02.01.2018 Київ К/9901/1544/17 815/2627/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І. перевірив касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК Сі ТОРГ» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень про корегування митної вартості, -
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 02.06.2017 задовольнив адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК Сі ТОРГ».
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.09.2017 повернув апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС.
Київська міська митниця ДФС 13.10.2017 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017.
Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2017 суддею-доповідачем у справі визначено суддю Верховного Суду Бившеву Л.І.
Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Скаржник 13.10.2017 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017, яка набрала законної сили 13.09.2017.
Касаційну скаргу подано з пропуском строку касаційного оскарження, встановленого у частині другій статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017).
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19.10.2017 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2017. Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 про повернення апеляційної скарги суд залишив без руху на підставі частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки до касаційної скарги не додано заяви про поновлення строку касаційного оскарження, та надав строк - 30 днів з моменту отримання ухвали, протягом якого скаржник мав право звернутися із заявою про поновлення строку касаційного оскарження.
Окрім того, суд вказав на невідповідність касаційної скарги вимогам частин другої, п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (у касаційній скарзі щодо оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції відсутні обґрунтування вимог із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права; до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору в сумі 1600 грн).
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення скаржник отримав копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху 27.10.2017.
Скаржник 24.10.2017 надіслав до Вищого адміністративного суду України платіжні доручення про сплату судового збору у справі № 815/2627/17: від 18.10.2017 № 977 в сумі 83 032,60 грн.; від 18.10.2017 № 978 в сумі 55 207,40 грн., а 01.11.2017 - клопотання, в якому зазначив: обґрунтування вимог щодо оскарженої ухвали суду апеляційної інстанцій із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права; заяву про поновлення строку касаційного оскарження; клопотання про повернення надміру зарахованого до держбюджету судового збору за подання касаційної скарги.
Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку касаційного оскарження, скаржник зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції від 13.09.2017 про повернення апеляційної скарги постановлена за відсутності його представника. Копія ухвали надійшла до скаржника 25.09.2017.
Зважаючи на те, що скаржник 25.09.2017 отримав копію оскарженої ухвали, постановленої за відсутності сторін, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі суду від 14.09.2017 № 815/2627/17/33650/17, і після цього не зволікав з подачею касаційної скарги, а подав таку 13.10.2011, суд визнає підстави пропуску строку касаційного оскарження поважними та поновлює такий строк.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам частини другої статті 212 та статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка діяла до 15.12.2017, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження.
Клопотання скаржника в частині вимог про зупинення виконання оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Зі змісту частини першої статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Копія ухвали про повернення апеляційної скарги, постановленої на підставі пункту 1 частини третьої статті 108, частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017), за правилами частини четвертої статті 108 цього Кодексу невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою й усіма доданими до неї матеріалами.
Таким чином, на час вирішення судом касаційної інстанції клопотання про зупинення виконання оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції, ця ухвала не передбачає виконання, у тому числі примусового.
Клопотання про повернення надміру зарахованого до держбюджету судового збору за подання касаційної скарги підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Зважаючи на положення підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12. 2016 № 1801-VIII).
Таким чином, за подання касаційної скарги на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції становить 1600 грн.
Разом з тим за подання касаційної скарги скаржник сплатив судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме: згідно з платіжними дорученнями від 18.10.2017 № 977 судовий збір сплачено в сумі 83 032,60 грн., а від 18.10.2017 № 978 - в сумі 55 207,40 грн. Оригінали платіжних доручень містяться в матеріалах касаційної скарги.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність повернення Київській міській митниці ДФС з Державного бюджету України судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме: згідно з платіжним дорученням від 18.10.2017 № 977 повернути судовий збір в сумі 81 432,60 грн (83 032,60 - 1600); згідно з платіжним дорученням від 18.10.2017 № 988 повернути судовий збір в сумі 55 207,40 грн.
Керуючись частиною четвертою статті 332, статтею 334, частиною п'ятою статті 338, частиною п'ятою статті 355, підпунктом 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, суд
Поновити Київській міській митниці ДФС строк на касаційне оскарження ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Київської міської митниці ДФС.
Встановити позивачу п'ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншому учаснику/іншим учасникам справи.
Витребувати матеріали справи з суду першої інстанції.
Зобов'язати відповідача у п'ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі надати суду оригінал довіреності представника, який підписав касаційну скаргу, або її копію, засвідчену у визначеному законом порядку.
У задоволенні клопотання Київської міської митниці ДФС в частині вимог про зупинення виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 відмовити.
Повернути Київській міській митниці ДФС (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПО 39422888) частину сплаченого до Державного бюджету України судового збору в сумі 81 432,60 грн (вісімдесят одна тисяча чотириста тридцять дві грн 60 коп.) згідно з платіжним дорученням від 18.10.2017 № 977 та сплачений до Державного бюджету судовий збір в сумі 55 207,40 грн (п'ятдесят п'ять тисяч двісті сім грн 40 коп.) згідно з платіжним дорученням від 18.10.2017 № 978.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк
Т.М. Шипуліна