27.12.2017 Київ К/9901/417/17 343/565/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,
перевіривши касаційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі за позовом Калуського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області в особі головного державного виконавця Сапіжака І.І. про визнання протиправними дій та скасування рішення,
У березні 2017 року Долинське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області звернулось до суду з указаним позовом, у якому просило визнати протиправними дії головного державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу від 14 березня 2017 року ВП № 52193927 та скасувати її.
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2017 року здійснено заміну позивача в порядку процесуального правонаступництва на Калуське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області.
Долинський районний суд Івано-Франківської області постановою від 30 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, у позові відмовив.
14 грудня 2017 року заявник звернувся до суду касаційної інстанції з указаною скаргою.
Згідно з підпунктом 12 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено 26 жовтня 2017 року, а касаційну скаргу подано 14 грудня 2017 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою подана заява про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивована неможливістю вчасного опрацювання та касаційного оскарження зазначеного судового рішення суду апеляційної інстанції у зв'язку з проведенням реорганізації органів Пенсійного фонду України згідно з постановою Кабінету міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 і введенням в дію нового штатного розпису зі значними кадровими змінами, у тому числі в частині юридичної служби.
Разом із цим, будь-які докази на підтвердження зазначеним обставинам у матеріалах касаційної скарги відсутні, так само як і обґрунтування неможливості касаційного оскарження в період з 20 листопада 2017 року (дати, на яку заявник посилається як на дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції) по 14 грудня 2017 року.
У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.
Відповідно до правил частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Аналогічні положення закріплені в частині третій статті 332 чинної редакції КАС України.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
Керуючись статтями 248, 332, підпунктом 12 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви Калуського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2017 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року.
Касаційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк у тридцять днів з дня вручення копії цієї ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
І. Л. Желтобрюх