя місцевого суду згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення, дав належну оцінку доказам і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Такими доказами є дані, зафіксовані в: протоколі про адміністративне правопорушення, в якому детально викладено суть порушення, вчиненого ОСОБА_3, про що зазначено раніше; письмових поясненнях свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, у присутності яких ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як за допомогою спеціального технічного засобу "Drдger", так і в закладі охорони здоров'я.
Оскільки вказані докази об'єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду.
Про місце та час розгляду справи на 03.10.2017 року ОСОБА_3 був своєчасно сповіщений по телефону однак в судове засідання не з'явився без поважних причин. Дійсно, відомості про вручення йому повістки про розгляд справи на 21.11.2017 року у справі відсутні, і справу розглянуто під час його відсутності, що може свідчити про порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Однак неявка правопорушника без поважних причин до апеляційного суду, який може відновити ці права, також дає підстави вважати про його небажання реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП, в тому числі заявляти клопотання та користуватися юридичною допомогою, адже жодним з них ОСОБА_3 не скористався.
Недоречними є і посилання на порушення права на захист у зв'язку з накладенням стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП, а не за ч.2 ст.130 КУпАП, яке є більш суворим. Оскільки обидва правопорушення було вчинено 12.09.2017 року через незначний проміжок часу, даних про повторне правопорушення на момент складання протоколу у працівників поліції не було, у зв'язку чим протокол про адміністративне правопорушення було складено за ч.1 ст.130 КУпАП, в межах якого суддею місцевого суду і було прийнято рішення.
Отже, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_3 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає санкції відповідної частини статті.
Таким чином постанова судді є законною та обґрунтованою і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Поновити ОСОБА_3 строк оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2017 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 /шестисот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва Т.М. Тютюн